Європейська зелена угода, виклики декарбонізації, екологічна модернізація, циркулярна економіка та управління відходами — ці та інші питання 10 листопада 2020 р. обговорювали експерти державного сектору та бізнесу під час заходу Європейської Бізнес Асоціації «День сталого розвитку».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перша сесія зустрічі була присвячена обговоренню європейського зеленого курсу та викликам декарбонізації. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’яненко привітала учасників та гостей і звернула увагу на необхідність обговорення екологічних питань, не відкладаючи їх розгляд через пандемію, у зв’язку з їх нагальністю.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський звернувся з привітальним словом і розповів, що зараз Україна виділила глобальні цілі, які переглядалися та обговорювалася і в результаті були об’єднані в «Цілі сталого розвитку України». Всього їх виділено 17, і вони мають бути затверджені у відповідних нормативних актах. Міністр зазначив, що наразі створюється механізм стимулювання зменшення викидів. «Міністерство розпочало роботу над створенням окремого фонду у вигляді спеціального банку, який володітиме коштами з екологічних податків і використовуватиме їх виключно для екологічних цілей. Фонд має будуватися на європейських принципах, у ньому мають бути створені прозорі умови використання грошей, які будуть там акумулюватися. Крім того, планується, що фонд буде працювати автоматично, щоб виключити людський чинник», — додав пан Абрамовський.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила: «Україна — єдина країна, що сама ініціювала приєднання до зеленого курсу ЄС. Політично цей напрям лише розвивається, але сьогодні вже в роботі є 40 актів ЄС. Найкращим для України є раннє долучення до цього процесу, ще на етапі розробки нормативної бази, тому ми прагнемо отримати статус спостерігача ЄС. Сьогодні вже закріплено пріоритетні напрями співробітництва з питань вугільної промисловості, енергетики та водного простору». Спікер також повідомила, що міністерство поділяє амбітні кліматичні цілі та вважає, що приєднання України до зелених альянсів стане новою реальністю. «У такі альянси Україну запрошують і розглядають її як потенційного партнера. Варто вказати, що альянси не обмежені кордонами та державними інституціями, тому долучитися може і бізнес», — наголосила пані Ольга.
Генеральний директор директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Віталій Кушніров підкреслив, що адаптивність до антикризових заходів та довгостроковий розвиток і планування — це ті основні завдання, на які наразі має орієнтуватися Україна. «Роботи вистачає, і вона не стоїть на місці: міністерство вже працює над оновленням енергетичного плану до 2030 р., над планом розвитку водневої енергетики, вже розроблено концепцію розвитку вугільного сектору, що передбачає розподіл державних шахт на три групи. Завдяки цій концепції ми можемо гарантувати, що жодна шахта не буде закрита без визначеного плану дій. У реалізації цих планів ми тісно співпрацюємо з німецькими колегами», — зазначив пан Кушніров.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук вважає, що для ефективної політики у сфері екології в міжнародному аспекті слід консультуватися з бізнесом, міністерствами щодо реалістичності індикаторів і таким шляхом вийти на показники і цілі, які будуть амбітними та реалістичними водночас.
Директор зі сталого розвитку ДТЕК Олександр Кучеренко окреслив основні питання, що турбують бізнес, зокрема їхню компанію: декарбонізація виробництва електроенергії та відновлювана енергетика. «Варто зазначити, що в 2019 р. ДТЕК вперше зробила запуск зелених облігацій. І сьогодні треба створити дорожню карту для переходу всієї України на зелений курс. Ми ведемо розмову про зміну розвитку малих міст України, щоб розуміти можливість збільшення кількості робочих місць, і відчуваємо зацікавленість з боку держави до цих питань», — зазначив пан Олександр.
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка у своєму виступі сказав: «Нам треба бути прагматичними та чіткими у своїх цілях. Треба чітко виходити з того, що за показниками Україна має трактувати себе як країна, яка розвивається. Наразі у нас є проблеми з викидами парникових газів та викидами від здійснення сільськогосподарської діяльності. Аналізуючи потенційно нові податки в міжнародній торгівлі, що обговорюються в ЄС, можна сказати, що вони, по суті, порушують Угоду про асоціацію, оскільки ЄС керується амбітністю цілей, що не завжди відповідають реальності».
Голова комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА, директор «ГМК-Центр» Станіслав Зінченко розкривав питання з економічної точки зору. На його думку, трансформація економіки вплине на все, зокрема на екологію: «Ми зацікавлені в європейському ринку, тому нам треба розвивати екологічну сферу та екологічні підприємства. Зелена підприємницька політика, боротьба за інвестиції і ресурси допоможуть нам у досягненні цілей сталого розвитку».
Про екологічну модернізацію говорили протягом другої сесії, модератором якої виступила заступник директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслан Стрілець розповідав про розроблений законопроект з питань промислового забруднення, що передбачає введення інтегрованого дозволу: документа, що буде надавати підприємствам можливість не просто фіксувати показники впливу на навколишнє середовище, а й декларувати свої положення та досліджувати вплив технологій на навколишнє середовище. «З 2022 р. ми плануємо запустити торгівлю викидами парникових газів, що забезпечить якісну верифікацію парникових газів як світового тренду і допоможе середньому бізнесу вийти на новий ринок. Варто зазначити, що екологічна модернізація не завжди є фінансовим навантаженням на підприємство, адже саме підприємство має економічний ефект від таких інвестицій, оскільки покращується якість продукції», — зазначив пан Стрілець. На його думку, важливим елементом є також зменшення кількості пестицидів та агрохімікатів: наразі є ряд проєктів, що дозволять надати простішу процедуру отримання дозволу, проте здійснювати жорсткіший контроль. Додатково спікер звернув увагу на проблему відходів гірничо-видобувної промисловості, адже вони займають найбільше землі, яку можна було б використовувати в інших, раціональніших цілях.
Заступник генерального директора ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» Артем Філіп’єв презентував проєкти, що були впровадженні компанією, та ділився стратегією розвитку підприємства і кошторисом таких програм. За підрахунками, інвестиції підприємства в екологію за 2019 р. становили $67 млн. Спікер наголосив, що задля досягнення цілей в інтересах як бізнесу, так і держави потрібен постійний діалог.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський зазначив, що уряд бере на себе національно визначне зобов’язання, наприклад, зменшити викиди СО2 підприємствами, проте «проблема полягає в тому, що в ЄС держави допомагають фінансувати екологічні зобов’язання. Тож наш уряд, намагаючись виконати свої зобов’язання, повинен надавати українським підприємствам фінансову підтримку як стимул. Якщо планується запровадити екоподаток і податок на СО2, ці гроші мають бути спрямовані виключно на екологічні цілі і задля екологізації підприємств».
Директор з фінансів та економіки ІНТЕРПАЙП Денис Морозов ділився досвідом розбудови сучасного заводу як найбільшої екологічної інвестиції за роки незалежності України: «Коли почалося будівництво, виникало багато питань, які складно було вирішити через бюрократизм державних органів. Найбільші проблеми виникали з будівництвом інфраструктури: дороги, кабельні лінії передач, постачання газу. Держава не сприяла будівництву, а навпаки, «вставляла палиці в колеса». У підсумку можу сказати, що побудувати нове підприємство — це непросто і займає від 5 до 8 років». Проте у будь-якому проєкті Денис Морозов закликав шукати точку, де збігаються екологічні та економічні інтереси.
Голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Людмила Буймістер навела висновки науковців щодо навколишнього середовища: «Через 20 років ми дійдемо до точки, коли зміни у кліматі стануть незворотні, а протягом останніх років людина викорінила 60% біорізноманіття. Тому так важливо вирішувати питання з екологічним забрудненням. Європейська політика спрямована на стимулювання інвестицій у розробку технологій та розвиток традиційних сфер промисловості. На відміну від України, де умовне скорочення викидів стало результатом скорочення рівня промисловості. В Україні в основному є тільки каральна функція щодо бізнесу. А якщо ми хочемо знаходити інвесторів, треба створити у країні відповідні умови, переглянути філософські підходи до технологій у сфері екології».
Третя сесія заходу була присвячена циркулярній економіці та управлінню відходами. Модерував цю сесію голова комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА, директор «ГМК-Центр» Станіслав Зінченко.
Генеральний директор Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв у своєму виступі окреслив перспективи переробної промисловості їхньої компанії. 22 країни світу споживають українську продукцію, яка виробляється підприємством у 10 українських містах у галузях енергетики, тваринництва, металургії та гірничо-видобувній. Основним посилом виступу Дмитра було те, що гроші з екологічних податків можна і треба спрямувати на використання та закупівлю матеріалів вторинної переробки, тоді, на його думку, зможе розвиватися українська промисловість та економіка.
Заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський зазначив: «В управлінні відходами ключове місце займає спілкування зі спеціалістами у цій галузі. Насправді ця сфера дуже економічно витратна й масштабна. У нас багато відходів формується на звалищах, а раціональніше було б використовувати їх як ресурс. Підтримую думку щодо необхідності відокремлення небезпечних відходів від безпечних, а також вважаю, що дуже важливо створити належний механізми державного сприяння. Саме тому ми будемо адвокатувати ті підприємства, які зможуть переробляти відходи в продукт».
Менеджер з розвитку бізнесу кластера «Східна Європа» компанії BASF Олексій Гензер розповідав про проєкт BASF ChemCycling як відкриття нових можливостей для переробки пластикових відходів. Наприклад, можна використовувати термохімічний процес для переробки пластику в піролізне масло.
Керівник відділу охорони навколишнього середовища ТОВ «Кернел-Трейд» Тамара Бєлова презентувала відео-ролик про запровадження їхньою компанією екологічних проєктів, чим вони формують циркуляцію всередині свого підприємства від сортування сміття та використання екотоварів у офісі до переробки лушпиння та використання бджіл.
Член правління НЕК «Укренерго» Марина Безрукова ділилася основними напрямами екологізації роботи. Такими заходами, за її словами, є раціональне використання природних ресурсів, сортування відходів, дотримання концепції «зелений офіс», зменшення негативного впливу на довкілля шляхом дотримання екологічної політики відповідно до міжнародного стандарту.
Про стратегії сталого розвитку бізнесу та держави говорили під час четвертої сесії, модератором якої був директор зі сталого розвитку ДТЕК Олександр Кучеренко.
Перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Перелома присвятив свій виступ розкриттю соціальних та екологічних проєктів, які ініціювала чи підтримала їхня компанія. До таких можна віднести допомогу лікарням, ремонт апаратів ШВЛ, проєкти «Допомога лікарням громад», «Безпечне ЗНО 2020», «Школа майбутнього», «Нове село» та «Щасливе дитинство» тощо. «НАК «Нафтогаз України» володіє досить високим рівнем соціальної відповідальності та підтримує пріоритетні цілі сталого розвитку», — додав пан Сергій.
Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко зазначив: «Бізнес є драйвером розвитку України. Наприклад, наша громада отримала 230 млн грн допомоги від бізнесу на боротьбу з пандемією. Пріоритетним наразі для нас є вирішення проблеми чистоти повітря в області. Ми плануємо створення енергетичного кластера та запуск виробництва «зеленого» водню. Варто вказати, що малий бізнес вже має розуміння необхідності екологічного виробництва, але для них слід запроваджувати цільові проєкти, семінари чи тренінги».
Головний еколог ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» Юлія Головчук вказала, що у політиці їх підприємства головним є захист та відновлення системи суші та збереження біорізноманіття на ній. Для цього використовуються технології ресурсозбереження та заміни традиційного вихлопного палива. Юлія зазначила, що важливо, щоб держава, громадськість та бізнес рухалися в одному напрямку по збереженню довкілля та зменшенню негативного впливу на нього.
Радник голови правління ПрАТ «МХП» Дмитро Лось розповів, що їхнє підприємство стало першим біогазовим заводом, що виробляє зелену енергію, й окреслив ключові складові Європейської зеленої угоди: «Європейська зелена угода — це набір політичних ініціатив, які вже скоро будуть прийняті Європейською комісією з метою зробити Європу вуглецево-нейтральною до 2050 р. Ця угода включає такі елементи: перехід до кругової економіки, трансформація сільськогосподарської діяльності, фінансування цього переходу, сталий транспорт, досягнення кліматичної нейтральності тощо».
Наприкінці заходу організатори презентували напрацювання Комітету промислової екології та сталого розвитку у вигляді посібника «Реформування екологічної галузі».