Після того як з’явилася інформація про намір Комітету з питань правової політики модернізувати господарське та економічне законодавство, зокрема розпочати зі скасування Господарського кодексу, в мережі розпочалася нова хвиля дискусії чи потрібен Господарський Кодекс, чи ні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нагадаємо, що подібні ініціативи були і у 2005 р., і у 2008 р., і врешті у 2015. У грудні 2015 колом науковців, прихильників господарського права, було навіть підписано Меморандум щодо недопустимості декодифікації господарського законодавства України (з яким можна ознайомитись тут).
Аргументи за скасування: наявність у ГК положень, що дублюють або суперечать іншим законодавчим актам, застарілість підходів, які застосовуються у ГК, обтяжливість процедур, що по суті не відповідає потребам комерційних відносин.
Аргументи проти скасування: питаннями скасування ГК має займатись економічний комітет, а не правовий, наразі немає конкретних претензій до ГК, ігноруються наслідки скасування Кодексу, неврахування досвіду Бельгії, Франції, Туреччини, Казахстану та інших країн, де були прийняті оновлені кодифікації господарського (комерційного) законодавства.
«ЮГ» зібрало кілька коментарів, що з’явилися в мережі з цього приводу.
За скасування знову з’явилася кампанія з хештегом #скасуй_гк. Зокрема її підтримує Сергій Петухов, заступник Голови ДФСУ (в 2015 році був заступником міністра юстиції з питань європейської інтеграції), вказуючи на неактуальність деяких положень ГК і незрозумілість правового регулювання.
(для перегляду натисніть на зображення)
Але одразу ж в коментарях до цього допису Олександр Гарагонич, професор Академії адвокатури України, звернув увагу на те, що незрозуміло, чому мова йде саме про скасування ГК, а не його оновлення або ж прийняття Господаського кодексу, який усуне недоліки попереднього законодавства.
Категорично проти скасування висловився Олег Подцерковний, завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія» (до речі, один із підписантів вищезгаданого меморандуму) на своїй сторінці у Фейсбуці написав: «Ініціаторам скасування ГК варто бути відповідальними та пояснити, що конкретно їх не влаштовує в ГК, у чому ГК заважає ЦК, чому вони втручаються у чужу компетенцію і куди подіти ефективні норми ГК про держ. економ політику, засади підприємництва, статус держ. підприємств, об'єднаннь, право госп. відання, особливі штрафні санкції тощо. І чому у Європі поглиблюють господарські (комерційні) кодифікації, компактизують законодавство, а не відмовляються від кодифікації».
В свою чергу Олександр Мережко, член Комітету з питань правової політики, (що власне і запропонував розпочати процес вдосконалення законодавства, пов’язаного із регулюванням економічної діяльності, зі скасування ГК, - прим ред.) звернув увагу на те, що скасування ГК – це лише один із необхідних кроків у масштабній реформі приватного права в Україні, ключовою ланкою якого є рекодифікація (оновлення) цивільного законодавства.
«Сенс нової хвилі реформи приватного права, його рекодифікації, полягає в тому, щоб: 1) створити цілісну і несуперечливу систему приватного права; 2) "європеїзувати" приватне право, тобто наблизити його до того, що називається jus commune europe (спільне європейське приватне право); 3) врахувати судову практику і досвід застосування ЦК за останні роки; 4) врахувати досвід рекодифікації приватного права передових держав, а також основні тенденції розвитку приватного права; 5) прийняти до уваги практику ЄСПЛ, що стосується особистих немайнових прав», – написав він.
А Ви за чи проти? Пишіть свої відповіді у коментарях до цього допису. Редакції «ЮГ» цікава Ваша думка.