Компанія «Пахаренко і партнери» виступила одним з генеральних партнерів форуму Асоціації правників України IP UKRAINE NOW 2021, який відбувся 29.10.2021 р. в онлайн-форматі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модерував четверту сесію заходу «Система захисту прав інтелектуальної власності на кордоні — чи запрацював новий митний реєстр?» Олександр Пахаренко, партнер патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», директор «Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством», адвокат, патентний повірений України.
Експертами сесії виступили:
- Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM);
- Леонід Муромцев, в.о. Управління нетарифного регулювання Державної митної служби;
- Артем Тищенко, начальник відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці Держмитслужби;
- Павло Рябець, експерт з питань захисту прав інтелектуальної власності Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
У фокусі сесії було обговорення ситуації із захистом прав інтелектуальної власності на українській митниці.
Починаючи обговорення, Олександр Пахаренко зазначив, що спираючись на досвід компанії «Пахаренко і партнери», можна констатувати, що з 01.07.2021 р. ситуація із захистом прав інтелектуальної власності на українській митниці почала покращуватися, а саме Митний реєстр об’єктів прав інтелектуальної власності у новому форматі створений, система аналізу ризиків спрацьовує, призупинені товари знищуються або складаються адмінпротоколи про порушення митних правил.
Що не так? Лише деякі митниці призупиняють незначні партії товарів (від одиниць до кількох сотень) окремих правовласників, переважно це імітації (товари, на яких без дозволу міститься позначення, схоже настільки, що його можна сплутати з охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів). У таких випадках, як правило, власники товарів не погоджуються на знищення за ст. 401 МКУ, складається протокол, а порушення прав інтелектуальної власності необхідно доказати в суді, в тому числі шляхом проведення судової експертизи. Лише висновків правовласників щодо контрафактності таких товарів недостатньо для складання протоколу.
При цьому правовласники не є стороною адмінпроцесу при порушенні митних правил і не можуть ефективно відстояти свої права. Навіть у тих справах, де товар визнано контрафактним, суди інколи приймають рішення про конфіскацію в дохід держави. В результаті такі товари можуть потрапити в обіг, оскільки п. 8 ст. 243 передбачає, що «товари, конфісковані за рішенням суду відповідно до ст. 476 цього Кодексу, у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень, підлягають безоплатній передачі для потреб лікувальних, навчальних закладів, закладів та установ соціально-культурної сфери, інших закладів та установ, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, або переробці, утилізації чи знищенню».
Дійсно масштабного призупинення підробок (товарів, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне з охоронюваною в Україні торговельною маркою та які є майже 100% копією оригінальних товарів) з моменту прийняття нового законодавства не було.
Вітяніс Алішаускас наголосив, що згідно з провідною практикою ЄС, для захисту своїх прав інтелектуальної власності на митному кордоні правовласник має зробити три основні кроки. По-перше, подати заявку на внесення до бази COPIS (централізована база даних інтелектуальної власності), що передбачає охорону торговельної марки та згоду компанії на затримання і знищення товару. По-друге, лише правовласник може підтвердити контрафактність товару, тому за ним фінальне слово. По-третє, у разі знищення товару правовласник несе всі фінансові витрати.
У Литві вся контрафактна продукція знищується, є спеціальний склад F-type, де зберігаються такі товари до утилізації. У межах протидії порушенням прав інтелектуальної власності у Литві дуже багато уваги приділяється просвітницькій діяльності. Акцент робиться на інформуванні кінцевого користувача про шкоду купівлі/використання підроблених товарів. Адже це не лише погана якість, збитки для економіки та чесного підприємця, але й взаємозв'язок з організованою злочинністю. Таким чином, ми намагаємося підвищити свідомість населення та прищепити культуру споживання оригінальними товарами. Це інформаційні буклети, кампанії із залученням музеїв, де представлена контрафактна продукція, PR-заходи безпосередньо митної служби. Найкраща практика ЄС — це взаємодія митниці, правовласника та висока поінформованість населення.
Леонід Муромцев відзначив, що на виконання міжнародних зобов’язань щодо захисту прав ІВ на кордоні Законом України №202–ІХ від 17.10.2019 р. були внесені зміни до Митного кодексу України. Окрім того, Міністерство фінансів ухвалило підзаконні акти №281 та №282 від 09.06.2020 р., якими були затверджені два нові порядки — Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав ІВ та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами, а також Порядок реєстрації об’єктів права ІВ у митному реєстрі.
Наразі до нового Митного реєстру об’єктів прав ІВ внесено 549 реєстрацій об’єктів права ІВ, у старому Митному реєстрі об’єктів прав ІВ залишилися чинними ще 15 реєстрацій.
Загальна кількість призупинень митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності у 2019 р. склала 7000 випадків, у 2020 р. — 2000 випадків, у 2021 р. — 319 випадків станом на сьогодні. Складено адмінпротоколів у 2019 р. — у 19 випадках, у 2020 р. — у 41 випадку, у 2021 р. — у 19 випадках за ст. 476 МКУ. В цьому році знищення контрафактних товарів відбулося у 31 випадку на загальну суму 1 млн грн.
Артем Тищенко констатував, що сьогодні не є предметом дискусії, що система сприяння захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні є однією з найважливіших складових національної системи захисту прав інтелектуальної власності. Це стало можливим завдяки планомірній роботі митних органів протягом 30 років незалежності нашої країни. Без перебільшення, останні законодавчі зміни, які відбулися два роки тому, надали цьому напрямку роботи потужний імпульс – чітко визначені цілі, надані додаткові можливості, вивільнені необхідні для досягнення мети ресурси.
Інформація Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності — це потужний важіль, що дозволяє не допустити переміщення через митний кордон товарів з порушенням прав інтелектуальної власності та забезпечити контроль відповідності зовнішньоекономічних операцій вимогам законодавства щодо дотримання прав ІВ.
Якщо до 2019 р. застосування даних митного реєстру митними органами та наповнення таких даних заявниками нагадувало використання уламків високотехнологічного літака дикунами, то зараз ситуація кардинально змінилася. Ми вже маємо можливість керувати цим літаком, хоча тільки для руху злітною смугою.
Трішки статистики. Загальна кількість призупинень митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності за однаковий період з січня по вересень у 2019 р. — 5704 випадки, у 2020 р. — 1756 випадків, у 2021 р. — 275 випадків. Знищені контрафактні товари або знищене маркування у 2019 р. — в 11 випадках, у 2020 р. — у 64 випадках, у 2021 р. — у 60 випадках. Складено адмінпротоколів у 2019 р. — у 17 випадках, у 2020 р. — у 36 випадках, у 2021 р. — у 28 випадках за ст. 476 та ст. 483 МКУ.
Як бачимо, система почала працювати, однак показники ефективності ще не досягли рівня європейських країн. Повноцінний політ буде можливий після завершення адаптації законодавчих змін, розробки та введення в експлуатацію необхідних програмних комплексів, тонкого налаштування системи аналізу ризиків та системи взаємодії митних органів.
Одеська митниця веде роботу, створюючи максимально сприятливі умови для правовласників при організації процесів знищення товарів, що переміщувалися через митний кордон з порушенням прав інтелектуальної власності та митне оформлення яких було призупинене відповідно до вимог ст. 399 або ст. 400 Митного кодексу України. Однак маючи у своєму активі не один десяток фактичних знищень таких товарів за рік, митниця отримує також критику діяльності цього напрямку. Проте всі критичні зауваження є наслідком об’єктивних обставин, які намагаються подолати працівники митниці. До таких обставин слід віднести нерозвинену інфраструктуру знищувальних підприємств та достатньо складні внутрішні управлінські процеси, визначені законодавством. На жаль, поки що значний відсоток знищень зазначених товарів не може відбутися в очікуваний правовласником термін.
Щодо розгляду судових справ, то цей рік не є винятком, кількість адміністративних справ значно перевищує кількість справ у господарському процесі. Як показує практика, у разі співпраці та вчасної реакції з боку митниці та правовласників маємо позитивний результат.
Павло Рябець повідомив, що з метою надання допомоги Міністерству фінансів та Держмитслужбі в реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності, в тому числі щодо захисту прав інтелектуальної власності, з серпня цього року реалізується проєкт «Підтримка у трансформації Державної митної служби України в єдину юридичну особу та розбудова спроможності окремих митних функцій».
На думку експерта, для підвищення ефективності роботи митних органів щодо захисту прав інтелектуальної власності необхідне впровадження комплексу заходів організаційно-кадрового, інформаційно-технічного та методологічного характеру, а саме:
- посилення інституційної спроможності спеціалізованих підрозділів митниць, відповідальних за напрямок захисту прав ІВ, створення центрів компетенцій на базі митниць, які демонструють найкращі результати в роботі;
- уніфікація підходів до застосування митницями заходів сприяння захисту прав ІВ;
- підвищення рівня використання даних митного реєстру прав ІВ у системі аналізу ризиків, застосування об’єктно-орієнтованого підходу;
- подальше впровадження ІТ-рішень, які дозволять забезпечити оперативну взаємодію між митницями та правовласниками, а також збір та подальший аналіз інформації, пов’язаної із застосуванням заходів сприяння захисту прав ІВ;
- надання методологічної допомоги підрозділам митного оформлення з метою підвищення рівня виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав ІВ;
- вдосконалення законодавства щодо митного захисту прав ІВ за результатами 2-річного практичного застосування;
- перегляд системи KPI для посадових осіб митних органів та запровадження системи мотивації у разі досягнення показників ефективності.
Олександр Пахаренко, підсумовуючи результати обговорення, окреслив головні висновки:
- Новий Митний реєстр об’єктів прав ІВ запрацював. За останні три місяці ситуація в Україні з призупиненнями контрафактних товарів на митному кордоні почала покращуватися. На жаль, до процесу долучилися не всі митниці, а призупинення стосуються переважно незначних партій товарів, які зазвичай переміщуються в багажі мандрівників або в поштових відправленнях, та порушують права інтелектуальної власності лише окремих правовласників.
- Для поліпшення ситуації із захистом прав інтелектуальної власності на кордоні митниці необхідно зосередитися на призупиненнях саме масштабних партій підробок та імітацій, які мають знищуватися за ст. 401 МКУ. Коли ми говоримо масштабних, то маємо на увазі партії у декілька тисяч товарів повсякденного вжитку, або малі партії дороговартісних товарів (таких як айфони або коштовні годинники).
- Контрафактний товар повинен бути знищений. У разі незгоди власника товарів на знищення для підтвердження порушення прав ІВ належним доказом мають бути висновки щодо ознак оригінальності чи контрафактності продукції правовласника чи його уповноваженого представника.
- Правовласники повинні мати можливість брати участь в судовому розгляді справ щодо порушення митних правил, щоб контрафактний товар в результаті був все ж таки знищений.
- Процедури розміщення контрафактних товарів на митних складах та їх подальше знищення мають бути простими для виконання, а саме без безпідставного завищення вартості за зберігання, можливості акумулювання (зберігання) контрафактної продукції на митних складах з метою подальшого знищення значних партій товарів одного виду та можливості знищення товарів не в регіоні відповідальності митниці, яка здійснила призупинення, у разі відсутності необхідного підприємства-знищувача в цьому регіоні.
- Що стосується позитивного результату застосування прикордонних заходів, то головним мірилом ефективності роботи митників має бути масштабність (кількість та вартість) призупинених контрафактних товарів та факт їх знищення.