Протягом січня-березня 2021 року Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Колегія) було проаналізовано 679 кейсів, із яких 188 – задоволено, стосовно решти справ — 491 — прийнято рішення, яким Міністерству юстиції України рекомендовано відмовити у задоволенні скарги.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Удосконалення механізму протидії рейдерству: законопроект прийнято у першому читанні"
Про це повідомляє пресслужба Мінюсту.
Основними підставами для відмови в задоволенні реєстраційних кейсів були:
- оскаржуване рішення прийнято відповідно до законодавства — 262 скарги;
- скаржник не підтвердив факт порушення свого права – 125 скарг;
- наявний судовий спір з того самого питання між тими самими сторонами – 39 скарг;
- порушено строк (60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого права) для звернення до Колегії – 31 скарга;
- розгляд порушених у скарзі питань не відноситься до компетенції Мін’юсту – 23 скарги;
- є рішення Міністерства з того самого питання – 4 скарги;
- вже розглядається скарга з того самого питання – 4 скарги;
- наявність двох або більше вищевказаних підстав – 3 скарги.
Якщо проаналізувати колегіально розглянуті в І кварталі цього року кейси за двома основними напрямами державної реєстрації — нерухомості та бізнесу, співвідношення буде таким:
555 скарг – стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
124 – щодо державної реєстрації бізнесу.
«За підсумками аналізу всіх розглянутих у січні-березні 2021 року Колегією скарг, ми можемо сміливо стверджувати: спостерігається стійка динаміка зменшення кількості скарг у сфері державної реєстрації бізнесу. Для порівняння: якщо в І кварталі 2019 року серед усіх розглянутих реєстраційних скарг кейси щодо бізнесу складали майже 37%, то в 2020-му цей показник зменшився до 28%, а цьогоріч ми отримали результат, який становить близько 18%», — зазначає Ольга Оніщук.
Таку динаміку заступниця Міністра юстиції пов’язує з низкою чинників:
- відбулося оновлення програмного забезпечення профільного реєстру — Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань (ЄДР), в якому передбачена низка антирейдерських опцій;
- запроваджено механізм додаткової ідентифікації користувача для роботи із вказаним реєстром, який вже довів свою ефективність на практиці;
- в рамках так званого 1 пакету антирейдерських змін було реалізовано низку запобіжників, зокрема встановлено обов’язкову умову щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей ЄДР, з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.