Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованого нерухомого майна справляється за наступними ставками:

- щодо  нерухомого майна, розташованого на території України:

5  відсотків – основна ставка;

6 відсотків – платник податків може обрати як альтернативу із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

- щодо нерухомого майна, розташованого (зареєстрованого) за кордоном:

9 відсотків – основна ставка;

11,5 відсотків – платник податків може обрати як альтернативу із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Водночас, у разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації  у  періоді  з  01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року замість 9 відсотків застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотків зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб розпочалася 01 вересня 2021 року та триватиме до 01 вересня 2022 року.

Довідково: подання одноразової добровільної декларації передбачено Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX, яким розділ ХХ Податкового кодексу України доповнено спеціальним  підрозділом 9 ⁴.

Згідно з пп. «б» п. 4 підрозділу 9 ⁴ розділу XX Податкового кодексу України об’єктом декларування може бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості) фізичної особи, що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.