Суддя Верховного Суду в Касаційному господарському суді Олена Кібенко та судді ВС у Касаційному цивільному суді Дмитро Гудима і Василь Крат долучилися до обговорення законопроєкту "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період" (№ 6013). Про це повідомила пресслужба ВС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС опублікував огляд практики Суду справедливості ЄС за лютий 2024 року".
Як зазначається, це відбулося на круглому столі "Законопроект № 6013: Огляд процесу реформи державних та комунальних підприємств з глобальних позицій тектонічних змін українського законодавства".
Олена Кібенко зауважила, що у 2006 році в докторській дисертації акцентувала на важливості комплексної реформи юридичних осіб, зокрема відмови від архаїчних організаційно-правових форм радянського періоду. Вона зазначала, що по суті форма державного підприємства дуже наблизилася до господарського товариства, отримавши схожі структуру управління, обмеження тощо.
Тобто, за її словами, було визнано, що держава є звичайним власником корпоративних прав і повинна мати рівні умови з іншими такими власниками. Суддя зауважила, що несправедливо захищати майно держави окремим способом, аніж майно фізичних і юридичних осіб, тому логічно врегулювати діяльність усіх юридичних осіб однаково, незалежно від їх власників.
Доповідачка сказала, що сутність виокремлення організаційно-правової форми юридичної особи полягає в тому, що інша особа, яка вступає з нею у відносини, має розуміти специфіку функціонування такої юридичної особи. Зараз державні й приватні підприємства настільки наблизилися за всіма параметрами до господарських товариств, що по суті нема потреби їх розмежовувати. Просто, наприклад, до назви АТ можна додавати, що воно державне.
Олена Кібенко звернула увагу на постанову Великої Палати ВС, у якій зроблено висновок, що немає такої організаційної форми юридичної особи, як приватне підприємство, натомість ПП – це господарське товариство. Наведена постанова викликала багато дискусій, але підхід, що є чітке регулювання щодо господарських товариств, яке застосовується до ПП, зрештою був сприйнятий.
Також Олена Кібенко зауважила, що ГК України на момент його ухвалення, на жаль, не виконав своєї функції кодифікації, натомість при його ухваленні в Кодексі просто поєднали уривки з різних спеціальних законів. Водночас у ГК України є ціла низка важливих норм, які мають бути збережені.
Вона наголосила, що не вбачає жодних ризиків від скасування ГК України для існування системи господарських судів. Багато країн мають розвинену систему господарських (комерційних) судів, зокрема Велика Британія. Водночас, сказала суддя, ключова мета законопроєкту № 6013 – зовсім не скасування Кодексу, а завданням є реформа системи юридичних осіб.
Також суддя зауважила, що діяльність АТ і ТОВ врегульована відносно новими законами, які значні за обсягом та ухвалені відповідно до ключових директив ЄС у галузі корпоративного права. Показовим, за її словами, є новий Закон України "Про акціонерні товариства" 2022 року, який є значним за обсягом (137 статей), врегульовує всі аспекти діяльності АТ й містить сучасні стандарти належного корпоративного управління. Тоді як регулювання діяльності державних і комунальних підприємств вже багато років лишається фрагментарним та неповним – відповідні правові норми розпорошені по різних законах: ГК України (містить лише декілька невеличких статей), Законі України "Про управління об’єктами державної власності" тощо.
Василь Крат зазначив, що прийняття законопроєкту навряд чи вплине негативно на судову практику: "Чи впливає інституційний вибір країни – як будуть організовуватися юридичні особи, на напрацювання судової практики? Вочевидь ні. Це цивілізаційний вибір країни". Суддя додав, що зменшення кількості юридичних осіб та приведення їх до одного загальнозрозумілого знаменника, навпаки, зумовлюватиме те, що як їх участь у цивільному обороті, так і судова практика буде більш передбачувана.
Крім цього, суддя розповів про речові права у контексті дискусії щодо права ДП на майно (господарського відання, оперативного управління тощо), вказав на важливість ширшого питання – чи відкритий у нас перелік речових прав (numerus apertus), чи все ж таки закритий (numerus clausus) – тобто чи можемо ми конструювати якісь речові права, не передбачені в ЦК України. У європейських правопорядках ця дискусія триває досить давно. Наприклад, в Іспанії останнім часом існує підхід, що дозволяє обороту конструювати будь-які речово-правові конструкції (з урахуванням їх відкритого переліку numerus apertus).