Багато з нас опинилися в ізольованій рутині під час пандемії. І виявляється, це не дуже добре для нашої пам’яті. З початку карантину все більше людей спостерігають за собою забування про електронні повідомлення, які треба надіслати, продукти, що треба купити, тощо, тобто люди стали частіше забувати про елементарні справи. Про це йдеться у повідомленні веб-сайту BBC.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Президент Перу Меріно подав у відставку, пробувши на посаді менше тижня".
Звичайно, існує кілька різних типів пам'яті, і забуття того, що ви мали намір придбати, відрізняється від забуття чийогось імені чи того, що ви зробили минулого тижня. Але дослідження того, як працює пам’ять, вказує на кілька способів впливу нашого недавно обмеженого середовища.
Найбільш очевидним фактором є ізоляція. Відомо, що відсутність соціальних контактів може негативно вплинути на мозок, і ефект найсерйозніший у тих, хто вже має труднощі з пам'яттю. Для хворих на хворобу Альцгеймера самотність під час ізоляції може навіть ускладнити перебіг захворювання. Звичайно, не всі почувались самотніми під час пандемії, проте результати деяких досліджень показали, що з плином часу рівень самотності таки підвищився.
Перерозповідання історій, які з вами трапилися протягом дня, допомагає закріпити так звані епізодичні спогади. Якщо ви не можете так багато спілкуватися, можливо, недивно, що ці спогади не здаються такими ясними, як зазвичай. Але причиною цього може бути не тільки відсутність спілкування. Багато людей зараз перебувають у відчутті фонової тривожності до життя. Відчуття того, що світ став більш невизначеним, все частіше займає думки.
В університетському коледжі Лондона психобіолог Дейзі Фенкурт та її команда проводили дослідження у Великобританії протягом усієї пандемії щодо того, як почуваються люди. Незважаючи на те, що рівень тривожності досяг піку, коли локдаун тільки розпочався, і згодом поступово зменшувався, середній рівень все одно залишався вищим, ніж у звичайні часи, особливо у людей, які молоді, живуть поодинці, з дітьми, людей з низьким рівнем доходу або в міських районах.
Тимчасом Управління національної статистики Великобританії виявило, що подвоївся рівень депресії. Як відомо, депресія, як і тривога, впливає на пам’ять. Турботи все більше відсувають спогади, і у вас залишається менше можливостей запам'ятовувати те, що потрібно зробити. Усе це ускладнюється через відсутність навколишніх обставин, які допомагають спогадам. Якщо ви виходите на роботу, то ваша «подорож», зміна обстановки та перерви, які ви робите, визначають пунктуацію дня, даючи час, щоб закріпити спогади. Але коли ви працюєте вдома, кожна онлайн-зустріч схожа на будь-яку іншу, оскільки ви, як правило, сидите точно в тому самому місці перед точно таким же екраном. Як стверджує професор когнітивної нейронауки у Вестмінстерському університеті Кетрін Лавдей, «спроба згадати, що з вами сталося, коли між різними днями існує незначна різниця, подібна до спроби гри на фортепіано, коли немає чорних клавіш, які допоможуть орієнтуватися».
У результаті напруги, одноманітності та депресивного стану виникає загальна втома, яка також шкодить пам’яті. Крім того, рутина та тривога з приводу пандемії можуть порушити сон. Тож поєднання втоми, тривоги, відсутності різноманіття та меншої кількості соціальних взаємодій призводять до можливих гальмувань у роботі пам’яті.
Хороша новина в тому, що є вирішення цієї проблеми. Прогулянка, особливо незнайомими вулицями, повернуть роботу мозку в тонус. Потрібно змінювати простір навколо та ламати усталені звички. Вчені радять додати в життя більше різноманітності, для досягнення якої може знадобитися активізація творчого мислення. Якщо ви не можете вийти на вулицю, знайдіть абсолютно нову діяльність удома, щоб потім розповісти комусь про це, і це допоможе вам краще її запам’ятати. Умисне розмірковування про свій день кожного вечора може допомогти закріпити спогади. Можна навіть почати писати щоденник.