У разі, якщо на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається земельна ділянка, надана у власність фізичної особи, належним способом захисту права АТ «Укрзалізниця» є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Недбале зберігання вогнепальної зброї, що призвело до тілесних ушкоджень: практика ВС»
Визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким передано земельну ділянку у власність фізичної особи, та державного акта на право власності на земельну ділянку, не приведе до відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.
За обставинами справи АТ «Укрзалізниця» під час проведення робіт, спрямованих на оформлення правовстановлювальних документів на право постійного користування землями смуги відведення залізниці, з’ясувало, що на смугу відведення накладається частина земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача.
У зв’язку із цим позивач звернувся з позовом про визнання недійсними рішення міської ради про передачу у власність відповідача земельної ділянки та виданого на його підставі державного акта на право власності.
Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, зазначивши, що позивач може звернутися до суду з вимогами про витребування майна.
Велика Палата ВС зазначила, що витребування як належний спосіб захисту в цій справі не може бути застосоване щодо всієї земельної ділянки. Така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці.
АТ «Укрзалізниця» має довести, яка саме земельна ділянка та в яких межах накладається на смугу відведення залізниці. Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні – тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Велика Палата ВС звертає увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що відповідач буде позбавлений права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку АТ «Укрзалізниця», а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність відповідача якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.
Отже, з огляду на встановлені судами обставини належним способом захисту порушеного права є віндикаційний позов, а саме позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається.
Як наслідок, у позові АТ «Укрзалізниця» про визнання недійсним рішення ради та державного акта на право власності на земельну ділянку потрібно відмовити з огляду на неналежність обраного способу захисту, про що правильно виснував суд апеляційної інстанції.
Посилання на постанову ВП ВС від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23) буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.