Після низки конституційних змін, що відбулися у 2016 р., Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) за сприяння Громадської ради доброчесності провела перевірку членів Верховного Суду. Згодом ВККС розпочала перевірку кандидатів на близько 2000 вакансій у судах першої та другої інстанцій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У жовтні 2019 р . прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (Закон №193-IX), що передбачав повне оновлення складу ВККС. Вже в грудні 2019 р. у своєму Висновку щодо цього закону Венеціанська комісія розкритикувала його поспішне прийняття та зменшення чисельності суддів Верховного Суду з 200 до 100, а також впровадження повторної перевірки новопризначених суддів Верховного Суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 р. №4-р/2020 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» та рекомендовано Верховній Раді України привести положення законодавства у відповідність до цього Рішення. Водночас Рішенням КСУ №4-Р/2020 рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відповідність до вказаного Рішення (пункт 5 резолютивної частини).
На виконання вищезазначеного рішення КСУ розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (№5068). 6 травня 2021 р. Венеціанська комісія оприлюднила висновок на цей законопроєкт.
Законопроєктом №5068 пропонується внести зміни, в тому числі, до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема доповнивши його статтею 9-1, яка передбачає створення Етичної ради з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.
У разі прийняття законопроєкту №5068 в первинній редакції, Голова Вищої ради правосуддя буде уповноваженим затверджувати персональний склад Етичної ради. Венеціанська комісія в терміновому висновку зазначає, що Голова Вищої ради правосуддя, який поряд з іншими діючими членами Вищої ради правосуддя буде суб’єктом одноразової перевірки на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, може створити перешкоди у створенні Етичної ради. Натомість Венеціанська комісія пропонує наділити повноваженнями затверджувати членів Етичної ради Голову Верховного Суду або Голову Вищого антикорупційного суду.
Однак, Венеціанською комісією жодним чином не враховано той факт, що наділення Голови Верховного Суду або Голови Вищого антикорупційного суду такими повноваженнями неминуче призведе до виникнення конфлікту інтересів, оскільки останні є суб’єктами дисциплінарних процедур, що здійснюються Вищою радою правосуддя та поставить під загрозу незалежність судової влади.
До того ж, Венеціанська комісія пропонує запровадити окремий механізм призначення членів Етичної ради у випадку неспроможності здійснити таке призначення Радою суддів України. Водночас пропонується наділити такими повноваженнями саме Голову Вищого антикорупційного суду. Однак, як зазначалось вище, закріплення таких повноважень призведе до порушення Конституції України та загальновизнаного в міжнародній спільноті принципу незалежності суддів. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються ст. 1 Конституції і законами України.
Конституція України у ст. 1 закріплює, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Висновки Венеціанської комісії щодо законопроекту №5068 мають всі ознаки втручання останньої в суверенітет та національні інтереси України.
Належним чином врегулювати питання створення Етичної ради та проведення перевірки членів Вищої ради правосуддя на їх відповідність критеріям професійної етики та доброчесності можливо лише за умови обов’язкового врахування особливостей функціонування національної правової системи та пануючої в державі суспільної думки.