Торгово-промислова палата України провела 15 листопада 2023 року в Києві Х Міжнародні арбітражні читання, присвячені 100-річчю від дня народження академіка І.Г. Побірченка.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку заходу з вітальними словами виступив голова ICAC та UMAC Микола Селівон. Він вказав, що це вже десяті арбітражні читання, й проведення таких заходів в умовах COVID-19 та війни говорить про життєздатність арбітражного інституту.
Окремо він наголосив на важливості заходу, вказавши, що якраз сьогодні, 15 листопада, виповнюється 100 років із дня народження академіка І.Г. Побірченка, який, за словами пана Селівона, є «видатною людиною в усіх іпостасях» і зміг втілити міжнародні стандарти в умовах України.
Вибір арбітра
Перша сесія мала тему: «Правильний вибір арбітра як запорука ефективного арбітражу». Її модераторкою була Тетяна Сліпачук, спеціальна радниця юридичної фірми Sayenko Kharenko.
На початку панелі виступила проф. Патрісія Шонессі, експертка з вирішення комерційних спорів, Програма USAID «Справедливість для всіх». Вона розкрила тему «Кращі з кращих: критерії відбору арбітрів арбітражними інститутами».
Експертка вказала, що арбітр має справляти враження незалежності та двосторонності впродовж усього процесу. Ці фактори, зазначила професорка, є критично важливими для забезпечення самого арбітражу.
Важливим є також, за її словами, довіра сторін процесу до самого арбітра, щоб останній міг проводити ефективне провадження.
Крім цього, вона звернула увагу, що найкращий арбітр має підходити під обставини конкретної справи та сторін. Водночас пані Шонессі наголосила, що ніхто не знає моменти справи так, як сторони, тому важливо також звертати увагу на управління самою справою.
Партнер ЮФ «Aequo» Павло Бєлоусов виступив із темою «Як стороні обрати найкращого арбітра для вирішення спору». За його словами, є п'ять порад на цю тему, однак їх може бути більше:
1) «ви маєте знати свою справу»;
2) «найкраще – це ворог доброго» (мається на увазі, що найкращий кандидат в арбітри для призначення стороною конкретної справи необов’язково є найдосвідченішим та найекспертнішим тощо; кандидат із такими критеріями матиме високу погодинну ставку та щільний графік, що не завжди є позитивом для сторони);
3) необхідно записатися на консультацію;
4) потрібно керуватися релевантними факторами для призначення самого арбітра;
5) «Платон – мій друг, але істина важливіша». «Часто таке трапляється, що клієнти кажуть, що мають дружні відносини з кимось, кого б можна було призначити (арбітром – ред.) тощо. Але це головна помилка, оскільки є прямим протиріччям, яке виникає з наявністю чи відсутністю конфлікту інтересів. Зазвичай цю помилку роблять молоді колеги… А потім виявляється, що, належним чином не перевіривши цю обставину, можна зруйнувати справу або зробити потім можливість для оспорення рішення», – сказав пан Бєлоусов.
«Для сторони важливо, щоб арбітр, якого вони призначать, розумівся на тих релевантних фактичних обставинах, індустріальній експертизі, яка, можливо, потрібна для того, щоб розглянути суть справи. Іноді в справі немає необхідності в глибокій правовій експертизі… Іноді питання права умовно займають 20% складності справи, а 80% – це питання підходів до розрахунку збитків. І це зовсім різні ролі, які виконує арбітр», – пояснив він.
Д-р Даніель Буссе, партнер-засновник Busse Disputes Rechtsanwaltsgesellschaft mbH, виступив із темою «Команда зірок чи зіркова команда: чинники, які впливають на формування ефективного складу арбітражу».
Він зазначив, що якщо людина звертається до арбітражу, то в цьому процесі є три головні фактори, а саме арбітр, арбітр і ще раз арбітр. За словами експерта, зокрема, важливим моментом є розуміння, на що спирається людина під час вибору арбітра. Також важливо подумати, чи потрібно призначати окремих арбітрів для різних частин самого провадження.
Далі на заході була спеціальна доповідь з нагоди 100-річчя з дня народження академіка І.Г. Побірченка «Лицар справедливості».
Людмила Винокурова, заступниця голови МКАС при ТПП України, д-р Олександр Чирич, професор юридичного факультету університету в м. Ніш (Сербія), та Тетяна Захарченко, членкиня Президії МКАС при ТПП України, поділилася своїми спогадами про роботу з академіком Побірченком, а також розповіли про його стиль, моменти з життя тощо.
Зокрема, пані Захарченко відзначила, що Ігор Побірченко був настільки унікальною людиною, що запам'ятовувався надовго. Людмила Винокурова вказала, що академік мав загострене відчуття справедливості та надихнув багато на що колег і не тільки. З нею погодився пан Чирич, вказавши, що справедливість була життєвим кредом академіка.
Тренди та арбітри
Друга сесія мала тему «В гонитві за трендами: досвід застосування нових арбітражних регламентів». Її модераторкою була Юлія Атаманова, партнерка LCF Law Group, керівниця практики міжнародного арбітражу.
Сергій Мельник, заступник радника Міжнародного арбітражного суду (ICC), виступив із темою «Час – це гроші?: попит на вирішення спорів за прискореною процедурою».
Серед іншого, він пояснив різницю між стандартною та прискореною процедурою (далі – ПП). Наприклад, під час стандартної процедури є акт про повноваження (під час прискореної він відсутній), а також немає дедлайну для наради щодо ведення справи (під час ПП нарада проводиться впродовж 15-и днів після передачі справи арбітрам).
Крім цього, під час стандартної процедури є автономія сторін і стандартна шкала витрат. Водночас під час ПП є більші повноваження складу арбітражного суду для зменшення витрат і відповідно зменшена шкала витрат.
Також Сергій Мельник розповів, що найбільше прискорена процедура використовується в таких галузях економіки, як будівництво та інженерні роботи, енергетика, транспорт тощо. Водночас він поділився деякою статистикою, вказавши, що наразі є 400 справ за прискореною процедурою (141 з них перебувають на розгляді). Так, у 293-х випадках було автоматичне застосування. Рішення суду були наступними:
- 44 – суд вирішив застосувати ПП;
- 13 – суд вирішив не застосовувати ПП;
- 5 – суд вирішив, що ПП більше не застосовується;
- 4 – суд вирішив, що ПП досі застосовується.
Також було 20 справ, де сторони домовилися про відмову від ПП, та п'ять відводів (один – на підставі порушення належної правової процедури).
За словами Сергія Мельника, важливим моментом є кількість арбітрів. Він розповів, що суд може призначити одноособового арбітра, попри будь-яке протилежне положення арбітражної угоди. Водночас судова може призначити трьох арбітрів, якщо це доречно за обставин та з урахуванням норм права, які можуть бути застосовані.
Також цікавим є те, розповів пан Мельник, що якщо суд вирішить, що ПП більше не підлягає застосуванню, то може переформувати склад арбітражного суду (якщо це є доцільним).
Проф. Марцін Аслановіч, голова Арбітражного суду при Конфедерації Левіатан, розкрив тему «Краще поганий мир, ніж…: ефективність медіації та комбінованих процедур у вирішенні комерційних спорів». Він зазначив, що дискусія щодо медіації триває досить давно: багато людей вважають, що арбітраж є кращим варіантом у розв'язанні спорів, інші – що медіація. Однак, на думку голови суду, одне не виключає інше.
Пан Аслановіч вказав, що питання в тому, чи потрібно розв'язувати спори лише в арбітражі, а також як переконати сторони, що хоча є арбітраж, але на будь-якому етапі залишається варіант медіації.
На його думку, функція арбітра полягає, зокрема, в тому, щоб порадити сторонам на певному етапі звернутися до медіатора. «Ми впевнені, що сторони мають бути зацікавлені в розв'язанні спору – за допомогою арбітражу або медіації», – вказав голова суду.
Далі виступив Джеймс Фрімен, партнер в Allen & Overy, член Правління LCIA, який розповів про тему eАрбітража (вплив новітніх технологій на арбітраж). Він вказав, що технології впливають на кожну складову арбітражу, зокрема це електронне зберігання документів, ведення справ (які є в електронному вигляді), плата відповідної винагороди онлайн тощо.
Окремо пан Фрімен зупинився на важливості кібербезпеки, вказавши, що арбітраж дуже часто має моменти, які є достатньо «делікатними». Тому в різних ситуаціях використовується спеціальна система (не є обов'язковою), яка забезпечує вищий рівень захисту, порівнюючи з паперовими аналогами.
Наталія Петрик, заступниця Генерального секретаря, керівниця департаменту розвитку бізнесу Арбітражного інституту Стокгольму (SCC), розкрила тему «Арбітражний all inclusive: додаткові послуги арбітражних інститутів».
Вона зазначила, що наразі можна спостерігати швидкий розвиток і напрацювання нових політик в арбітражі за останні 10 років. На її думку, це пояснюється місією арбітражних інститутів.
Довідково
Академік Г.І. Побірченко (15 листопада 1923 – 6 квітня 2012) – радянський і український правознавець та громадський діяч; доктор юридичних наук, професор; заслужений діяч науки і техніки України, академік Національної академії правових наук України; організатор і почесний президент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
У 1992 році при Торгово-промисловій палаті України створив перший в історії України Міжнародний комерційний арбітражний суд, а в 1994 році – Морську арбітражну комісію, які очолював з дня їх заснування.
Член Всесвітньої федерації міжнародних арбітражних інститутів та Європейської арбітражної групи при Міжнародній торговій палаті. Неодноразово розглядав зовнішньоекономічні спори в міжнародних арбітражних судах багатьох країн, як міжнародний арбітр вищої кваліфікації входив до складу міжнародних арбітражних судів 16 країн. Як іноземний арбітр неодноразово розглядав справи в міжнародних арбітражних судах Австрії, білорусі, російської федерації, Сербії, Словаччини, Швеції, де зміг вирішити майже всі зовнішньоекономічні спори на користь України, захистивши її інтереси на мільярди доларів США.
Автор понад 240 наукових праць, у тому числі 12 монографій.