17 листопада 2023 року Комітет ААУ з судової практики та EQUITY Law Firm організували в Києві Нарадчу PRO: «ФГВФО VS. ДОБРОСОВІСНИЙ БІЗНЕС: ПОШУК WIN-WIN ФОРМУЛИ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, представники адвокатської спільноти, банківських установ, науковці та почесні гості зі США обговорили питання розподілу тягаря війни, активів, критеріїв добросовісності власників банків, позичальників, вкладників, судового імунітету ФГВФО та НБУ, аукціонів NPL, захисту власників банків у практиці ЄСПЛ тощо.
Захід модерував Олег Маліневський, партнер EQUITY Law Firm, віцепрезидент ААУ та голова Комітету з судової практики ААУ. За його словами, це дуже важлива тема для обговорення, яка пов’язана не лише з банківським сектором.
«Вона пов’язана з тим, як шукати справедливий баланс між державою та добросовісними бізнесменами для пошуку формули, яка б була вигідна для всіх – і для держави, і для бізнесменів, і для українського суспільства, і навіть для наших іноземних партнерів», – розповів він.
Пан Маліневський також вказав, що метою заходу «не є звинувачення когось у неефективності», а знаходження рішення, яке було б в інтересах усього народу України, зважаючи на війну та проблеми з банками, «в умовах, коли кожна копійка важлива та слугуватиме обороні нашої держави».
На початку заходу виступила Ганна Юдківська, партнерка EQUITY Law Firm, суддя Європейського суду з прав людини (2010-2022 рр.), віцеголова Робочої групи ООН з питань свавільних затримань, віцепрезидент Європейської спільноти міжнародного права. Вона торкнулася питання захисту права власності – насамперед мова йшла про банківську систему.
Пані Юдківська зазначила, що будь-яка юридична особа, включно з банком, може звернутися до ЄСПЛ: «У нас є ст. 1 Протоколу до Конвенції, яка гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. І ніхто не може бути позбавлений майна – інакше як у громадських інтересів та умовах, передбачених законом. Проблеми, які в нас виникають із тлумаченням цієї норми, - це розуміння того, що є майном. В українському цивільному праві майно – це матеріальні блага, які є об’єктом права. Власність із погляду ст. 1 Протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі. Є певні інші права тощо».
Джим Слеттері, американський політик, конгресмен США шести скликань, зазначив, що вперше приїхав в Україну ще у 2004 році як спостерігач у передвиборчому процесі й був тут упродовж усіх турів тогочасних виборів.
«Коли я прилітаю в Україну, то відчуваю цей дух бійців за свободу. І я впевнений у тому, що всі ви, кожен своїм способом, боретеся за свободу країни. Американці можуть лише уявляти той рівень пожертви, яку кожна сім’я приносить у цій війні. Я не є офіційним представником Уряду США, але можу точно говорити від імені великої кількості американців, які у всьому підтримують Україну. Я впевнений, що упродовж кількох наступних тижнів американський сенат підтримає новий пакет допомоги Україні», – сказав він.
Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, вказав, що конкурсний процес, конкурсне право, процедури неплатоспроможні та сфери банкрутства є відносно новими для нашого суспільства: «Це одна з чинників непорозуміння та пошуку (не завжди вдалого) розв’язання тих чи інших питань. Про банки в нас неплатоспроможність, а про юридичні та фізичні особи – банкрутство. І не всі розуміють, що банкрутство – це в широкому сенсі. Це та ж сама неплатоспроможність».
Д.ю.н., професор, заслужений юрист України, НДІ правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України Антон Монаєнко зазначив, що обмеження права на оскарження рішень бездіяльності Фонду гарантування вкладів, НБУ для юридичної практики в Україні не є новою.
На заваді реалізації цього права оскарження стоїть рішення КСУ 1 грудня 2004 року, відповідно до якого акціонери фізосіб можуть захищати свої законні права та інтереси у випадку їх порушення самим товариством. «Тут ми бачимо, що є обмеження відповідно до рішення КСУ в праві на оскарження рішень, дій та бездіяльності Фонду гарантування вкладів і НБУ. У Верховному Суді ця проблема обговорюється вже давно. Це є правова проблема для нашої правозастосовчої практики», – розповів він.
Щоб розв’язати це питання, наприклад, можна, заявив пан Монаєнко, на платформі ААУ розробити відповідний законопроєкт, враховуючи досвід, зокрема EQUITY Law Firm.
Григорій Шевченко, заступник голови Ради арбітражних керуючих міста Києва, сказав, що були внесені зміни в законодавство, за яким була позиція щодо створення спеціалізованої установи, якій передається актив на стадії ліквідації банку у вигляді права вимоги або «чогось іншого, що не було продане».
За його словами, фактично ця норма існувала довгий час, навіть при тому, що якась частина банків була виведена з ринку й вона жодного разу не була використана: «Тобто «мертва» норма закону, яка використана не була, хоча активи продавалися за безцінь. Тобто їх умовно було подаровано. Закон змінився, прибрав спеціалізовану установу, проте чомусь залишив її у положенні про порядок виведення банків із ринку. Так у нас вийшло фактично декілька органів – Фонд гарантування вкладів, уповноважена особа-працівник Фонду (взагалі незрозумілий статус особи)…».
Олена Кохановська, професорка кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, вказала, що якщо брати на сьогодні роботу «цивілістів», то виникає питання «оновлення Цивільного кодексу»: «Я чую багато питань, які можна було б обговорити та які б стосувалися наукової сфери, зокрема як саме необхідно підготувати законодавство, а, можливо, й переглянути, бо Цивільний кодекс сьогодні переглядається з погляду книги першої, яка сьогодні практично готова в робочій групі. Перше, що, мабуть, потрібно опрацювати, – це принципи, які потрібно виписати (добросовісність, розумність, повага до договірної та приватної сфери осіб».
Д.ю.н., професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України Василь Шакун підняв проблемне питання національних багатств, а саме допоки не перерахуються в Україні національні багатства в тому вигляді, яке воно є, «ми нічого зробити реально не зможемо». Він зазначив, що колись був ухвалений закон про власність, який проіснував недовго, але в якому якраз і йшла мова про національні багатства. У ньому було забуто про найголовніше – людський капітал, який, як і у всіх країнах, є основою національного багатства.
Також на заході виступив керуючий партнер ЮФ GRACERS Сергій Лисенко. За його словами, важливе також питання національного виховання: «У мій час ми вчилися на стандартах «народного хозяйства» та колхозного підтримання економіки. Немає на сьогодні, на жаль, розуміння в судовій практиці, що таке економічна доцільність та економічний ризик загалом щодо управління державного майна. Ми все ще живемо в межах старого закону про ФДМУ, в якому немає такого принципу, що керівник має діяти в інтересах дотримання, так би мовити, прибутку. Він має зберігати державне майно. І якщо не зберігає, то в нього виникає відповідальність за те, що він наніс певний прямий збиток».