Вбиває не зброя, а людина

Питання легалізації зброї обговорюється в Україні ще з часів проголошення незалежності. До слова, Україна залишається єдиною країною в Європі, яка досі не має спеціального закону, який регулював би використання та обіг вогнепальної зброї для населення. Експерти та політики продовжують дискусії щодо доцільності надання українцям дозволу володіти вогнепальною зброєю. В нашій країні відсутня статистика і прозорі реєстри, які дозволи б встановити точну кількість зброї у населення.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Варто наголосити, що говорячи про легалізацію вогнепальної зброї, насамперед, мова йде про короткоствольну нарізну зброю (пістолети та револьвери). Сьогодні легально їх отримати можуть лише працівники правоохоронних органів або професійні військовослужбовці.

Наразі головним документом, який регулює обіг цивільної зброї в Україні, є Інструкція №622, затверджена у 1998 р. Наказом Міністерства внутрішніх справ України про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної та охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів. Тобто в Україні немає законодавчого врегулювання обігу цивільної зброї, а є підзаконне. Жоден законопроєкт про зброю ще не проходив далі першого читання.

Боротьба законопроєктів

Черговою спробою стали зареєстровані влітку минулого року різницею в один місяць законопроєкти №5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю» та №5708-1 «Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю». Обидва встановлювали правовий режим власності на цивільну вогнепальну зброю і передбачали права та обов’язки фізичних і юридичних осіб на виробництво, набуття, володіння, відчуження, носіння, транспортування, ремонт та застосування цивільної вогнепальної зброї.

Обидва законопроєкти передбачали набуття і використання пістолетів та револьверів. Однак підходи стосовно отримання короткостволу все ж таки суттєво відрізнялися. Проєкт №5708 передбачав право власності лише на спортивну короткоствольну зброю для спортсменів – громадяни України, які мають спортивне звання не нижче ніж майстер спорту України з видів спорту, де передбачене використання такої зброї. Зберігати її слід було б у стрілецькому тирі або стрільбищі без можливості носіння. Натомість проєкт №5708-1 мав більш ліберальний підхід та передбачав дозвіл на короткоствол з 25 років за умови відповідності певним вимогам (відсутності медичних протипоказань, судимості, проходження курсів тощо), з наступним її носінням. В результаті переміг провладний законопроєкт №5708, а його основний конкурент №5708-1 був відхилений Комітетом ВРУ з питань правоохоронної діяльності за надто сміливі ідеї.

Класифікація зброї

Відповідно до проєкту №5708, зброя розподілена за 5 категоріями:

• А – автоматична вогнепальна зброя;
• В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична), дозволена особам, професійна діяльність яких пов’язана з ризиком (судді, прокурори, поліцейські, приватні виконавці, приватні детективи, нотаріуси, адвокати, журналісти та інші визначені проєктом закону особи);
• С – короткоствольна вогнепальна зброя, дозволена спортсменам – громадяни України, які досягли 18-річного віку, що не рідше ніж двічі на рік брали участь у всеукраїнських або міжнародних спортивних змаганнях у складі збірних команд України та мають спортивне звання не нижче ніж майстер спорту України з видів спорту, у правилах спортивних змагань яких передбачене використання спортивної вогнепальної зброї;
• D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя, дозволена особам, які досягли 18-річного віку та пройшли відповідне навчання поводження зі зброєю;
• Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя, дозволена особам, які досягли 25-річного віку та щодо яких відсутні відомості в Реєстрі про притягнення їх двічі та більше разів до адміністративної відповідальності за ст. 191 КУпАП.

Право на зброю

Цікаво, що законодавець не обмежив кількість одиниць зброї та бойових припасів, що може мати у власності фізична особа. Проте на кожну нову одиницю зброї особа має отримувати новий дозвіл. З метою контролю за обігом зброї нардепи пропонують створити Єдиний державний реєстр цивільної вогнепальної зброї.

Перше Посвідчення власника зброї видаватиметься строком на 3 роки, а кожне наступне (продовжене) – на 5 років. У ньому вказуватиметься інформація про фізичну або юридичну особу, а також зазначатиметься категорія (категорії) зброї, яку (які) така особа отримала.

А для кого зброя зась?

Обмеження стосується тих, хто має медичні протипоказання до поводження зі зброєю, не погашену або не зняту судимість за вчинення визначених законопроєктом кримінальних правопорушень, обмеження на таке право або якщо особу позбавили такого права за рішенням суду, а також зафіксовані факти вчинення домашнього насильства або жорстокого поводження з дітьми.

Право на самозахист

Переважно прихильники легалізації зброї хочуть отримати її задля захисту сім’ї та власного життя. Не дивно, що більшість громадян не вірять у те, що правоохоронці здатні їх захистити. Законопроєкт передбачає, що власники зброї зможуть її застосовувати для захисту життя, здоров'я і власності у стані необхідної оборони або крайньої потреби. Застосуванню зброї має передувати попередження, за винятком, коли зволікання у застосуванні зброї створює безпосередню небезпеку для життя власника зброї, інших осіб або може спричинити інші тяжкі наслідки. Втім передбачена заборона на застосування зброї проти вагітних жінок, осіб з інвалідністю, неповнолітніх. Однак на виняток є виняток, тож якщо такі особи здійснюють збройний або груповий напад, то збройний самозахист дозволяється.

А що нам каже світовий досвід?

Німеччина

У Німеччині обіг зброї регулюється Законом про зброю (Waffengesetz) та підзаконним актом – Загальним збором правил до Закону про зброю (Allgemeine Waffengesetz-Verordnung). Відповідно до положень Закону, вогнепальну зброю у ФРН можуть придбати лише мисливці та члени офіційно зареєстрованих спортивно-стрілецьких товариств віком з 21 року. Крім того, до обов’язкових умов належать відсутність судимості та зв'язків з екстремістськими організаціями. Зберігати зброю в будинку можна тільки у спеціальних сейфах окремо від патронів. Навіть для придбання газового пістолета необхідна ліцензія. Навіть для пістолетів і гвинтівок, перероблених із вогнепальних у пневматичні, потрібно одержати дозвіл. Також особливістю законодавства ФРН є те, що з чинного Закону «Про зброю» вилучені такі поняття як «гладкоствольна зброя», «довгоствольна зброя», «короткоствольна зброя», «мисливська зброя», «нарізна зброя», «пістолети» та «револьвери». Тобто для законодавця ці терміни не мають особливого юридичного значення, а тому охоплюються єдиним поняттям — «вогнепальна зброя».

Швеція

Положення, що регулюють правові основи обігу зброї у Швеції, містяться у Декреті про вогнестрільну зброю 1970 р. та Законі 1967 р. «Про вогнестрільну зброю», що діє з поправками. Один житель Швеції має право на 6 мисливських рушниць або 10 пістолетів, або 8 одиниць того й іншого. Зберігати зброю можна лише в сейфі. Тут дозволена зброя для полювання, однак для самозахисту вона заборонена. Охочі купити зброю мають пояснити для чого вона їм (спорт, полювання або колекціонування).

Молдова

Закон про легалізацію зброї прийняли ще у 1994 р. Право на володіння і носіння зброї громадяни Молдови отримують у 18 років за умови відсутності медичних протипоказань та непогашеної судимості. Цікаво, що в законі не зазначено, чи можна носити зброю приховано або відкрито, тож будь-який житель Молдови може носити пістолет у кобурі відкрито. Дозволи на зброю видає МВС республіки та вносить відповідну інформацію до державного реєстру. На кожне нове придбання необхідно отримувати новий дозвіл. Кількість таких дозволів законом не обмежується, але стримувальним чинником є вартість зброї – від кількох сотень доларів.

Чехія

Наразі чеське законодавство передбачає право на збройний захист у випадку самооборони. У 2021 р. у Конституції Чехії закріпили право громадян на захист свого життя та життя інших з допомогою зброї. Хартія основоположних прав і свобод містить положення про те, що «право захищати своє життя або життя іншої людини, навіть за допомогою зброї, гарантується на умовах, встановлених законом».

Ліберальність законодавства Чехії полягає у наявності можливості придбання зброї для самозахисту та можливості прихованого носіння зарядженої зброї. Так само за наявності ліцензії зброю можна зберігати вдома у зарядженому стані, що є достатньо безпрецедентним явищем для більшості країн світу, в тому числі європейських країн. Однак наявність зброї для самозахисту не можна ототожнювати з її використанням для самозахисту, існує багато обмежень, застосування зброї дозволяється як крайня потреба. Видані дозволи на вогнепальну зброю діють 10 років, але перевіряють власників зброї кожні 5 років щодо їхнього стану здоров’я і законності підстав володіння.

І що в підсумку?

Зброя – це не проблема. Проблема – люди, які нею користуються. Тут рушійною силою є досвід та культура поводження, які визначають рівень загрози для суспільства. Одне можна сказати точно – Україні варто легалізувати зброю. Однак легалізувати за наявності чітко визначених правил поводження зі зброєю. Також не варто забувати про керівну роль просвітницьких компаній, що є важливою складовою будь-якої реформи.