У Верховній Раді проходить підготовку до другого читання законопроєкт №11392, загальною метою якого є спрощення та пришвидшення процесу приєднання нових об’єктів до електричних, газових, теплових мереж та мереж централізованого водопостачання. Потенційно такі спрощення мали б допомогти залучити інвестиції у розвиток енергетичних ринків та сфери ЖКГ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Рада прийняла закон щодо оптимізації діяльності спеціалістів у кримінальному провадженні"
Європейська Бізнес Асоціація концептуально вітає спрощення умов приєднання до мереж, адже це допоможе пришвидшити відбудову енергетичного сектору України. Водночас законопроєкт пропонує як позитивні зміни, так і положення, які бізнес пропонує доопрацювати.
З позитивних змін – законопроєкт дозволяє за певних умов продовжувати до шести років терміни на завершення будівництва об’єктів, які не були добудованими через обставини, пов’язані з воєнними ризиками, хоча бізнес і зазначає, що такого терміну подовження може бути недостатньо. Також законопроєкт містить позитивні положення стосовно можливості бронювання потужностей ВДЕ та деяких питань експлуатації об’єктів.
Водночас бізнес має перестороги, що позитивний ефект законопроєкту може нівелюватися через норму, яка вводить авансову плату за приєднання нових об'єктів відновлюваної енергетики до енергомережі в розмірі 10 євро за кожен кіловат потужності.
За оцінками компаній-членів Комітету з енергетики, для приєднання однієї вітрової чи сонячної станції до мереж оператора системи передачі потужністю, наприклад, 100 МВт замовник буде зобов’язаний одразу сплатити 1 млн євро авансу. При цьому така сума може навіть перевищувати вартість приєднання (залежить від технічних рішень, які будуть погоджені сторонами протягом року після оплати), що вилучає обігові кошти у забудовника в умовах війни. Водночас інвестори вже ризикують, вкладаючи в енергетику, тоді як авансові платежі ніяк не гарантують, що інвестор зможе збудувати проєкт, а НЕК Укренерго зможе реалізувати будівництво точки приєднання, зокрема, через ризик знищення енергетичної інфраструктури.
Встановлення фіксованої плати на основі євро в умовах валютних коливань турбує інвесторів, адже вартість авансового внеску може суттєво зрости, якщо зміниться курс. Через цей додатковий фінансовий тягар інвестори можуть призупинити розгортання низки проєктів ВДЕ, які мали б закласти фундамент «зеленої» відбудови.
В умовах обстрілів рф енергетичної інфраструктури було би доцільно взагалі відмовитися від ідеї введення як авансових платежів, так і будь-яких інших додаткових оплат за приєднання до мережі. Замість створення додаткових бар’єрів законодавство повинно сприяти максимальному спрощенню та полегшенню процедур приєднання, щоб пришвидшити відновлення і модернізацію енергетичної інфраструктури.
Також Асоціація висловила пропозиції, які могли б стимулювали побудову сховищ енергії поряд з вже збудованими потужностями «зелених» електростанцій. Ці та інші згадані кроки, на переконання бізнесу, дозволять посилити стійкість енергетичної системи України в умовах війни.