Декларування є важливою частиною процесу запобігання корупції в Україні. Зважаючи на зростальну популярність цифрових активів, питання декларування криптовалюти набуває особливого значення. Наприклад, українські чиновники за 2023 рік задекларували 834 Bitcoin, що еквівалентно $58,19 млн або приблизно 2,2 млрд гривень.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У даному контексті важливо згадати, що у 2023 році було відновлено електронне декларування і відповідні особи зобов'язані були подати свої декларації за 2021-2022 роки до 31.01.2024. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) уже почало перевіряти декларації. Отже, можна очікувати виявлення порушень при декларуванні в тому числі й цифрових активів.
На офіційному вебсайті НАЗК вже можна побачити новини про виявлення порушень у деклараціях осіб щодо внесення недостовірних відомостей про криптовалюту.
У зв`язку із цим важливим є розуміння порядку декларування криптовалюти та можливої відповідальності, якщо особа зазначає в декларації недостовірні відомості про криптовалюту.
1. Порядок декларування криптовалюти та заповнення декларації
Законом України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб’єкти декларування зобов’язані подавати декларації про свій майновий стан, включаючи всі види майна, зокрема, нематеріальні активи. У п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зазначається, що суб’єкти декларування повинні відображати в декларації всі нематеріальні активи, до яких відноситься і криптовалюта.
НАЗК роз’яснило, що криптовалюта має бути відображена в розділі «Нематеріальні активи» електронної декларації.
У даному розділі зазначається:
● Тип активу — назва криптовалюти. Якщо відсутнє відповідне найменування в списку, виберіть «Інше» й зазначте скорочену та повну назву активу, який наявний, наприклад, BNB (Binance Coin) тощо.
● Кількість криптовалюти. Ця кількість зазначається станом на останній день періоду, коли подається декларація держслужбовця до НАЗК. Кількість криптовалюти певного виду може змінюватися за рахунок її обміну (конвертації) на інші види криптовалюти.
● Вартість криптовалюти. Вартість криптовалюти зазначається в грошовій одиниці України на момент придбання.
● Дата придбання активу.
Ідентифікатор (у полі «Ідентифікатор у системі обігу віртуальних активів (публічна адреса)» має зазначатися публічна адреса криптовалюти, так званий публічний (відкритий) ключ). Ідентифікатор є обов’язковим. Наприклад, у справі № 761/33869/21 Київський апеляційний суд зазначив, що навіть за умови придбання віртуального активу за готівкові кошти через посередництво третьої особи (посередника) в будь-якому разі відбувається відображення трансакцій у розподіленому реєстрі на користь особи, що користується послугами посередника, зокрема створення гаманця, який містить публічну адресу криптовалюти, придбання криптовалюти тощо.
Отже, ненадання суб`єктом декларування інформації про публічну адресу задекларованої ним криптовалюти свідчить про відсутність належних доказів, що підтверджують факт набуття у власність криптовалюти.
Тому при зазначенні в електронній декларації інформації щодо криптовалюти вам потрібно зазначити назву криптовалюти, кількість одиниць на останній день звітного періоду, їх вартість у гривнях на дату придбання або декларування, дату придбання, а також публічну адресу криптовалютного гаманця.
2. Відповідальність за недекларування криптовалюти
Законодавством передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність у разі зазначення завідомо недостовірних відомостей щодо криптовалюти в електронній декларації.
2.1. Кримінальна відповідальність.
Кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації передбачена ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
З диспозиції ч. 1 ст. 366-2 КК України слідує, що настання кримінальної відповідальності відбувається за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, якщо такі відомості відрізняються від достовірних, на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1 514 000 до 6 056 000 грн).
Для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 366-2 КК України відомості в декларації мають відрізнятися від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (6 056 000 грн).
За такі дії передбачене покарання:
- штраф від 51 000 до 68 000 грн, або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до 2 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч. 1 ст. 366 -2 КК України)
- штраф від 68 000 до 85 000 грн, або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до 2 років, або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч. 2. ст. 366-2 КК України).
З об’єктивної сторони складу злочину декларування недостовірної інформації полягає у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Подання завідомо завідомо недостовірних відомостей у декларації – це внесення суб'єктом декларування неправдивої (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності) інформації та подальше її розміщення офіційному веб-сайті НАЗК.
З суб’єктивної сторони злочин вчиняється з прямим умислом, оскільки особа подає до декларації завідомо недостовірні дані. Злочин вважається закінченим із моменту вчинення вищезазначених дій (формальний склад).
Для притягнення до відповідальності за ст. 362-2 КК України необхідно довести наявність прямого умислу, зокрема того, що особа дійсно усвідомлювала недостовірність відомостей при заповнені декларації.
Важливо зазначити, що кримінальна відповідальність не настає у разі помилки при заповненні декларації (через неуважність, похибки у підрахунках, поспішність тощо).
Кримінальне правопорушення за ст. 366-2 КК України є нетяжким злочином.
Водночас на офіційному вебсайті НАЗК можна побачити новину, що у співробітника Донецької обласної прокуратури НАЗК виявило декларування недостовірних відомостей на понад 23 млн грн. Лише щодо криптовалюти службовець вказав недостовірні відомості на 22,5 млн грн, зокрема про наявність, кількість та вартість своїх цифрових активів. Внаслідок цього було розпочато кримінальне провадження за ст. 366-2 КК України.
В іншому випадку Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо чинного народного депутата. За цим актом обвинувачення стосувалося того, що 31.03.2021 депутат вказав у декларації недостовірні відомості стосовно криптовалюти вартістю 24,6 млн грн.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 17.04.2024 у справі № 991/1627/24 звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, закінчився 31.03.2024.
Як вже було зазначено вище, згідно зі ст. 366-2 КК України моментом закінчення злочину є момент, коли особа вносить недостовірні відомості до декларації. В такому випадку судом були дотримані норми кримінального законодавства та звільнено особу від притягнення до кримінальної відповідальності.
Говорячи про правозастосування ст. 366-2 КК України в контексті декларування криптовалюти, то вироки наразі відсутні. Поява справи, в якій суд буде розглядати по суті питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за внесення недостовірних відомостей про криптовалюту до декларації, безумовно, створить прецедент для судової практики.
Отже, відповідальність за ст. 366-2 КК України може настати, якщо особа внесла недостовірні відомості до декларації на суму понад 1 514 000 грн. Якщо відомості будуть відрізнятися на суму меншу за цю, то має місце адміністративне правопорушення.
2.2. Адміністративна відповідальність
Ст. 172–6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації настає адміністративна відповідальність.
Недостовірними відомостями є такі, що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 302 800 до 1 514 000 грн). У такому разі, якщо особа подала декларацію і відомості в ній відрізняються від достовірних на зазначену вище суму, накладається штраф від 17 000 грн до 42 500 грн.
Після проведення перевірки та виявлення недостовірних відомостей уповноважена особа НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення та направляє його до суду.
Цікавою є справа № 359/7966/21, яка розглядалася Бориспільським міськрайонним судом.
Суть справи: «У декларації особа зазначила відомості про наявність у нього криптовалюти Bitcoin у кількості 2,88, що належить йому на праві власності з 09.12.2017, вартістю на дату набуття ним у власність 667 000,00 гривень. Суб`єкт декларування на підтвердження надав до пояснень знімок з екрана гаманця криптовалютної біржі Poloniex.com. Разом із тим, за наявною в НАЗК інформацією, на вказаному суб`єктом декларування гаманці криптовалютної біржі відсутня зазначена ним криптовалюта станом на 01.01.2019 та 31.12.2019».
Водночас особа не надала інформацію, що підтверджує наявність у неї задекларованих 2,88 ВТС, у тому числі розміщених на інших «криптовалютних гаманцях».
Суд зазначив, що гаманець криптовалюти є спеціальним ідентифікатором, який може містити як одну публічну адресу певної криптовалюти, так і сукупність публічних адрес різноманітних криптовалют. У ньому зберігається запис про стан рахунка учасника як за сукупністю публічних адрес, так і в розрізі публічних адрес кожної з криптовалют.
Тому твердження про неможливість ідентифікувати гаманці не відповідає дійсності, оскільки ідентифікація криптовалюти, кількості та дати її набуття здійснюється через публічну адресу криптовалюти. Отже, особа зазначила недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 667 000,00 грн.
У зв`язку з цим суд визнав, що особа подала завідомо недостовірні відомості у декларації та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
На таких прикладах із судової практики ми можемо простежити, які дії НАЗК та судами вважають недостовірним внесенням до електронних декларацій та чим суди мотивують прийняття свого рішення при накладенні штрафу на особу.
Висновок
Декларування криптовалюти є необхідним, оскільки дозволяє забезпечити більшу прозорість фінансових активів осіб, які є суб'єктами декларування.
Суб’єкти декларування повинні забезпечити належне декларування криптовалют, включаючи повні та точні дані щодо назви активу, кількості, вартості, публічної адреси та дати придбання.
Неправильне або недостовірне декларування таких активів може призвести до адміністративної або кримінальної відповідальності в залежності від суми, на яку вони будуть відрізнятися від достовірних відомостей у декларації.
Попри наявність правових механізмів контролю за декларуванням криптовалют, вироки судів за ст. 366-2 КК України на цей час відсутні, що вказує на те, що правозастосовна практика щодо таких правопорушень ще не сформувалась.
Наявність конкретних судових прецедентів, пов’язаних із декларуванням криптовалют, допоможе роз’яснити окремі аспекти застосування законодавства та вплине на подальшу судову практику.