Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних зі збройною агресією російської федерації проти України». Методику розробили у межах реалізації комплексної політики «Школа офлайн» для того, щоб якомога ефективніше визначати громади для розподілу державних субвенцій для закладів загальної середньої освіти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб: ухвалено постанову»
Про це повідомляє пресслужба МОН.
Документ окреслює методологію, за якою визначається рівень ризику безпеки для закладів освіти, що можуть постраждати або вже постраждали від наслідків бойових дій, та громад, у яких вони розташовані.
Застосування методики
Методику буде використовувати МОН для того, щоб розробляти освітні політики з урахуванням усіх безпекових ризиків. Також методика допоможе у виборі громад для будівництва укриттів та повернення шкіл до очного / змішаного навчання.
Наприклад, оцінюючи комплексну потребу в укриттях для закладів освіти у прифронтових і прикордонних громадах, команда МОН враховувала можливі рівні ризику безпеки для них. Тож тепер і держава, і партнери з розвитку зможуть ефективніше задовольняти потреби громад та шкіл в облаштуванні безпечних освітніх просторів.
Як визначатимуться рівні ризику безпеки
Розраховуючи рівні ризику безпеки, команда МОН аналізуватиме освітні дані: геолокацію закладів освіти в межах відповідних громад, кількість учнів та працівників цих закладів, форми навчання тощо. А також додаткові дані з відкритих та інших джерел: геолокацію вибухів, об'єктів інфраструктури, відстань від лінії фронту, статус кожної громади (окуповані, бойові дії — як активні, так і потенційно можливі), наближеність до державних кордонів України з країною-агресором, Республікою Молдова в межах Придністровського регіону та республікою білорусь тощо.
Рівні ризику
Над розробленням методики працювала Міжвідомча робоча група за участю фахівців МОН, Генштабу, ДСНС, Мінвідновлення, Мінстратегпрому та незалежних експертів та рекомендувала МОН використовувати її для формування політик.
Методика передбачає пʼять рівнів ризику безпеки в системі освіти:
1) Непереборний — тимчасово окуповані території та громади, де тривають активні бойові дії.
2) Дуже високий — можливість початку бойових дій. У цих громадах заклади розташовані на відстані до 45 км від лінії активних бойових дій, а також на відстані до 45 км, 30 км або 15 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно.
3) Високий — до нього належать громади, заклади освіти яких розташовані поза ризиком артилерійського ураження на відстані до 60 км від лінії активних бойових дій або територій, де зберігається ризик початку бойових дій. Також тут залишається високий ризик обстрілів іншими засобами ураження, наприклад, авіаудари. Окрім того, до цього рівня ризику можуть належати території поряд з інфраструктурними об’єктами.
Іншим критерієм є розташування закладів освіти громади в межах 135 км, 60 км або 30 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно.
4) Помірний — отримали громади, заклади яких розташовані в межах 90 км від активних або можливих бойових дій, а також на відстані до 270 км, 90 км і 45 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно.
5) Задовільний — ризик, за якого заклади освіти можуть побудувати відносно безпечний та повноцінний очний формат навчання.
Докладніше про кожен із рівнів ризику дізнавайтеся тут.
Методика оцінювання ризиків безпеки застосовується до закладів освіти всіх типів та форм власності. Дані для оцінювання безпекових ризиків аналізують за допомогою технологій міжнародного аналітичного гіганта — компанії Palantir. Її програмне забезпечення дає змогу використовувати штучний інтелект для аналізу та прогнозування на основі обмеженої кількості даних.