 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У Міжнародному суді ООН цими днями вирішується, чи має головний судовий орган Організації Об’єднаних Націй юрисдикцію у справі щодо звинувачень Україною росії в порушенні Конвенції про геноцид (Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року). Президентом Суду наразі є представниця США Джоан Е. Донох’ю. Які судді, крім неї, беруть участь у принципово важливих для України слуханнях?
Як передає з Гааги кореспондентка “Юридичної Газети”, судді – представники Словаччини, Ямайки, Японії, Франції, Австралії, Марокко, Бразилії, Сомалі, Лівану, Німеччини, Уганди, Бельгії.
Повний склад Міжнародного суду ООН нараховує 15 осіб. Кожен обирається на 9-річний строк.
Посаду віцеголови обіймає (до 2024 року – ред.) російський суддя Кирило Геворгян.
Якщо держава бере участь у справі як сторона спору і не має свого представника серед суддів, її може представляти суддя ad hoc. Його діяльність регламентується ст. 31 Статуту МС ООН. У спорі з росією щодо Конвенції про геноцид Україна вибрала суддєю ad hoc пана Іва Доде, президента Гаазької академії міжнародного права.
Повний список чинних суддів МС ООН у різних справах можна подивитися тут.
18 квітня 1946 року головний судовий орган на той момент створеної Організації Об'єднаних Націй провів своє перше урочисте засідання в Палаці миру в Гаазі у присутності принцеси Юліани та принца Бернарда Нідерландських, а також інших високопосадовців. Того ж дня в Женеві Асамблея Ліги Націй ухвалила резолюцію про розпуск Постійної палати міжнародного правосуддя (ППМП) – попередниці МС ООН. Фактично того дня 77 років тому пройшла «передача естафети» міжнародного судочинства нової повоєнної історії.
Цей матеріал став можливий за сприяння:
