Після 24 років невизначеності, коли міжнародний договір було підписано, але не ратифіковано, Україна все-таки ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Україна ратифікує Римський статут МКС: деталі».
Це сталося під час засідання Верховної Ради 21 серпня. Причому голосуванню, як свідчать деякі парламентарі, передувала складна дискусія, адже частина народних депутатів вважає, що питання зараз «не на часі». Мовляв, не варто ратифікувати Римський статут в одну з найгарячіших фаз війни, а також під час Курської операції Збройних Сил України.
Римським статутом, як основоположним документом Міжнародного кримінального суду, визначається юрисдикція МКС щодо злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, а також відповідне ґрунтовне визначення цих злочинів, їхнє тлумачення, процедури розслідування та здійснення міжнародного правосуддя.
Тепер, щоб Римський статут остаточно набув чинності для України, а сама Україна стала 125-ю державою-членом МКС, українському парламенту належить прийняти, а президентові — підписати ще імплементаційний закон.
«Ратифікаційний закон не набере чинності без імплементаційного, там цілий пакет документів», — зауважив під час дискусії «Ратифікація Римського статуту: питання і відповіді» директор Департаменту міжнародного співробітництва і представництва Міністерства юстиції України Захар Тропін. Онлайн-захід організувала 21 серпня Асоціація правників України.
Після підписання главою держави двох законів — ратифікаційного та імплементаційного — ратифікаційну грамоту держава доправляє на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй. В перший день місяця, що настає після 60-го дня з цієї дати, Римський статут Міжнародного кримінального суду набуває чинності.
Україна ратифікувала Римський статут із застосуванням статті 124. Що вона передбачає: держава може заявити, що протягом 7-и років після ратифікації Римського статуту не прийматиме юрисдикції Суду щодо воєнних злочинів, якщо ймовірний злочин було вчинено її громадянами або на її території. На запитання про те, які наслідки матиме заява, Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич під час дискусії відповів:
— Взагалі будь-яка держава має суверенне право зробити заяву щодо статті 124-ї статті Римського статуту. Свого часу таким правом скористалися Франція та Колумбія.
Важливо зазначити: це не застереження, адже Римський статут не допускає застережень, це саме заява зі строком дії 7 років. Україна своїм суверенним правом скористалася, провівши до того певні консультації з МКС. Якщо в Міжнародного кримінального суду буде потреба якимось чином витлумачити нашу заяву, пояснити, як вона впливатиме на нашу ситуацію, то МКС це зробить через суддів Палати попереднього провадження.