Конституційні виклики воєнного часу, громадські та основоположні права у воєнний час та кримінальна відповідальність за державну зраду та колабораціонізм – три ключові питання, що розглядались 27 листопада в Школі права УКУ під час експертної дискусії юристів, правозахисників, філософів, громадських та культурних діячів з України, Канади та Польщі “У тіні окупації територій: безпека людини та конституційна демократія в Україні”. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Цей захід – другий з серії семінарів про верховенство права та конституційну демократію в Україні в контексті проблем окупованих територій, проведений за підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Дискусія і справді була виваженою, ґрунтовною та аргументованою, адже серед учасників були Євген Захаров (директор Харківської правозахисної групи, дисидент), Мирослав Маринович (радник ректора УКУ, дисидент), Ірина Старовойт (літературознавиця та перекладачка), Всеволод Речицький (член Конституційної Комісії України), Світлана Хилюк (директорка Школи права УКУ) та ще двадцять представників академічних кіл, організацій громадянського суспільства, колишні військові, урядовці, експерти з міжнародного права тощо. В ході обговорення піднялись важливі теми Конституції повоєнної України, виборів в умовах воєнного стану, злочинів проти національної безпеки, а також правового режиму окупації згідно з міжнародним гуманітарним правом і барʼєри, з якими стикається цивільне населення в зоні лінії зіткнення. Зокрема, учасники дійшли згоди, що, хоча зараз Україна заклопотана військовими та цивільними відповідями на триваючу збройну агресію, існує також нагальна потреба бути готовими до майбутнього - демократія повинна завжди планувати, завжди будувати громадянські відповіді на проблеми, завжди мріяти про нові шляхи покращення життя громадян на засадах верховенства права. Одним із одностайних висновків розмови був: вже зараз настав час будувати поінформовану, засновану на фактах, детальну національну дискусію про демократичне майбутнє України. Стратегія УКУ зобов’язує академічну спільноту всіма силами долучатися по розбудови України. З огляду на ціннісну основу УКУ він може послужити надійною платформою для складних і чесних дискусій про майбутню візію України. А сесії на кшалт організованої Школою права УКУ представляють собою перші кроки на шляху до побудови діалогу в українському суспільстві. Як саме українці бачать своє майбутнє? Відповідь учасників заходу узагальнилась в трьох найважливіших, базових принципах: повага до людської гідності, свобода, верховенство права та демократія. Однак нам необхідно бути готовими до кількох можливих варіантів майбутнього на практичному рівні, кожен з яких ставить унікальні, нелінійні та непередбачувані виклики, які мають бути вирішені через активний діалог всередині суспільства в Україні. Саме тому вже зараз наявна необхідність активного обговорення та вивчення правових і соціальних питань, пов'язаних із забезпеченням принципів верховенства права, демократії та прав людини, навіть в умовах триваючої окупації частини території та війни. Демократія, верховенство права, суспільство, в якому поважають людську гідність та фундаментальні права людини - для багатьох українців це причини вести оборонну війну проти ворога, який прагне зруйнувати та ліквідувати ці основні цінності. Україна дійсно веде екзистенційну війну і чинить опір окупаційним силам, які прагнуть знищити Україну як державу, заперечують право українського народу на існування та самостійне визначення власної долі.. На семінарі лунали застереження, що демократія вмирає в темряві. Існує потреба в більшій кількості дискусій, ширшому, інклюзивнішому діалозі щодо українського вираження основних європейських правових концепцій, таких як гідність, свобода, рівність, спільне благо, підзвітність, прозорість та справедливість; більшій кількості досліджень і більшій кількості енергії щодо ключових тем, обговорених учасниками дискусії «У тіні окупації територій: безпека людини та конституційна демократія в Україні». У цьому обговоренні практичних реалій нового суспільного договору в контексті верховенства права, прав людини, громадянських і основоположних свобод, а також життєво важливих для України кроків на шляху до інтеграції в ЄС, важливу роль відіграє громадянське суспільство, пасіонарна меншість, яке готова стати активними агентами змін. Війна приносить величезні зміни і виклики, які часто важко розгледіти, перебуваючи у самому епіцентрі подій. Якщо ми будемо готові до цих викликів, передбачимо їх, то післявоєнне майбутнє може стати тим омріяним часом, за яке відважні українці борються і вмирають прямо зараз. Однак можливий і інший розвиток подій. Саме тому, щоб відповісти на ці виклики, Україні потрібен новий суспільний консенсус, і, можливо, цей новий консенсус потребуватиме оновленої Конституції.
