29 листопада 2024 року в Києві відбувся ІІI Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій IP LET FORUM 2024, який організували Міністерство економіки України та IP офіс.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Захід відбувався вже втретє – цього разу за участі основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності для обговорення комплексних питань на перетині IP та інновацій, що виникають у процесі наближення українського законодавства, національного ринку та інноваційного потенціалу України до ЄС. Форум відбувався в межах співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
На початку заходу з вітальними словами виступили Хабіп Асан, директор Відділу країн із перехідною та розвиненою економікою (TDC) Всесвітньої організації інтелектуальної власності, та очільниця ІР офісу Олена Орлюк.
Хабіп Асан вказав, що назва форуму вказує на глибокий зв’язок між правом, економікою та технологіями – трьома складовими зростання та успіху будь-якої нації (право забезпечує основу для охорони ідей та інновацій; економіка стимулює створення та поширення інтелектуальної власності (далі – ІВ); технології слугують платформою, яка забезпечує доступність цих ідей для світу). На його думку, все це разом формує основу для розкриття економічного зростання, сприяння технологічному прогресу та просування культурному обміну.
«Маючи видатну історію наукових досягнень та мистецьку майстерність, Україна має всі передумови для побудови процвітаючої екосистеми IP. Зміцнюючи права інтелектуальної власності, Україна може підвищити свою конкурентоспроможність, залучити іноземні інвестиції, стимулювати підприємництво та захистити інтереси своїх творців і винахідників», – вказав він.
За словами пані Орлюк, українці є не лише героїчними, а й творчими та інноваційними. Вона вказала, що Україна має велику культурну спадщину, яку можна надалі масштабувати через інструменти ІВ та виводити її на світові ринки. Очільниця IP офісу також розповіла, що цьогорічний форум відрізняється від інших тим, що на нього були запрошені, зокрема, представники бізнесу, креатори та інноватори, щоб саме від них можна було почути, наскільки є важливими інструменти ІВ та як держава може їм у цьому контексті допомогти.
IP та ЄС
Перша сесія, яку модерував Богдан Падучак, перший заступник директора ІР офісу, мала тему: «Інтеграційні ІР процеси: все ближче до ЄС».
Серед іншого, учасники заходу обговорили такі питання:
- зміни до законів у сфері інтелектуальної власності: на часі навіть у парадигмі воєнного стану;
- орієнтири для прогресу у сфері інтелектуальної власності в оптиці Європейської комісії;
- напередодні Брюсселя: готовність №1 до двосторонньої зустрічі України та Єврокомісії щодо права інтелектуальної власності;
- EU-UA: першочергові виклики для національної культури;
- Україна та ЄС: які нові рівні співпраці торує прогрес у сфері інтелектуальної власності.
Заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська розповіла, що станом на середину листопада 2024 року в Україні було пошкоджено чи зруйновано понад 2100 об’єктів культурної інфраструктури, зокрема 750 бібліотек.
«Заходячи на окуповані території, окупанти спалюють наші книжки. Знищено близько 200 мільйонів українських книг. Також було зруйновано 120 музеїв і галерей, 38 театрів, кінотеатрів і філармоній», – розповіла вона.
Крім цього, пані Ковальська розповіла, що росія бореться з українською ідентичністю, привласнюючи собі матеріальні й нематеріальні культурні надбання України. Тому, на її думку, наразі важливо захистити «те, що є», а також створити такі умови, щоб панентним повіреним та юристам, які реєструють приватну власність, «було що реєструвати та що захищати».
Альберто Фернандес-Дієс, керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні, наголосив на важливості ІВ у процесі переговорів між Україною та ЄС. Він вказав, що IP середовище має багато переваг, основним з яких є допомога із залученням інвестицій в Україну.
Також на панелі виступив Роман Бабій, голова підкомітету комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Він вказав, що IP є стратегічним інструментом для не лише залучення та захисту інвестицій, стимулювання креативних індустрій, а й для захисту національних інтересів.
«Всі ми розуміємо, що саме завдяки інвестиціям (насамперед іноземним) ми зможемо відбудувати економіку після цієї руйнівної війни. Про це треба думати вже зараз, щоб після нашої перемоги ми могли вже презентувати рішення, не зволікаючи», – сказав він.
За словами нардепа, головними завданнями Верховної Ради наразі є насамперед забезпечення сталості функціонування України, законів, зокрема, які стосуються забезпечення обороноздатності, підтримки економіки (наскільки це можливо в нинішніх умовах) та інтеграції держави в правове поле ЄС.
Окремо він торкнувся питання створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP-суду), вказавши, що ще з 2021 року в Раді є зареєстрований законопроєкт щодо цього суду, але його нардепи не розглядали, оскільки документ «не запустить суд у роботу». Крім цього, вказав пан Бабій, існує проблема з фінансуванням суду та кадрами, що повинні його наповнити.
Дмитро Гузій, в.о. начальника управління ІВ та інновацій Міністерства економіки України, наголосив на подальшій взаємодії з ЄС з урахуванням економічного поля України та позицій окремих індустрій.
Він вказав, що за результатами скринінгу в Україні побачили, що на рівні базових підходів синхронізовані з ЄС. Пан Гузій висловив сподівання, що в державі розуміють індустрії, шлях та виклики.
Олена Орлюк, очільниця ІР офісу, повідомила, що незабаром у Брюсселі під час скринінгових зустрічей сфера ІВ презентуватиме себе впродовж двох днів, а це 25 окремих презентацій, близько 1000 сторінок порівняльних таблиць, близько 30 актів ЄС тощо.
Вона розповіла в цьому контексті про основні виклики, які наразі постають перед Україною, зокрема постійна робота з інноваторами та креаторами, науковцями та освітянами для того, щоб дати можливість українським бізнесам виходити підготовленими не лише на українські ринки, а й на ринки ЄС. Також викликом є обмежений час для введення змін до законодавства України.
Окремо вона прокоментувала слова Романа Бабія щодо питання створення IP-суду, вказавши, що законопроєкт, який наразі є в парламенті, вирішує питання визначення додаткових повноважень, уточнення компетенцій, а «аж ніяк не про юридичну спроможність держави завершити конкурс оцінювання»: «На сьогодні в нас є кандидати в судді, які можуть дозавершити конкурс. І точно так само може одразу бути запущеним новий конкурс. Мало того, є міжнародна підтримка в частині того, щоб зробити цей суд абсолютно цифровим».
Зроблено в Україні
Сесію «Національний бренд: «Зроблено в Україні»» модерував Микола Потоцький, радник директора ІР офісу.
Серед іншого, експерти обговорили такі питання:
- діалог держави та підприємців: про результати політики «Зроблено в Україні»;
- мода на українське: історії успіху національних брендів;
- вихід у світ: успішні кейси українського бізнесу на міжнародному ринку;
- нові правила реєстрації ТМ: імплементація європейських стандартів;
- ТМ на користь: які переваги для бізнесу надає реєстрація торговельної марки.
Тарас Тарасенко, народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, розповів про нюанси ведення бізнесу ветеранами, наголосивши на їхній супермотивації після повернення зі служби.
За його словами, ветерани не лише створюють нові підприємства або фермерські господарства, а й частину прибутку інвестують у виробництво дронів, які надсилають на фронт. Також важливим, вказав Тарас Тарасенко, є питання повернення ветеранів до економічної незалежності – Україна має надавати інформацію про те, як діяти, а чого не можна робити у сфері ІВ.
Наталія Петрівська, виконавча директорка Ukrainian food retail alliance, розповіла про програму «Національний кешбек» – програму підтримки українських виробників державою (українці можуть отримати 10% від вартості придбаних вітчизняних товарів).
«Наразі наша спілка об’єднує понад 2000 торгових точок, тому ми розуміємо, що є важливим майданчиком для популяризації та розвитку програми «Зроблено в Україні». Для мене це програма про підвищення статусності українських товарів», – зазначила вона.
Також на панелі виступили Вадим Жигун, засновник Zhyhun Herbs, який розповів про свій бренд, Ганна Крисюк, президентка бізнес-спільноти «Business Woman Club», власниця міжнародного глянцю «Business Woman», яка торкнулася питання лідерства жінок у непрості воєнні часи, а також Дар’я Каплуненко, патентна повірена України, голова правління НАПА, засновниця «IPKey», яка вказала, що українські бізнеси, які лише розпочинають свій шлях, думають про захист ІВ.
Паралельно з цією сесію також проходила панель на тему: «Майбутнє креативних індустрій: як цифровізація трансформує підходи до ІР». Її модерувала Любов Майданик, заступниця директора ІР офісу.
Серед питань для обговорення:
- збереження культурної спадщини: думаємо про завтра, оцифровуємо сьогодні;
- річ у музеї: навіщо надавати музейним експонатам цифрової форми;
- віртуальна (не)реальність: правові аспекти оцифрування музейних фондів;
- пиШІть та реєструйте: нова практика в сфері охорони творів зі штучним інтелектом;
- ІР рекомендації: дотримання прав інтелектуальної власності при використанні ШІ;
- «креативні договори»: як дизайнеру та ілюстратору захистити права інтелектуальної власності;
- цифровізація та інфлюенсери: тренди і виклики у контексті IP захисту.
Серед експертів на панелі були Анастасія Бондар, заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України, Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, експертка комітету з питань ШІ при Мінцифри, Дмитро Решетченко, заступник виконавчої директорки УКФ з проєктної роботи, Петро Білик, керівник практики технології та інвестиції Juscutum, Chief Innovation Officer, та Ярослав Белінський, дизайнер-активіст, засновник та голова Асоціації Design for Ukraine.
Захист та стартапи
Владислав Білоцький, заступник директора ІР офісу, модерував третю сесію заходу на тему: «Нові практики ІР захисту: впроваджуємо найкраще».
Зокрема, було обговорено такі питання:
- WIPO Alert – новий інструмент боротьби з цифровим піратством: перші кейси;
- книги проти піратів: інформаційна кампанія «ANTI-PIRACY: BOOKS» у фактах і цифрах;
- підсумки інформаційної кампанії: чи відчутні зміни в книговидавництві;
- інтеграція з ЄС: посилення стандартів захисту в ІР сфері;
- довести справу до кінця: що треба знати бізнесу в разі порушення прав інтелектуальної власності.
Олександра Косенко, очільниця Центру спостереження IPR ІР офісу, розповіла про результати національної інформаційної кампанії проти піратства у сфері книговидавництва «ANTI-PIRACY: BOOKS», яка була проведена у вересні-листопаді 2024 року. За її словами, головною метою кампанії було підвищення серед українців культури та поваги до прав ІВ у сфері книговидавництва за допомогою різних інструментів просування соціально значущих ініціатив.
Співорганізаторами кампанії були IP офіс, Центр спостереження IPR ІР офісу, Український інститут книги та Українська асоціація книговидавців та книгорозповсюджувачів. Олександра Косенко розповіла, що завданням кампанії було не лише інформувати цільових груп про проблему книжкового піратства, а й, зокрема, популяризувати свідоме відношення до об’єктів ІВ.
Цільовою аудиторією кампанії були читачі, покупці книг у магазинах, книгарнях та в інтернеті (незалежно від віку, професії або рівня обізнаності у сфері ІВ, а також авторів книг). Під час кампанії були обговорені теми, зокрема, щодо загроз від книжкового піратства, як розпізнати нелегальне видавництво та де придбати оригінальну книгу, книжкового інтернет-піратства, відповідальності за книжкове піратство, як автору книги захистити свій твір тощо.
Також на сесії виступили Дмитро Гузій, в.о. начальника управління ІВ та інновацій Міністерства економіки України, Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики Українського інституту книги, який розповів про рішення боротьби з піратством та економічні втрати видавців через контрафактну продукцію, а також Андрій Бічук, керівник юридичного департаменту OLX Україна, який розповів, що в OLX Україна роблять для боротьби з випадками контрафакту.
На думку пана Бічука, щоб протидіяти піратству, потрібна успішна взаємодія між державними органами, правовласниками та платформами електронної комерції.
Паралельно з цією сесію проходила панель на тему: «Від стартапів до мегапроєктів: інноваційна інфраструктура як ключ до розвитку», яку модерувала Дар’я Чайка, начальниця департаменту з економічних питань інноваційного розвитку ІР офісу.
Питання для обговорення на панелі були наступними: передумови створення інноваційної інфраструктури різних типів; причини створення та вибору типу інноваційної інфраструктури; масштабні проєкти, які вдалося реалізувати за допомогою інноваційної інфраструктури; проблеми, виклики та підводні камені функціонування інноваційної інфраструктури; регіональні ініціативи в інфраструктурі, які можуть створити умови для виникнення нових стартап-кластерів в Україні; досвід співпраці з ІР офісом щодо розбудови інноваційної інфраструктури.
На сесії взяли слово Артур Мележик, начальник управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Міністерства економіки України, Сергій Глотов, департамент правового забезпечення НФДУ, к.ю.н., експерт Ради Європи, адвокат, Юрій Ломіковський, проєктний менеджер КУ «Інститут міста» - «Інститут міста Львівської міської ради», Сергій Гнатюк, проректор із наукової роботи та трансферу технологій державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут», Михайло Псюк, керівник Інноваційного хабу Житомирської політехніки.
Географія та комерціалізація
Четверта сесія також була поділена на дві частини. Одна з сесій, яку модерувала очільниця ІР офісу Олена Орлюк, була присвячена темі «Географічна ідентичність: від народних промислів та крафту до національного виробника».
Серед іншого, учасники обговорили такі питання:
- урок географії: найперспективніші регіони та продукти для розвитку мапи географічних зазначень України;
- нові підходи ЄС до реєстрації географічних зазначень: до чого готуватися Україні;
- географічне значення: чому для України важливо розвивати ремесла, народні промисли і крафт як географічні зазначення;
- специфікація товару: якими мають бути вимоги до народних промислів та крафту;
- надбання української культури: шлях до географічних зазначень;
- мітка якості: виклики для об’єднань осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення.
У сесії взяли участь Інна Шатова, заступниця начальника управління ІВ та інновацій Міністерства економіки України, Юлія Прохода, патентний повірений України, адвокат, член правління НАПА, національний експерт проєкту ЄС IPRSA, Віталій Ковач, представник ГС «Виноградарі і винороби Закарпаття», учасник Корпорації «Укрвинпром», бренд-амбасадор «Вина Закарпаття», Ірина Галущак, майстер бісероплетіння, атестований майстер Національної спілки майстрів народного мистецтва України, засновниця бренду «Irina Haluschak», та Ігор Гуменюк, начальник відділу культури і туризму Кролевецької міської ради.
Також паралельно відбувалася сесія на тему: «Комерціалізація інтелектуальної власності: перетворення ідей на прибуток». Її модерувала Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу.
Так, експерти обговорили наступні питання:
- від правової охорони до комерційного успіху: як провідні компанії перетворюють інтелектуальну власність на прибуток?
- IP стратегія як ключ до успішної комерціалізації інтелектуальної власності;
- чому стартапи на основі інтелектуальної власності стають двигуном інновацій?
- від лабораторії до ринку: реальні історії інноваційних компаній, які змінили правила гри завдяки ІР;
- можливості залучення інвестицій для впровадження інновацій: які тренди зараз привертають увагу інвесторів?
- комерціалізація інтелектуальної власності через партнерство та колаборації.
На панелі виступили Іванна Дідур, асоційований партнер «CIVITTA UKRAINE», Ольга Кузьменко, директорка департаменту досліджень та розробки технологій «KNESS», Володимир Воробей, директор агенції економічного розвитку PPV, керівник групи ключових експертів проєкту RES-POL, Андрій Чапков, директор «CheckEye», Government Relationship Officer, В’ячеслав Мороз, засновник «SMARTINHOUSE».
Також наприкінці заходу відбулася презентація «Кролевецьке переборне ткацтво - червона й біла нитка, що зʼєднує покоління». В ній узяли участь Вікторія Шприндель, директорка музею Кролевецького ткацтва Кролевецької міської ради, Оксана Бакуновець, директорка КП «Кролевецькі рушники» Кролевецької міської ради, Ірина Пурига, зберігачка фондів Музею Кролевецького ткацтва Кролевецької міської ради, та Людмила Минтус, заслужена майстриня народного мистецтва, носійка елемента НКС «Кролевецьке переборне ткацтво».