Сьогодні, 31 липня 2020 р., відбулося обговорення суддівською спільнотою проекту Антикорупційної стратегії на 2020-2024 рр., розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції. У заході, організованому Вищою радою правосуддя в режимі відеоконференції, взяли участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Голова ВРП Андрій Овсієнко нагадав, що до Вищої ради правосуддя 6 липня 2020 р. надійшов проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 рр., підготовлений НАЗК, із пропозицією надати зауваження та пропозиції до цього проекту. При цьому рішенням від 10 липня 2020 р. №2098/0/15-20 ВРП затвердила попередню позицію щодо проекту Антикорупційної стратегії, надіслала її до НАЗК та Кабінету Міністрів України, а також започаткувала обговорення цього проекту серед суддівської та професійної спільноти.
«Своїм рішенням ВРП затвердила попередню позицію щодо проекту. Цю позицію було надіслано до НАЗК та Кабміну. ВРП вважала за необхідне розпочати обговорення серед профільної суддівської спільноти. В результаті до нас від судів різних рівнів, юрисдикцій, інстанцій, а також від усіх без винятку суддівських асоціацій надійшло 154 листи, які містять зауваження до проекту стратегії. Для продовження дискусії у межах фахового заходу ВРП проводить обговорення, у якому сьогодні беруть участь понад 70 учасників - представники судів різних рівнів та спеціалізацій», - повідомив Голова ВРП.
Також він зауважив, що Консультативна рада європейських суддів неодноразово у своїх висновках наголошувала на тому, що судова влада повинна мати змогу висловлювати свої думки щодо можливих наслідків запропонованого законодавства або рішень виконавчої влади, які впливають на здатність судової влади виконувати свою конституційну роль - здійснювати правосуддя. Судді й органи судової влади повинні надавати консультації та залучатись до підготовки законодавчих актів, які стосуються їхнього статусу, функціонування судової системи в цілому. Про це також йдеться і у Великій хартії суддів. «Хочу підкреслити, що судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду у системі судоустрою чи адміністративної посади, яку обіймає суддя. Саме цей принцип закріплено у ст. 32 Закону «Про судоустрій і статус суддів», і саме тому однаково важливою та цінною є думка кожного судді - так само, як і суддів у відставці. Таке фахове обговорення має слугувати дієвим інструментом, який дасть змогу чітко зафіксувати єдину консолідовану позицію з цього питання усіх органів та установ системи правосуддя, а отже, судової гілки влади в цілому. Ми обговорюємо питання з огляду на його важливість, непересічність і актуальність в плані стратегії розбудови законодавства щодо судоустрою і статусу суддів», - наголосив Андрій Овсієнко.
У свою чергу заступник голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов зазначив, що Антикорупційна стратегія дуже важлива, однак її цільове призначення не виправдовує будь-яких перекосів, які можуть бути закладені у документ. «Стратегічні завдання, які порушує стратегія, повинні мати практичні рішення, які дадуть можливість досягнути поставлених цілей. При цьому стратегія має відповідати змісту повноважень органу, який її ухвалює, не виходити за межі цих повноважень, не переслідувати мету «полювання на відьом». Статистика свідчить про те, що серед зафіксованих корупційних проявів посадових осіб суб’єктна частка суддів найменша серед посадовців інших державних органів. Відповідно, не може бути перекосу і у антикорупційній стратегії – вона не повинна бути сфокусована у першу чергу на боротьбі з судами або вирішувати питання судочинства. Верховний Суд підтримує й поділяє попередню позицію ВРП, вважає, що вона буде ще більше посилена за результатами сьогоднішнього обговорення», - сказав він.
«Суддівський корпус був завжди налаштований на вирішення питань, які пов’язані із запобіганням корупції та боротьбою з нею. Тим не менш мусимо констатувати, що в останні роки співпраця РСУ та НАЗК залишає бажати кращого. Лише зі ЗМІ ми почали дізнаватися, що НАЗК розробляє проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 рр.. До нас він надійшов 8 липня - із пропозиціями надати будь-які зауваження до 10 липня. Тобто строки були надзвичайно обмеженими», - зазначив Голова Ради суддів України Богдан Моніч.
Член ВРП Світлана Шелест представила попередню позицію Вищої ради правосуддя щодо проекту Антикорупційної стратегії. «Позиція Ради зводиться до того, що проект стратегії не може суперечити чинному законодавству та конституційному регулюванню суспільних відносин, - зазначила вона. - Такий проект не містить аналізу попередньої стратегії та взагалі будь-якої ситуації на предмет аналізу статистики чи ситуації щодо корупції задля того, щоб виправдати якісь подальші зміни власне у розвиток антикорупційного законодавства. Тому ВРП дійшла висновку, що такий проект підлягає доопрацюванню. Більше того, автором проекту визнається проблемою саме відсутність об’єктивних відповідних і достовірних даних, що знижує ефективність антикорупційної політики».
«Концепція Антикорупційної стратегії будується на двох підходах. По-перше, це вдосконалення загальної системи запобігання корупції, по-друге, це запобігання корупції в пріоритетних сферах», - розповів Голова НАЗК Олександр Новіков. За його словами, результати досліджень демонструють, що громадяни оцінюють за балансом довіри/недовіри до всіх публічних інституцій саме судову владу найнижче - -62,4%.
Крім цього, пріоритет подолання корупції в судовій системі на 1-е місце ставить населення (52%) та бізнес (57%). «Ми дали в анкеті різні сфери, але і населення, і бізнес поставили у пріоритет саме цю сферу. Саме тому вона стоїть першою у галузевих пріоритетах», - розповів пан Новіков.
У підсумку заступник Голови ВРП Олексій Маловацький зазначив, що міжнародні та європейські органи неодноразово звертали увагу, що будь-який законодавчий акт, який приймається, ухвалюється або пропонується, потребує широкого обговорення, зокрема, стосовно таких аспектів діяльності як реформування судової системи. «Моя точка зору: не можуть прийматися програмні документи, в яких є достатньо багато юридичних суперечливих підстав і розумінь процесів, зокрема, де ставиться під питання як така презумція невинуватості особи, яка є загальновизнаною універсальною категорією не тільки в законодавстві України, а й принципах міжнародного права. Тут треба зважено підходити до цих документів», - вказав він.
«Я вважаю, що ми поставимо згодом на обговорення узагальнену позицію судової влади щодо Антикорупційної стратегії, її структури, основних положень і принципів, які в т.ч. можуть бути взяті за основу», - зауважив пан Маловацький.
При цьому Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів у своєму висновку щодо проекту зазначила, що пропозиція НАЗК «створити нові суди», ліквідувавши всі суди, створені до внесення змін до Конституції щодо правосуддя, призведе до «розбалансування доступу до правосуддя в Україні; це крок до знищення судової гілки влади як самостійної і незалежної».
«Конституція України і чинне законодавство не надають НАЗК права визначати організаційні засади судової влади, питання щодо проходження кар’єри судді (в тому числі й після виходу у відставку), наповнення процесуального законодавства тощо. Це відверте втручання у роботу інституцій судової влади, порушення конституційного принципу розподілу влади», - зазначається у висновку.
Також Асоціація наголосила, що розділ 3 проекту Антикорупційної стратегії розроблений без аналізу щодо стану корупції в судовій системі, а твердження про високий ступінь недовіри до судової влади і органів суддівського врядування не підтверджується реальними дослідженнями, зокрема судовою статистикою. «Проект має декларативний характер, що викликає сумніви щодо його реального втілення в життя», - вказали в Асоціації.
Довідково
Як повідомлялося, Вища рада правосуддя визнала проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 рр. таким, що не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер, містить суперечливі твердження та непідтверджені положення. Згідно з попередньою позицією Вищої ради правосуддя щодо проекту Антикорупційної стратегії на 2020-2024 рр., документ розроблений всупереч імперативним приписам законодавства, не може створювати основу для подальшого розвитку антикорупційного законодавства та потребує доопрацювання.