20 найбільших експортерів на третину формують український експорт. Чим вони особливі, куди та що вони продають та які були тенденції 2018 року? З’ясовували аналітики у дослідженні YouControl.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ще на початку 2018 року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман озвучив експортні підсумки попереднього року. Він зазначив, що рівень продажу вітчизняних товарів та послуг за кордон в 2017 році зріс на 16%. Водночас частка ЄС в загальному експорті з України становила 40,5%, а в цілому за 2017 рік сума вітчизняного експорту склала $52,3 млрд. За підрахунками YouControl, лише ТОП-20 українських компаній-експортерів за 2017 рік зробили внесок в експортну казну близько 400 млрд грн, або ж $15 млрд, тобто майже 30% від загального показника в країні.
Компанії-експортери: хто вони?
Головні українські експортери (список ‒ тут) належать у першу чергу до галузі важкої промисловості та агросектору. Зокрема, шість із 20 компаній мають основний вид діяльності "Виробництво чавуну сталі та феросплавів", чотири ‒ "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин", ще три ‒ "Добування залізних руд".
Здебільшого вони належать до історично промислових та аграрних Сходу й Півдня України, а також до осередку ведення бізнесу в країні ‒ Киева. Зокрема:
- 7 компаній ‒ з Києва та області;
- 6 компаній ‒ з Дніпра та області;
- 2 компанії ‒ з Миколаєва та області;
- 2 компанії ‒ з Донецької області;
- 2 компанії ‒ із Запоріжжя;
- 1 компанія ‒ з Полтавської області.
Більшість з них входить до фінансово-промислових груп (ФПГ), таких як "Істван", "Гленкор", "ІСД", "МХП", "СКМ", "Приват", "Нібулон" тощо. Однак поточна фінансова стійкість (показник FinScore) частини з цих компаній залишає бажати кращого, адже характеризується літерами C і D, тобто вони мають високий ризик банкрутства. Однак цьому є й інше пояснення.
"Нижчі показники FinScore є типовими для компаній-генераторів прибутку в межах великих бізнес-груп. Так відбувається через те, що накопичувачами прибутку зі значно кращими показниками фінансової стійкості (а отже й FinScore) стають інші пов'язані компанії, що часто можуть знаходитись і за межами України", ‒ зазначив кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк.
Більшість з ТОП-експортерів 2017 чи 2018 року мали від 10 до 2 тис. операцій з визнаними у світі чи в Україні низькоподатковими юрисдикціями чи офшорами. А в деяких підприємствах навіть засновниками та акціонерами є особи чи компаніями з “офшорів”.
Три із 20 компаній наразі знаходяться під санкціями РФ, а бенефіціар однієї з компаній, навпаки, потрапив під санкції РНБОУ і Мінфіну США (власник Миколаївського глиноземного заводу, одіозний російський мільярдер Олег Дерипаска).
15 із 20 компаній серед своїх ТОП-3 імпортерів мали компанії зі Швейцарії. Причому для 12 компаній-експортерів саме покупці з цієї країни були на першому місці за обсягами торгівлі. Третє місце в п’ятірці головних країн-імпортерів товарів двадцятки українських компаній займає Росія. Також серед популярних країн для експорту є Німеччина, Люксембург, Китай, Віргінські острови, Литва, Гонконг, Ліван, Білорусь, Сінгапур, Великобританія, Киргизстан та Естонія. За 9 місяців 2018 року, аналогічно до вектору ТОП-експортерів 2017 року, загальні продажі українських товарів були спрямовані в ЄС та Росію.
Що продає Україна закордон?
Чи не головним товаром, який українські ТОП-експортери постачали закордон, став плоский прокат з вуглецевої сталi без гальванічного чи іншого покриття та напівфабрикати й інші вироби зі сталі. Однак серед ТОП-3 експортних категорій велику вагу мають і товари сектору сільського господарства. Мова, зокрема, про олію та зерно. Серед сільськогосподарських товарів, які закуповували імпортери в потужних українських компаній, були: кукурудза, пшениця, ячмінь, насіння ріпаку, а також м’ясо птиці. Очевидно, що тенденція на велику частку експорту з України саме наведених топових категорій збережеться, адже за ІІІ квартали 2018 року інші країни сумарно вже імпортували від нас:
- неблагородних металів та виробів з них аж на $9 млрд;
- продуктів рослинного походження, у тому числі зернових культур, на майже $7 млрд;
- машин, обладнання та механізмів, електротехнічного обладнання тощо на $3,5 млрд;
- жирів та олій тваринного і рослинного походження на понад $3 млрд.
Це досить вагомі показники при загальному обсязі експорту за січень-вересень 2018 року в $34,5 млрд.
З інфографікою можна ознайомитися тут.