У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Таке твердження узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС: Будівельні роботи в межах історичного ареалу м. Києва не можуть здійснюватися без отримання дозволу від МКІП"
Про це повідомляє Рівненський апеляційний суд.
Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу боржниці, подану на ухвалу місцевого суду, якою відмовлено в задоволенні скарги на дії працівників Відділу державної виконавчої служби про визнання неправомірними постанов, зобов’язання вчинити певні дії. Апелянтка просила скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову — про задоволення її скарги.
Переглядаючи ухвалу суду попередньої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про її законність та обґрунтованість, тому відхилила апеляційну скаргу боржниці.
Із матеріалів справи відомо, що згідно з виконавчим листом, виданим місцевим судом у 2013 році, стягнено солідарно з двох боржників (у тому числі й апелянтки) на користь банку заборгованість у доларах США.
Головний державний виконавець відділу ДВС у 2023 році видала постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з погашенням заборгованості в повному розмірі.
За результатами перевірки законності виконавчого провадження начальник відділу ДВС цю постанову скасувала, а іншою — головний державний виконавець поновила виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з боржників боргу на користь фінансової установи.
Це й стало підставою для звернення боржниці з позовом на дії державних виконавців спершу до місцевого, а потім і до апеляційного суду.
Залишаючи оскаржувану ухвалу суду попередньої інстанції без змін, колегія суддів погодилась із мотивацією прийнятого рішення. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що висловлена у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума саме в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні, як це робили боржники. Такі дії вважаються неналежним виконанням судового рішення, тому скарга боржниці на дії працівників ДВС не підлягає до задоволення.
Оскільки між стягувачем та боржниками існувало валютне грошове зобов’язання і заборгованість за кредитним договором була стягнута судом в іноземній валюті — долар США, то державний виконавець зобов’язаний був під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виявивши у боржника кошти у гривнях, виконавець за правилами, встановленими ч.ч. 1 та 2 цієї статті, мав дати доручення про купівлю валюти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а в подальшому — спрямувати ці кошти на рахунок стягувача. Невиконання вимог положень цієї статті свідчить про порушення прав стягувача як сторони виконавчого провадження, а тому головний державний виконавець правомірно виніс постанову про відновлення виконавчого провадження.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 26 травня 2022 року у справі № 686/5863/13-ц, від 22 вересня 2023 року у справі № 2-1540/12, від 12 листопада 2020 року у справі № 127/17686/13-ц, від 9 жовтня 2020 року у справі № 799/2340/18, від 27 липня 2020 року у справі № 607/16146/17, від 15 липня 2020 року у справі № 711/12474/14-ц, від 1 липня 2020 року у справі № 308/1811/18.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 16 травня 2024 року у справі № 569/12302/23 (провадження № 22-ц/4815/602/24).