Юрист - професія, яка зараз має найвищу конкуренцію на ринку праці. Ринок стабільно поповнюється неймовірною кількістю молодих фахівців. Щороку це 34000 юристів, яких готують 268 вишів. Однак ці запити не відповідають реаліям ринку праці, тому більш-менш стабільна кількість правничих вакансій - це вже привід для оптимізму.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За даними порталу rabota.ua, на ринку праці правознавців відбулися певні зміни, які стабілізували його. Про це свідчить кількість нових та оновлених вакансій у сфері «Юристи, адвокати, нотаріуси» у 2018-2019 рр.
«З резюме теж відносна стабільність - у межах трьох-чотирьох тисяч нових та оновлених резюме щоквартально. Традиційно, кожен рік другий квартал має сезонний спад», - зазначає Тетяна Пашкіна, HR-експертка сайту rabota.ua.
Найменш затребувані зараз юристи та економісти, хоча раніше це були топові професії.
Україна трудова: що обирає молодь
На ринку праці зараз бракує інженерів та аграріїв, а молодь надає перевагу базовим спеціальностям - юрист, економіст чи перекладач. Насправді зараз у абітурієнтів значно ширший спектр вибору - приблизно 17 тисяч професій.
Батьки більше зацікавлені в тому, щоб дати своїй дитині можливість отримати престижний диплом, і не думають про її подальше працевлаштування. Тому не дивно, що найбільш привабливою спеціальністю для українських абітурієнтів вже багато років залишається правознавство. Вічні професії: юрист-міжнародник, економіст-міжнародник, еколог, політолог, соціолог, філолог, але вакансій на них немає. Або конкуренція така, що юним фахівцям складно влаштуватися.
У Центрі зайнятості говорять про проблеми ринку праці: в Україні більше, ніж треба, людей із освітою економістів і юристів: на 3 тисячі вакансій юристів у середньому 5 тисяч охочих. У 47% безробітних - це трохи більше 142 тисяч - є вища освіта. А в таких великих містах, як Київ, Одеса і Харків, серед незайнятих українців - до 90% з вищою освітою. Наразі існує певний трудовий дисбаланс, оскільки ринок найбільше потребує не економістів та юристів, а електрозварників, слюсарів, токарів і пекарів.
За словами Віри Проценко, кар’єрної консультантки, складається враження, що на юриста йдуть із думкою: в процесі розберемося. Виникає безліч питань. Найголовніше з них - чому ж існує кадрова криза на юридичному ринку? Відповідь доволі проста, але тільки на перший погляд. Рівень юридичної освіти наших випускників не відповідає потребам роботодавців. Сьогодні вже недостатньо мати червоний диплом та бажання працювати.
Юридична професія - зона можливостей для «столичних»
За аналітичними даними сайту rabota.ua, дві третини запропонованих правничих вакансій і більше половини резюме - з Київської області. У Дніпра, що знаходиться на другому місці, частка вакансій становить лише 9%. У Львова, Харкова та Одеси кількість резюме перевищує кількість вакансій, на відміну від Дніпра і Києва.
(для перегляду натисніть на зображення)
Юридичний ринок праці досить різноманітний. Багато юристів працюють у політичній сфері, займаються викладацькою і науковою діяльністю. У юриста, який має знання, кваліфікацію, володіє певними навичками і любить спілкуватися, є багато можливостей знайти цікаву роботу. Попитом на ринку праці користуються юристи/юрисконсульти. Їх 61% вакансій і резюме. На другому місці - стягнення заборгованостей - це 13,7% вакансій і скромні 4,6% резюме, а трійку лідерів замикають адвокати - 11,6% вакансій проти 3,6% резюме. Найбільш оптимістично з претендентами виглядає ситуація з помічниками юристів - 24% резюме на 4% вакансій. З одного боку, це особливість бази здобувачів сайту rabota.ua: більшість - це молоді фахівці у віці до 25 років. З іншого - особливість ринку: шукають досвідчених, але на нецікаві для них умови.
(для перегляду натисніть на зображення)
Варто зазначити, що у цьому році значно зросла необхідність професіоналів зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю у зв’язку з вимогою, щодо здійснення представництва в судах особами, які мають на це право. «Як не прикро, багато спеціалістів, що до того здійснювали представництво без статусу адвоката виявились неготовими до цих змін і змушені чекати в черзі для отримання можливості здати іспит та отримати статус адвоката», - зазначає Олег Паракуда, партнер ЮК «SLS Group».
Запити не знаходять відгуків
Навіть, якщо юристу пощастить і він отримає роботу, його може очікувати розчарування. Адже уявлення про грошову винагороду претендентів перевищують пропозицію на 20% в середньому по ринку. За більшістю спеціальностей очікувана зарплата значно вище, ніж пропонують роботодавці. Наприклад, керівники департаментів очікують 35 000 грн проти 22 000 грн. З адвокатами, банківським правом, авторським правом - та ж ситуація. Згідно з даними сайту з пошуку роботи, середня зарплата, яку готовий платити роботодавець юристам без досвіду, становить 8200 грн, тоді як різноробочий на виробництві може претендувати на 14 000-16 000 грн.
Дисбаланс між ринком праці та потребами роботодавців
Яких фахівців активніше шукають українські роботодавці? Відповідаючи на це запитання Віра Проценко, CEO GOLOVABOUTIQUE, кар’єрна консультантка, коучка, підкреслила, що незмінними залишилися такі вимоги, як:
- Вища юридична освіта. При цьому найбільш бажаними вже багато років є: Києво-Могилянська академія, Університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Одеська юридична академія. Оцінки в дипломі все менше мають значення при працевлаштуванні. Знання перевіряються письмовими тестами вже в самій компанії.
- Високий рівень англійської мови, якщо ми говоримо про компанії, які є лідерами у своїх напрямах. Найцікавіше і найтрагічніше, що не більше 10% кандидатів дійсно мають ідеальну іноземну мову: як бізнес-лексику, так і юридичну.
«Останні 2-3 роки роботодавець прагне бачити кандидатів не тільки з теоретичними знаннями, а й з розумінням, як працює бізнес. Тому, в першу чергу, ми розглядаємо кандидатів з успішним досвідом стажування в провідних компаніях протягом навчання в університеті», - зазначає вона.
Здатність розвиватися, стресостійкість, логіка, аналітичні здібності, готовність до змін, вміння презентувати свою думку найчастіше зустрічаються у вимогах до відкритих вакансій.
Однак реалії змушують роботодавців розширювати критерії пошуку і запрошувати на співбесіди кандидатів, які на перший погляд не зовсім відповідають вакансії, однак саме серед них є шанс неочікувано знайти справжню перлину.
Наприклад, щоб потрапити на роботу у київський офіс Baker McKenzie, бажано пройти програму стажування та продемонструвати бажання вчитися, аналітичні здібності та комунікативні навички, так звані soft skills.
«Ми не чекаємо від них глибоких спеціалізованих знань чи значного практичного досвіду - цього ми навчаємо вже у процесі роботи. Наш офіс працює за глобальними стандартами з високими вимогами до якості роботи, тому нам потрібні відповідальні люди, які серйозно ставляться до свого майбутнього та мають кар’єрні плани. Щодо чого ми не йдемо на компроміс - це знання англійської мови. У нашій роботі рівень володіння має бути належний для виконання професійних функцій юриста», - зазначає Сергій Піонтковський, керуючий партнер Baker McKenzie.
За словами Сергія Піонтковського, фахівці, які мають глибокі знання відповідних бізнес-процесів та контакти у професійному середовищі, найбільш цікаві для працевлаштування.
Наразі Юридична компанія SLS Group шукає фахівців у галузі оподаткування та кримінального права з досвідом представництва в судах.
«Ми звертаємо увагу на знання теоретичних основ відповідної галузі права, вміння критично аналізувати ситуацію, нестандартно підходити до вирішення практичних завдань. Звичайно, обов’язковий must have - вільна літературна українська та бажано англійська мова на рівні не нижче intermediate. Остання вже стала невід’ємною ознакою професіонала, адже процес глобалізації все сильніше накладає свій відбиток і на вітчизняний юридичний ринок та ринок праці», - зазначає Олег Паракуда.
Кандидати на посади шукають гнучкий графік, можливість працювати віддалено, швидкий професійний та кар’єрний зріст, змістовні задачі, справжнього лідера керівника, бренд роботодавця та гідну винагороду. Компанії продовжують пропонувати графік 24/7, обов’язкову присутність в офісі з 09:00, авторитарний стиль управління тощо.
Роботодавці багато років поспіль наголошують на невідповідності змісту юридичної освіти і якості підготовки в правничих школах сучасним вимогам. Віра Проценко радить роботодавцям починати працювати зі студентами вже з перших курсів університету, перетворювати їх на амбасадорів свого бренду. Це перший крок для подолання кадрової кризи. Адже компанії мають всі необхідні ресурси, щоб стати альтернативними освітніми майданчиками для майбутніх юристів.