Експерти Центру політико-правових реформ (далі - ЦППР) презентували альтернативні проекти Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації на 2019-2023 рр. й ініціювали дискусію щодо подальшої реалізації антикорупційної політики загалом. "Юридична Газета" виділила основні моменти із тексту проекту Антикорупційної стратегії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Адвокати занепокоєні можливим звуженням повноважень захисника у кримінальному провадженні".
Про це повідомляють у ЦППР.
Зокрема, у тексті проекту, у розділі 3.3. "Запобігання корупції у сфері юстиції та внутрішніх справ", зазначається, що рівень довіри до судів і прокуратури, системи кримінальної юстиції, попри незначне підвищення, залишається низьким. Причиною цього є численні факти затягування розгляду справ в судах, винесення судами, прокурорами і слідчими сумнівних з огляду на їх законність, обґрунтованість чи мотивацію рішень, невиконання більшості прийнятих судових рішень, неможливість для фізичних та юридичних осіб у багатьох випадках захистити свої права, свободи і законні інтереси. Така ситуація є можливою через широку дискрецію у повноваженнях слідчих, прокурорів, суддів, недостатні прозорість і контроль за їхньою діяльністю, низький рівень їхньої відповідальності, колізії та інші вади законодавства тощо. Також вказано, що кадрова політика щодо суддів і прокурорів зазнала невдачі.
Першочергові заходи для вирішення проблем такі:
1) розробити і прийняти зміни до Закону України "Про прокуратуру" з метою деполітизувати посаду Генерального прокурора і призначати на неї за результатами відкритого конкурсу, визначити обґрунтовані підстави та процедуру звільнення Генерального прокурора з посади; перезавантажити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів шляхом обрання нового її складу за участі міжнародних експертів, з включенням до її складу представників громадськості; зменшити кількість прокурорів;
2) розробити і прийняти закон щодо проведення перевірок на доброчесність працівників органів правопорядку та прокурорів;
3) розробити і прийняти зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із метою створити Антикорупційну палату у Верховному Суді як касаційну інстанцію для Вищого антикорупційного суду з добором суддів до неї за правилами відбору суддів для Вищого антикорупційного суду та із залученням Громадської ради міжнародних експертів;
4) розробити і прийняти зміни до законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду правосуддя" з метою: реорганізувати органи з добору суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності шляхом створення Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, з обранням половини їхнього складу громадськими об’єднаннями, що відповідають високим вимогам, іншої половини - суддями через електронну систему голосування; визначити, що доброчесність кандидатів у члени Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, Вищої ради правосуддя, чинних членів Вищої ради правосуддя перевіряє Громадська рада міжнародних експертів; запровадити моніторинг дотримання суддівських обов’язків; удосконалити процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів; переглянути рішення попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прийняті за наявності окремої думки члена комісії або негативного висновку Громадської ради доброчесності чи у разі проведення оцінювання судді без участі Громадської ради доброчесності.
Заходи середньої пріоритетності:
5) внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України з метою обмежити дискреційні та невідповідні принципу юридичної визначеності повноваження прокурорів, слідчих (детективів), працівників оперативно-розшукових підрозділів та керівників підрозділів досудового розслідування;
6) внести зміни до Закону України "Про Національну поліцію" і Дисциплінарного статуту Національної поліції України з метою створити в системі Національної поліції постійно діючі дисциплінарні комісії за участі представників громадськості; надати дисциплінарним комісіям право самостійно накладати стягнення на поліцейських;
7) провести антикорупційну експертизу положень Кримінального кодексу України з метою виявити всі корупціогенні фактори та усунути їх через внесення змін до цього Кодексу, зокрема виключити із нього оціночні ознаки, критерії визначення яких відсутні;
8) провести антикорупційну експертизу Кримінального процесуального кодексу України, інших законів, що визначають засади організації і діяльності органів правопорядку і прокуратури з метою виявити всі корупціогенні фактори та усунути їх через внесення змін до цих законів;
9) встановити у ст. 376 Кримінального кодексу України особливо кваліфікуючу обставину втручання в діяльність судді - вчинення цього діяння службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище;
10) обліковувати та оприлюднювати всі звернення народних депутатів України, інших посадових осіб до органів досудового розслідування і прокуратури, які містять ознаки втручання в діяльність працівника органу правопорядку;
11) провести аналіз і моніторинг практики виконання суддями обов’язку звернутися з повідомленням про втручання в їхню діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора;
12) внести зміни до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зобов’язавши адвокатів подавати декларацію родинних зв’язків, а Національна асоціацію адвокатів України - створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики адвокатів;
13) ввести систему випадкового розподілу справ між прокурорами на основі чітких і об’єктивних критеріїв;
14) привести положення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів у відповідність до міжнародних стандартів;
15) внести зміни до законів України з метою запровадження для прокурорів, слідчих (детективів), працівників оперативно-розшукових підрозділів обов’язку декларування: позапроцесуальних стосунків з учасниками кримінального провадження, родинних зв’язків і доброчесності;
16) розробити та затвердити єдиний етичний кодекс поведінки працівника органів правопорядку;
17) розробити і прийняти законодавчі акти щодо забезпечення прозорості і якості відбору кадрів для органів правопорядку, підвищення кваліфікації працівників; розробити систему оцінки ефективності особистої роботи кожного працівника органу правопорядку і удосконалення системи кар’єрного зростання;
18) внести зміни до законів України з метою уніфікації конкурсних засад комплектування НАБУ, Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), які включали б відеофіксацію та діджиталізацію всіх етапів проходження конкурсу, участь міжнародних експертів, проходження поліграфу тощо;
19) забезпечити контроль за діяльністю НАБУ, ДБР, а також Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) шляхом щорічного проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності цих органів, їх операційної та інституційної незалежності з максимальною деполітизацією процесу відбору аудиторів;
20) здійснити порівняльний аналіз і моніторинг діяльності підрозділів внутрішнього контролю НАБУ, ДБР, генеральної інспекції прокуратури, уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, створених в органах правопорядку та в державних органах з найбільшою концентрацією суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків;
21) запровадити механізм виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності посадових осіб органів правопорядку, який враховуватиме особливості організації і діяльності цих органів; розробити відповідні методичні рекомендації, моніторинг ефективності і контроль здійснення заходів з виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
22) ліквідувати корупційну схему щодо "купівлі" водійського посвідчення; створити електронний реєстр медичних довідок для водіїв, осіб, що отримують дозволи на користування зброєю, тощо;
23) із залученням засобів масової інформації і кіноорганізацій формувати позитивний імідж працівників органів досудового розслідування, прокуратури, викривачів корупції та осіб, які залучаються до негласного співробітництва з органами досудового розслідування.
Читайте також: "У Раді зареєстровано законопроект щодо призначення осіб на посаду Генпрокурора".
Перспективні заходи:
24) кардинально покращити систему соціального захисту слідчих, детективів, працівників оперативно-розшукових підрозділів та прокурорів; встановити посадовий оклад у прив’язці до мінімального прожиткового рівня для працездатної особи та остаточно припинити практику визначення основної частини заробітної плати на розсуд керівників;
25) розробити і прийняти новий Кримінальний кодекс України, положення якого ґрунтувалися б на принципах ultima ratio, юридичної визначеності та пропорційності; декриміналізувати усі діяння, за вчинення яких іншими законами обґрунтовано і прямо передбачена адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративно-господарська або інша юридична відповідальність;
26) широко запровадити медіацію та інші альтернативні способи вирішення кримінально-правових конфліктів;
27) удосконалити положення Цивільного кодексу України і Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" з метою створення реальних гарантій відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень службовими особами органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду; створити загальнодержавний Фонд допомоги потерпілим від кримінальних правопорушень.
Також у розділах 4.1.-4.4. зазначається про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
4.1. Політична і моральна відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення
Першочергові заходи:
1) встановити в законі, що особи, до яких не застосовуються процедури дисциплінарної відповідальності, у разі вчинення ними корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень, незалежно від настання кримінальної або адміністративної відповідальності, зобов’язані заявити про свою відставку з посади. Йдеться про Президента України, Прем’єр-міністра України, народних депутатів України, Керівника Офісу Президента України та його заступників, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників та ін.
Заходи середньої пріоритетності:
2) передбачити у законах України підстави і порядок оприлюднення інформації у разі виявлення за результатами повної перевірки декларацій осіб, до яких не застосовуються процедури дисциплінарної відповідальності, ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, якщо за них не настає згідно із законом кримінальна або адміністративна відповідальність;
3) розробити та затвердити за участі самих депутатів та представників громадськості етичний кодекс поведінки народних депутатів України;
4) розробити та затвердити подібні етичні кодекси поведінки для інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, до яких не застосовуються процедури дисциплінарної відповідальності, зокрема: суддів Конституційного суду України, голів обласних та районних рад, депутатів всіх рівнів, інших виборних осіб місцевого самоврядування тощо;
5) імплементувати положення Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" від 6 червня 2019 року.
4.2. Дисциплінарна відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення
Першочергові заходи:
1) чіткіше сформулювати визначення дисциплінарних правопорушень, які стосуються поведінки суддів; встановити у статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підстави дисциплінарної відповідальності суддів, пов’язані з порушенням обов’язку виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
2) забезпечити чіткі та об’єктивні підстави дисциплінарної відповідальності прокурорів, удосконалити порядок такої відповідальності; розширити перелік дисциплінарних стягнень щодо прокурорів з метою підвищення їхньої пропорційності та ефективності.
Заходи середньої пріоритетності:
3) розробити і прийняти Дисциплінарні статути або внести зміни до інших законів, згідно з якими вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, незалежно від настання за них кримінальної чи адміністративної відповідальності, невідворотно тягнутиме накладення дисциплінарного стягнення. Йдеться про законодавче визначення виключного переліку підстав і порядку (процедури) притягнення до дисциплінарної відповідальності: членів Кабінету Міністрів України; керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників; керівників місцевих органів виконавчої влади, їх заступників тощо;
4) підвищити ефективність дисциплінарних проваджень за рахунок збільшення строку давності накладення дисциплінарного стягнення; визначити в законі загальний строк дисциплінарного провадження;
5) внести зміни до законів, якими має бути встановлено відкритість статистичної та аналітичної інформації про розгляд дисциплінарних проваджень щодо вчинених корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, осіб, які їх вчинили тощо.
Перспективні заходи:
6) розробити і прийняти Дисциплінарний кодекс для суддів і прокурорів з уніфікованими положеннями щодо підстав дисциплінарної відповідальності і підстав звільнення від неї, видів санкцій, порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
4.3. Адміністративна відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією
Першочергові заходи:
1) внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів, згідно з якими порушення вимог, заборон та обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції" (за відсутності ознак корупційного правопорушення) невідворотно тягнутиме накладення адміністративного стягнення: усунути колізії в цих законах; удосконалити строки давності притягнення до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією; передбачити зупинення строку розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол, не з’являється до суду; встановити, що протоколи про вчинення адміністративних правопорушень можуть складатися і за відсутності підпису особи, яка притягується до відповідальності, за наявності доказів її належного повідомлення; передбачити можливість накладання штрафу як стягнення за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, у більш оперативний і гнучкий спосіб НАЗК або органами Національної поліції, якщо санкціями не передбачені стягнення, що накладаються виключно судами; передбачити можливість оскарження прокурором постанови по справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;
2) привести закони України у відповідність до Закону України "Про запобігання корупції" в частині вилучення з них все ще існуючих посилань на Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції", який втратив чинність, і словосполучення "адміністративні корупційні правопорушення", а також заміни словосполучення "корупційні правопорушення" словосполученням "корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення".
Заходи середньої пріоритетності:
3) встановити в Законі України "Про запобігання корупції" обов’язок всіх керівників у разі виявлення за результатами службової перевірки дисциплінарної скарги ознак адміністративного правопорушення невідкладно направляти матеріали перевірки органу, уповноваженому згідно із законом складати протокол про адміністративне правопорушення;
4) внести зміни до законів України, згідно з якими накладення адміністративного стягнення за правопорушення, пов’язане з корупцією, невідворотно тягнутиме настання правових наслідків, які випливають з ігнорування особою вимог, заборон та обмежень, передбачених Законом "Про запобігання корупції" (позбавлення права брати участь в конкурсі на певні посади і бути зареєстрованим як кандидат на виборні посади, втрата права на спеціальну пенсію тощо);
5) встановити в законі, що не підлягають виконанню нормативно-правові акти, які прийняті суб’єктами нормотворення, містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, якщо вони не пройшли державну реєстрацію і не опубліковані в установленому законодавством порядку;
6) провести антикорупційну експертизу положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних та юридичних осіб, з метою виявити всі корупціогенні фактори та усунути їх через внесення змін до цих законів.
Перспективні заходи:
7) розробити і прийняти новий Кодекс про адміністративні проступки, який передбачав би відповідальність фізичних, службових та юридичних осіб за порушення порядку управління в різних сферах із наданням відповідним державним органам повноважень щодо винесення постанов про накладання стягнень у виді штрафів і позбавлення права займатися певною діяльністю та можливістю їх оскарження до суду; перенести кримінальні за своїм характером правопорушення, передбачені чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення, до Кримінального кодексу України і визначити їх як кримінальні проступки.
4.4. Кримінальна та цивільна відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією
Першочергові заходи:
1) внести до Кримінального кодексу України зміни, згідно з якими вчинення корупційного правопорушення невідворотно тягнутиме кримінальну відповідальність і, крім виняткових випадків, - покарання, зокрема: виключити із КК статті 45, 46, 47, 48 як такі, що є корупціогенними і дублюють положення КПК України щодо угод та кримінального провадження у формі приватного обвинувачення; визначити у КК чіткі правила кримінально-правової кваліфікації з метою запобігання фактам маніпулювання кваліфікацією; збільшити строки давності притягнення до відповідальності за всі корупційні кримінальні правопорушення до 5 років із призупиненням відліку строку на той час, коли особа користується імунітетом від кримінального переслідування; узгодити визначення корупційних кримінальних правопорушень (стаття 45 Кримінального кодексу України) з визначенням корупційного правопорушення (статті 1, 22 Закону України "Про запобігання корупції"); передбачити відповідальність за незаконне збагачення;
2) внести зміни до Кримінального кодексу України з метою удосконалення положень стосовно заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, а саме: гарантувати автономність відповідальності юридичних осіб; розширити перелік підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; розширити перелік санкцій, що можуть бути застосовані до юридичних осіб; забезпечити, щоб поділ юридичної особи або її злиття з іншою юридичною особою не могли бути використані для уникнення відповідальності тощо;
3) внести зміни до законів України, згідно з якими: притягнення до кримінальної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією кримінальне правопорушення невідворотно тягнутиме настання відповідних правових наслідків (позбавлення права брати участь в конкурсі на певні посади і бути зареєстрованим як кандидат на виборні посади, втрата права на спеціальну пенсію тощо);
4) внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів щодо ефективного розслідування корупційних кримінальних правопорушень та уникнення винними особами відповідальності, зокрема: виключити ситуації створення правових конфліктів, пов’язаних з визначенням підслідності корупційних кримінальних правопорушень; уточнити підсудність справ Вищому антикорупційному суду;
5) встановити в Законі України "Про запобігання корупції" обов’язок всіх керівників у разі виявлення за результатами службової перевірки дисциплінарної скарги ознак кримінального правопорушення невідкладно направляти матеріали перевірки прокурору або органу досудового розслідування відповідно до визначеної законом підслідності.
Заходи середньої пріоритетності:
6) вжити ефективних заходів, за якими недоторканність не перешкоджатиме кримінальному переслідуванню народних депутатів України і суддів, які підозрюються у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень; удосконалити процедуру зняття імунітету з народних депутатів України та суддів у напрямі її прозорості, ефективності, об’єктивності та унеможливлення зловживань під час її реалізації;
7) доповнити процесуальні кодекси України положеннями, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є ухвалення суддею завідомо неправосудного судового рішення на користь особи, від якої він або його близька особа мали намір отримати чи отримали неправомірну вигоду (подарунок) – з метою гарантувати виконання положень частини 2 статті 67, статті 68 Закону України "Про запобігання корупції" і статей 3, 8 Цивільної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією;
8) здійснити узагальнення слідчо-прокурорської та судової практики у справах: про корупційні кримінальні правопорушення; про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; щодо дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; про причини незастосування судами заходів кримінально-правового впливу щодо юридичних осіб тощо;
9) ініціювати перед ООН, Радою Європи, Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол) і Європейським поліцейським управлінням (Європол) визначення прискореного порядку виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги у випадках вчинення корупційних злочинів, коли зволікання створює серйозний ризик уникнення особою кримінальної відповідальності, зокрема щодо співпраці з державами, які (або частини яких) відносять до офшорних зон.
Перспективні заходи:
10) створити систему судових експертиз на засадах незалежності та економічної конкуренції.
Ознайомитися з розробленими документами можна за посиланнями:
Проект Антикорупційної стратегії
Проект Державної програми з її реалізації
Так, робота над проектами документів триває. Свої зауваження, пропозиції та рекомендації ви можете надіслати експертам за посиланням.