Касаційні фільтри: шкода чи користь? Це та інші питання обговорили учасники засідання Дискусійного клубу «Правовий аспект» 27 квітня 2024 року. В цей день судді, адвокати та народні депутати зустрілися, щоб обговорити рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року.
Проблематика
Модерували захід членкині Правління Добросуду Анастасія Доброчинська та Ольга Примак-Березовська. «Тема «Право на судовий захист VS екстраординарний процес», яку ми сьогодні пропонуємо на огляд, на перший погляд може здатися вузькою або специфічною. Якщо поглянути на неї з погляду касаційних фільтрів, то вона набуває масштабного значення, тому що прямо стосується доступу до правосуддя як однієї з основних гарантій права на справедливий суд», – вказала пані Доброчинська.
Вона нагадала, що ще 22 листопада 2023 року Конституційний Суд України (далі – КСУ) ухвалив рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023, яким вирішив:
- визнати таким, що відповідає Конституції, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України;
- визнати неконституційними пункти 1, 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України;
- пункти 1, 5, визнані неконституційними, утрачають чинність через 6 місяців із дня ухвалення КСУ цього Рішення;
- Верховній Раді привести нормативне регулювання, установлене пунктами 1, 5, у відповідність до Конституції та цього Рішення.
Учасники Дискусійного клубу відзначили, що рішення КСУ підіймає проблематику ефективності й доцільності наявних касаційних фільтрів. Анастасія Доброчинська зазначила, що своїм рішенням КСУ визнав легітимною мету виокремлення в окрему категорію малозначних справ, однак визнав неконституційними пороги малозначності, тобто критерії розміру ціни позову.
Тому, як зазначили організатори заходу, через рішення КСУ виникає багато запитань, зокрема які суми потрібно визначити для малозначних справ; чи можна застосувати Правила ESCP, де визначено один із критеріїв для визнання позову дрібним – розмір позовних вимог не перевищує 5000 євро; чи потрібно законодавцю переглянути в бік зменшення суму, закріплену в п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України тощо.
Питання законодавства
За словами пані Доброчинської, щоб привести законодавство відповідно до рішення КСУ, необхідно змінити розмір ціни позову. Так, щодо цього питання в лютому 2024 року було зареєстровано два альтернативних законопроєкти, зокрема №11026.
Максим Дирдін, народний депутат України, представник Верховної Ради України в КСУ, зазначив, що законопроєктів було насправді три – зокрема, ще №11053, який був по суті альтернативним.
Нардеп розповів, як відбувалася підготовка до створення законопроєктів: були направлені листи, щоб всі охочі надали свої пропозиції, яким саме має бути розмір ціни позову. Далі в Комітет Ради був направлений лист, до якого були додані думки різних науковців. Пан Дирдін розповів, що взяв за основу думки науковців із Харкова, які запропонували зменшити розмір ціни позову, за якої спір буде віднесено до справ незначної складності, зі 100 до 15 та 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Науковці запропонували в цьому випадку модель Франції.
Так само, заявив нардеп, були пропозиції внести зміни, щоб виключити норму щодо трудових спорів: «Була пропозиція від науковців – це якщо йде збільшення суми позову, то в загальному порядку слухається справа. Так само якщо подаються зустрічні заяви, то так само в загальному. Далі на Комітеті відбувся розгляд і рекомендували законопроєкт №11026. Скажу одразу, що є дедлайн – це 22 травня 2024 року. Цього тижня (мова йде про 22-28 квітня 2024 року – ред.) були зроблені колосальні зусилля, щоб подати документ на порядок денний, однак у четвер (25 квітня – ред.) повітряні тривоги не дали змогу його розглянути, оскільки були перерви, час вийшов, а потім у залі до цього не дійшли (до розгляду законопроєкту – ред.)».
Нардеп також звернувся до суддів, щоб вони запропонували механізм щодо Перехідних положень цього законопроєкту: «Фізично не зможемо прийняти його до 22 травня. Маю надію, що ми зможемо його прийняти на початку травня в першому читанні. Я проситиму парламент, щоб схвалити термін на його ухвалення – до семи днів, – щоб подати правки і вийти на друге читання в стислі терміни».
Фільтри та практика
Альберт Єзеров, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (КАС ВС), вказав, що рішення КСУ, на його думку, мало наслідком не лише зміни до ЦПК України, адже судді КАС ВС та КГС ВС почали розмірковувати над тим, що в українських кодексах є аналогічні норми й чи впливає це рішення взагалі на процесуальні кодекси.
Суддя замислився, зокрема, над тим, чи очікувати змін в українських кодексах. За його словами, запитання виникає щодо того, як саме діяти суддям КЦС ВС через нове рішення КСУ та як правильно застосовувати касаційні фільтри.
Торкнувся він і питання соціальних спорів, для яких визначені подвійні касаційні фільтри: «Крім того, що ви маєте обґрунтувати, яка позиція буде застосована або потрібно сформувати цю позицію, ви ще маєте по ч. 4 ст. 328 вказати, що вона має фундаментальне значення для розвитку практики або має виняткове значення для учасника справи, та поставити себе на місце судді, який пенсіонеру каже, що ні, твоя справа не має для тебе виняткового значення. Навіть дивлячись на те, що це єдине джерело доходу для цього громадянина. Люди йдуть у касацію все одно».
Він вказав, що відмова у відкритті касаційного провадження займає час у палаті – практично такий самий, як і для розгляду справи. А касаційних скарг наразі досить багато.
«Якщо ці фільтри будуть збережені та не змінені, то в найближчому майбутньому палата буде засідати в складі всієї палати, а не колегії, тільки з метою відступу від попередніх позицій, бо майже все вже осягнуто та сформовано», – сказав пан Єзеров.
Ірина Литвиненко, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (КЦС ВС), висловила думки щодо суми прожиткового мінімуму.
«Чому саме французька модель? Якщо ми знижуємо цей розмір, то чому не сплачуємо процедуру, наприклад, як у Латвії? Там є чотири шаблони, зокрема заява, відзив на заяву. Можливо, суд має обмежувати сторін у тому, які докази вони мають подавати або сприяти цьому? І рішення також пишеться там по шаблону й не містить описову частину. Чому я про це говорю? Тому що всі сьогоднішні питання нерозривно пов’язані одне з одним», – сказала вона.
Суддя відзначила, що коли мова йде про зниження цих фільтрів, то повинен бути баланс – одночасно має відбуватися захист прав, але й не повинні бути перевантажені суди. «Чому я так сильно вболіваю за це? Бо вважаю, що не буде якісних рішень у судах першої та другої інстанції, поки не заповняться всі вільні вакансії. Суди зараз працюють на межі. Якщо ми говоримо, що зменшимо від 10-15 прожиткових мінімумів, то тоді, можливо, скажемо та визнаємо чесно, що два місяці – це вкрай нерозумні строки розгляду справи? Суди не можуть розглядати справи так швидко. Можливо, це пів року, рік тоді встановлювати? Або тоді заповнювати вакансії», – зазначила пані Литвиненко.
Вона розповіла, що у Франції мінімум для малозначних справ – це 4000 євро, в Австрії – 1000 євро, Іспанії – 900 євро, Німеччині – 600 євро (але ті справи, які менше 600 євро, навіть в апеляційному порядку не оскаржуються): «У мене, звісно, запитання, яке турбує КЦС: а чи будуть внесені зміни до ч. 2 ст. 389 щодо касаційних фільтрів? Судді йдуть у відставку – й розглянути справи в розумні строки стає дедалі складніше. Звісно, ми використовуємо й інші фільтри щодо підстав касаційного оскарження. Однак суддів цікавить, чи будуть внесені зміни».
Голова Правління Добросуду, адвокатка Тетяна Огнев’юк вказала, що малозначні справи – це так звані «дрібні» позови, які прийшли до України по імплементації права ЄС відповідно до постанови Європарламенту та Ради ЄС від 2007 року. Так, було встановлену спеціальну процедуру, імплементація якої й призвела до появи малозначних спорів в українських законах.
Вона також розповіла, як громадяни ЄС відносяться до того, що їх обмежують у праві на касаційний перегляд. За словами пані Огнев’юк, існує спеціальне дослідження , в якому йшлося про досвід членів ЄС у цьому контексті: безпосередньо людей запитували про ставлення громадян ЄС – як вони відносяться до того, що є процедура розв’язання дрібних спорів.
«Відповідно до дослідження, громадяни ЄС охоче звертаються до суду на незначні суми. Щодо фінансового порогу на звернення до суду, то більш ніж кожен 5-й громадянин ЄС (а це 21%) був би готовий звернутися до суду, якби сума становила до 400 євро, 21% - звернувся б до суду, якщо сума була на рівні від 400 до 800 євро, 5% – вимагали б суму від 1200 до 1600 євро для звернення до суду, 6% – не звернулися б на менш ніж 1600 євро», – вказала вона.
Крім цього, адвокатка вказала, що через по суті «обезкровлену» апеляцію та навантажену першу інстанцію довіряє саме Верховному Суду: «Дуже хотілося б переглядати максимальну кількість справ за таких умов у ВС. Тому прошу законотворців врахувати стан довіри до судової влади, навантаженості на суди, відсутності реформованої апеляційної інстанції, а також те, що в апеляційному суді залишилося дуже мало суддів. І враховувати, що це може впливати негативно на якість рішень».
У рішенні КСУ, зокрема, було вказано, що приписи пунктів 1, 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України визначають грошовий критерій віднесення справ до категорії малозначних у розмірах, що перевищують аналогійний показник, установлений у Правилах ESCP2 (п. 5.9. Рішення). Згідно з Правилами ESCP процедуру розв’язання дрібних позовів застосовують у разі, коли розмір позовних вимог не перевищує 5000 євро (п. 1 ст. 2). Чи можна застосувати такі правила в українських реаліях, розповів Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (КЦС ВС).
«Я хочу одразу звернутися до всіх адвокатів, які представляють інтереси сторін про те, що ми не такі кровожерливі, як іноді можна прочитати на форумі: «От 250 прожиткових це для них малозначна справа. Що це таке?». Ні, це закон так каже, ми ж це самі це не визначаємо. А щодо 5000 євро були дуже великі суперечки.
Ми сказали тоді: поставимо запитання (коли дискутували в нашій колегії): а яка середня заробітна плата? І візьмемо пропорційно. Тобто якщо 5000 євро – це поріг, то візьмімо статистичні дані, скільки середня заробітна плата в євро в ЄС. І середню заробітну плату в гривнях, яку візьмемо по курсу НБУ й, можливо, пропорційно… «Ні, так не можна». Давайте тоді далі читати рішення КСУ», – сказав суддя.
За його словами, норму про 5000 євро наразі, поки середня заробітна плата в Україні не буде дорівнювати середній заробітній платі в ЄС, застосовувати не можна. «Однак ставлю кому, а не крапку, і звертаю увагу на проблемі розв’язання кадрового голоду в судах», – наголосив пан Петров.
Олег Первомайський, суддя Конституційного Суду України та судді у справі, вказав, що насправді в КСУ є невеликий інструментарій у руках – визнати або конституційним, або ні.
«Одним зі способів пом’якшення наслідків визнання чогось неконституційним є конституційне повноваження відтермінування. Дуже важко колеги це сприймали – я піддавався навіть негативному впливу серед колег, але зараз у багатьох рішеннях це використовується – особливо я вважаю це доречним у процесуальних законах, коли суд висловлюється тощо. І що робити впродовж оцього періоду? У цей проміжок часу Конституція не змінюється. Якщо ми сказали, що це щось суперечить Конституції, то весь цей час воно продовжує їй суперечити», – розповів він.
За словами судді Рішення КСУ набуває чинності в день його ухвалення: «Тобто всі ці місяці немає такого, шо рішення КСУ не існує. Ні, воно існує. Відтерміновано що? Неконституційність закону, тобто ми не пропонуємо в цей час продовжувати порушувати права людини. Ми пропонуємо державі в особі парламенту, інших суб’єктів, припинити порушувати ігнорувати це, щоб не було юридичної невизначеності на наступний день, два дні тощо».
«Стаття 6 Конвенції 1950 року (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод – ред.) та наша Конституція не гарантують доступ до ВС. Це ілюзія. Водночас малозначні справи – це не образливе тавро. Ці справи не означають, що паралізований доступ до суду, порушена Конвенція. Ні! Просто запускається інший соціальний інститут – спрощене провадження. До речі, суддя першої інстанції може – і вони так і роблять – сказати: «А я не піду, справа нехай буде малозначна, але буде повноцінний розгляд». Ба більше, малозначні справи на першій або другій інстанції не паралізують можливість доступу до ВС», – сказав він.
Олександр Вознюк, голова ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів», зазначив, що українське суспільство вже втомилося від постійних процедур і встановлення правил. На його думку, потрібно визнати, що в Україні є нечіткі правила, рамки.
«Допоки довіри не буде, буде хаос та пожежа. Коли ми заявляємо про європейські цінності, то чомусь беремо іншу модель – французьку, італійську тощо. Як на мене, ми можемо взяти якусь модель, але накласти її на модель нашу, ментальність українців, наші підходи. Ми – зовсім інші люди, не французи, не німці, не іспанці. Фільтри, на мою думку, наразі недоречні, тому що можуть «спалахнути» масово скарги», – заявив він.
На думку Яни Кінах, адвокатки, керуючої партнерки АО «General Legal Group», м. Луцьк, касаційні фільтри мають бути комплексними: «Я розумію, як судам важко ,всі завантажені , але людина, яка приходить (особливо з першої інстанції), хоче відновити насамперед відчуття справедливості – незалежно від того, чи це справа на 5 тис. грн чи на 5 млн грн. Такій людині дуже важко пояснити, що справа розглядається в спрощеному порядку. Водночас їй необхідно заплатити за експертизу 20 000 грн або судовий збір… Коли ми говоримо про оце відчуття справедливості, то, як на мене, оцей перший прошарок населення її не відчуває найбільше. Тому фільтри мають бути, але вони мають бути змінені в комплексі з іншими статтями».
Олена Павлюк, голова Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, Заслужений юрист України, торкнулася теми малозначності. За її словами, рішення КСУ буде виконано, але залишається питання малозначності, яка залежить від суддівського розсуду, тобто ті справи незначної складності, які суд сам може визнати малозначними, нікуди не зникнуть.
«На сьогодні є різні ситуації з судовою практикою. Для чого людина приходить у суд? Вона бачить, що є стандартні справи, що розглядаються таким і таким чином. Вона приходить і розраховує, що приблизно з якимсь високим ступенем вірогідності вона може отримати таке рішення. Єдність судової практики має велике значення для людей, які приходять до суду», – сказала пані Павлюк.
Крім цього, вона вказала, що захист прав споживачів – це величезний спектр спорів: «Фактично зараз споживачі залишаються дуже вразливою категорією. І об’єднувати ці категорії лише за майновим цензом – я вважаю, що це в контексті рішення КСУ це досить спірно».
Єгор Краснов, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС), висловив думку, що, напевно, йому найлегше виступати серед усіх присутніх, оскільки рішення КСУ не внесло для КГС ВС жодних змін.
«Мені здається, що ми ходимо по колу, намагаючись тушити пожежу бензином. А саме завантажувати ВС переглядом малозначних справ. Ми навіть не замислюємося над питанням, скільки коштує для держави розгляд малозначних справ. Я розумію, що для кожної людини її справа є найбільше актуальною тощо, але також розуміємо й собівартість. Тому, мабуть, потрібно рухатися в бік якіснішої апеляції? Насамперед наповнити апеляційні суди (кадрами – ред.). Потрібно бути відвертим: касаційні суди зараз виконують функції апеляції. З наповненістю апеляції від 4-х до 12-и осіб – це не апеляція. Неможливо забезпечити якісний розгляд справи», – сказав суддя.
За його словами, в господарській юрисдикції ситуація трохи простіша: «Але зараз там логічною проблемою є ситуація, що існують апеляції, де є 9-11 людей. Це ненормально. Є апеляції, де складно навіть створити одну колегію для розгляду справ по банкрутству. Тому фактично КГС ВС зараз також починає працювати як суд апеляції за правилом касації. Тому, щоб розв’язати цю проблему, потрібно звернутися до ВККСУ, інших суб’єктів, які за це відповідають, для швидшого наповнення судів, зокрема першої інстанції».
Крім цього, пан Краснов проаналізував статистику КГС ВС, а саме скільки до суду надійшло на розгляд малозначних справ з 2018 року. Він повідомив, що останні два роки – це близько 10%, а точніше 9,9%. Максимально надходжень малозначних справ було у 2018 році – 13,7%. Суддя також розповів, що переглядаються від 15 до 20% справ, тобто понад 80% взагалі не приймаються до розгляду.
Також на заході виступили Віталій Колесніков, адвокат, м. Київ, і Тетяна Лежух, адвокатка, засновниця проекту «Школа молодого правника», м. Київ. Пан Колесников, зокрема, поділився своєю практикою щодо касаційних фільтрів, вказавши, що практиці потрібно рухатися в унормування, по прикладу ЄСПЛ, скорочених постанов, де описової та фактичної частин немає.
Пані Лежух вказала, що не завжди існує зв’язок між ціною позову та значенням справ. За її словами, справа може бути насправді дуже складною при мінімальній ціні позову, тому ціновий підхід у контексті визначення саме виду провадження, в якому справа розглядатиметься, є недостатнім саме для визначення виду провадження.
«Касаційні фільтри. В мене було декілька справ, в яких суд, на мою думку та клієнта, неправильно визначив вид провадження і відкрив справу в межах спрощеного провадження замість загального. Відповідно справа не могла б бути переглянута в касаційному суді. В цьому контексті мені здається, що потребує все-таки деталізації оцей фільтр – питання суддівського розсуду в контексті визначення саме виду провадження, в якому розглядатиметься справа», – зазначила вона.
Коментарі
Олена Павлюк, голова Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, Заслужений юрист України
— Рішення Конституційного Суду України покладає на суди першої інстанції особливу відповідальність при розгляді справ незначної складності.
Виняткове значення питання доступу до правосуддя має зараз, в умовах воєнного стану.
На мою думку, важливо досягнути балансу між ефективним і справедливим розглядом справи в розумні строки та гарантуванням учасникам можливості оскарження судового рішення відповідно до Закону.
Водночас суди мають забезпечувати і дотримання принципу правової визначеності, остаточності судового рішення, що набрало законної сили. Першочергове завдання – допомогти особі захистити її порушене право. І зусилля всіх суб’єктів мають бути спрямовані саме на досягнення цієї мети.
Віталій Колесніков, адвокат, м. Київ
— Касаційні фільтри для «малих» спорів є необхідними. Це визнають як суди, так і представники сторін. Але наявність «фільтру малозначності» не має обмежувати оскарження у виняткових випадках: (1) коли шкода від порушення є істотною для позивача, (2) суди проігнорували усталений висновок Верховного Суду тощо.
Обмеження перегляду мають бути компенсовані іншими перевагами, наприклад, зниженням судового збору, гарантуванням швидкого розгляду, спрощення виконання тощо. Для цієї мети недостатньо змінити майновий поріг.
Передусім потрібно заповнити вакансії судів. Можливо, розглянути доцільність спеціалізації, якщо це призведе до швидкого розгляду. Назріло запровадження типових форм позовів, «скорочених» рішень (аналогічно формуляру, «комітетським» рішенням ЄСПЛ). Таку практику можна запровадити в усіх інстанціях, у тому числі за ініціативою учасників процесу.
Пришвидшити процедуру допоможуть інші процедури та запобіжники. Наприклад, обов’язкова реєстрація електронних кабінетів нівелює ризики невручення поштових відправлень, допоможе запровадити типові заяви з обмеженнями до змісту, обсягу. Заборона залишення скарг без руху у випадках повної несплати судового збору припинить недобросовісну поведінку учасників процесу тощо.
Яна Кінах, адвокат, керуючий партнер АО «General Legal Group», м. Луцьк
— Щиро дякую організаторам за захід, оскільки дійсно вдалось поспілкуватись із різними представниками юридичної спільноти. Водночас часто у своїй діяльності ми не бачимо ситуацію з погляду іншої сторони. Таке публічне обговорення стимулює розглядати комплексні підходи до розв’язання проблем.
Касаційні фільтри – це тема, яка потребує не лише юридичного підходу, а й соціального, превентивного та стратегічного. Щирі дискусії між представниками спільноти, на мою думку, завжди підштовхують знайти раціональне зерно, а законодавцю – забезпечити можливість розібрати проблему та врахувати практичну професійну думку під час формулювання законопроєкту.
Хотілося б більше професійних дискусій офлайн, які забезпечать досягнення спільної мети – справедливого та дієвого судочинства.