Верховна Рада України 19 вересня 2024 року прийняла в першому читанні за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України (№10044-д). Про це повідомила пресслужба Апарату ВРУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Інформація у відкритому доступі: Рада проголосувала за зміни до закону про публічні закупівлі".
Як зазначається, прийняття законопроєкту є однією з двох умов США для надання прямої бюджетної допомоги ($500 млн після I читання і ще $1 млрд – після другого).
Голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа озвучила ключові новели законопроєкту:
- зменшення кількості членів Рахункової палати з 13 до 11 (наразі заповненими є 5 посад, решта – вакантні);
- запровадження конкурсу з переважним правом голосу міжнародних експертів для відбору нових членів РП;
- розширення повноважень РП на аудит коштів місцевих бюджетів, державних підприємств та позабюджетних фондів (наприклад, Пенсійного фонду);
- створення чітких парламентських процедур, в яких профільні комітети Ради зобов’язані розглядати звіти Рахункової палати та моніторити виконання рекомендацій РП;
- встановлюється, що РП у своїй діяльності повинна відповідати правилам Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) та використовує систему професійних документів INTOSAI;
- посилюється фінансова незалежність РП (шляхом встановлення зарплат в законі, створення посад незалежних аудиторів, а також особливої процедури врахування бюджетного запиту РП – так само як для судової гілки влади).
Один зі співавторів документа, народний депутат Павло Фролов зазначив, що цей законопроєкт ініціює реформу Рахункової палати, ключовими елементами якої є розширення повноважень РП на аудит місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, інших субʼєктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Він також розширює мандат РП на кошти державних фондів, соціального страхування, пенсійного страхування, а також на доходи та витрати Нацбанку.
"Також цей законопроєкт запроваджує посади державних аудиторів, які не будуть держслужбовцями, але відповідно до всіх положень Закону про запобігання корупції, вони будуть звітувати, подавати декларації. Це потрібно для того, що фактично всі державні органи – обʼєкт аудиту РП. Коли, наприклад, Нацагентство держслужби чи Кабмін може регулювати, проводити відповідні розслідування діяльності як держслужбовців цих аудиторів, то цим посилюється саме незалежність РП", – розповів він.