Програма «Transparent cities/Прозорі міста» (Transparency International Ukraine) презентувала адаптоване дослідження роботи міських рад під час війни. Це не лінійне продовження традиційних Рейтингів прозорості – цьогоріч команда оцінювала лише 70 міст зі звичних 100 за оновленими критеріями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «МЗС щодня витрачає $14,1 тисячі на юридичних радників: що відомо».
Так, замість звичних балів і місць – статус міста («прозоре», «частково прозоре» та «непрозоре») і рівень виконання індикаторів. Дослідження відбулося за фінансової підтримки Європейського Союзу.
За результатами дослідження, статус «прозорі» мають Дніпро, Львів та Мукачево. «Частково прозорими» визначені 10 міст: Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці.
Як зазначається, аргументуючи безпековими ризиками, міста призупиняли роботу офіційних порталів або ж обмежували доступ до окремих розділів чи сторінок. У середньому міста виконували індикатори дослідження на 37,5%, а вимоги українського законодавства – на 47,8%. Тобто українські міста не виконали понад половину обов’язкових законодавчих вимог.
«Агресія росії проти України стала справжнім викликом і перевіркою на стійкість для усіх українських міст. Водночас до України зараз прикута велика увага світової спільноти, яка допомагає вже зараз та планує підтримувати нас у процесі відбудови. Високий рівень прозорості та підзвітності місцевої влади вкрай необхідний для ефективного залучення інвестицій та відновлення України. Тож наша команда розробила для цього комплексні рекомендації», – зазначила керівниця програми «Transparent cities/Прозорі міста» Олена Огороднік.
Рекомендації на основі проаналізованих даних, щоб підсилити спроможність міст та забезпечити прозорість та ефективність місцевої влади:
- створювати та оновлювати сервіси, що найбільше сприяють адаптації населення до викликів війни:
- оприлюднювати перелік житлових приміщень, що перебувають у власності громад;
- створювати сервіси та інформаційні сторінки для внутрішньо переміщених осіб;
- створювати електронні сервіси для постановки на квартирний облік;
- впроваджувати сервіси для онлайн-запису на отримання соціальних послуг;
- оприлюднювати переліки укриттів у зручному форматі (карта) та своєчасно їх оновлювати;
- забезпечити максимально прозорий облік та розподіл гуманітарної допомоги;
- відновлювати роботу місцевих порталів відкритих даних та геопорталів, публікувати відкриті дані;
- забезпечити доступ та участь жителів до формування управлінських рішень.
Також програма «Transparent cities/Прозорі міста» сформувала перелік найкращих практик, які втілювали українські міста під час війни, і котрі показали свою ефективність, а саме публікація інформації про укриття та інформації для ВПО, електронна подача заяв на житло, електронні звернення мешканців через спеціальні міські сервіси, підтримка релокованих бізнесів, звітування про розподілену гуманітарну допомогу тощо.
Дослідження проведено в межах проєкту «Transparent Cities: електронна платформа взаємодії громадян та місцевої влади для забезпечення підзвітності та належного врядування», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.