Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.
У Верховній Раді України зареєстровано Постанову про звільнення Генерального прокурора.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Подія
Група з понад 150 народних депутатів зареєструвала проект Постанови про висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Ухвалення цього документа матиме наслідком його звільнення.
Відповідно до законів “Про прокуратуру” (стаття 42) та “Про Регламент Верховної Ради України” (статті 212-213) однією з підстав припинення повноважень Генерального прокурора на адміністративній посаді та посаді прокурора органу прокуратури є висловлення недовіри йому народними депутатами. Пропозиція недовіри має пролунати від не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України (150 депутатів), бути підтриманою їхніми підписами, і за неї має проголосувати більше половини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України (226 голосів). Для такого рішення не потрібна наявність у діях Генерального прокурора складу правопорушення, висновку аудиту професійної діяльності тощо.
4 березня відбудеться позачергове засідання Верховної Ради України, на якому, зокрема, будуть розглядатися питання Уряду та звіти керівників органів правопорядку, які здійснюють боротьбу із корупцією в Україні. Також серед згаданих у порядку денному питань — звіт Генерального прокурора.
Мотивувальна частина проекту Постанови така:
“Враховуючи важливість та терміновість встановлення справедливості за ключовим запитом суспільства, існують всі підстави стверджувати про низьку ефективність виконання Русланом Рябошапкою обов’язків Генерального прокурора та, як наслідок, його невідповідність займаній посаді.
Не розслідування, гальмування розслідування найбільш резонансних кримінальних проваджень свідчить про небажання, неможливість або неспроможність Генерального прокурора забезпечити виконання завдань, поставлених законом перед Офісом прокурора, зокрема, й перед прокуратурою в цілому”.
Оцінка ЦППР
На думку експерта ЦППР Євгена Крапивіна, “викликає занепокоєння оцінка ефективності цієї посади за резонансними кримінальними провадженнями. Посада Генерального прокурора не є політичною. Загалом він не несе відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків конкретними прокурорами. Можна довго дискутувати про обсяг його повноважень, проте звинувачення окремих депутатів у тому, що Руслан Рябошапка “зливає справи Порошенка та захищає вбивцю Стерненка” не витримують жодної критики. Водночас оцінка ефективності роботи Генерального прокурора Руслана Рябошапка ніколи і ніким не здійснювалась, а відсилка на “загальновідомі факти” є нічим іншим як маніпуляцією”.
Як зазначив експерт ЦППР Володимир Петраковський, “Україна має довгу і багату традицію політично вмотивованих, тобто фактично свавільних, звільнень керівників прокуратури та органів правопорядку. Запобігти аналогічним спробам мав би механізм “кваліфікованого висновку”. Ідеться про те, що звільнення вказаних посадовців можуть відбутися лише після того, як їхня робота буде оцінена незалежним і політично нейтральним органом чи комісією. Проте цей механізм був фактично зруйнований руками депутатів цього скликання. Спершу депутати ліквідували Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів, яка мала б надавати такий “кваліфікований висновок” стосовно Генерального прокурора. Нещодавно народні депутати звільнили керівника ДБР без попереднього аудиту його діяльності, просто ухваливши відповідні зміни до профільного закону. Ніщо не заважає Парламенту в аналогічному порядку звільнити й директора НАБУ. Примітно, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів та, відповідно, механізм “кваліфікованого висновку” щодо Генерального прокурора були ліквідовані за наполяганням Руслана Рябошапки”.
Така ситуація свідчить про те, що допоки не буде механізму “кваліфікованого висновку” для будь-якої підстави звільнення Генерального прокурора з посади, він залишатиметься незахищеним від політично вмотивованого звільнення.