У ГУ ДПС у Запорізькій області розповіли за яких умов і коли виникає податкова застава.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ПДВ: за якими показниками визначається позитивна податкова історія?".
Так, право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Право податкової застави поширюється (п. 89.2 ст. 89 ПКУ):
- на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків (крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ),
- а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Зокрема, право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020 грн).
Право податкової застави не поширюється:
- на майно, визначене пп. 87.3.7 ст. 87 ПКУ (тобто на майно, що не може бути предметом застави, відповідно до Закону України "Про заставу"),
- на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю,
- на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Нагадаємо, Рахункова палата рекомендує оптимізувати структуру Держказначейства.