Українське суспільство вимагає розробки концептуального підходу до вдосконалення нинішнього стану судової влади, нормалізації умов здійснення правосуддя, кадрового і матеріально-технічного забезпечення судів, що має бути втілене у змінах до законодавства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВРП отримала 76 рекомендацій ВККС для призначення кандидатів на посади суддів".
На цьому наголошено у науково-консультативному висновку кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету "Одеська юридична академія" стосовно Проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування", реєстр. №3711, повідомляє прес-служба ВРП.
Так, за результатами комплексного науково-правового аналізу положень законопроекту №3711 науковці дійшли висновку, що запропоновані зміни "спрямовані на створення законодавчих та організаційних умов для утвердження в Україні незалежної, ефективної та відповідальної судової влади, вільної від будь-якого політичного впливу та такої, яка відповідатиме європейським стандартам, функціонуючи на засадах верховенства права".
Науковці зауважують, що законопроект №3711 може бути позитивно оцінений та заслуговує на підтримку за умови доопрацювання окремих положень:
1. Повноваження органів суддівського врядування. Вчені Національного університету "Одеська юридична академія" підтримують передбачений законопроектом №3711 підхід щодо посилення ролі Вищої ради правосуддя як органу, який формує судову політику - стратегію і тактику розвитку судової влади, принципи, засоби, форми функціонування та шляхи розвитку судової влади. На їхню думку, обсяг повноважень Вищої ради правосуддя потребує перегляду для розвантаження окремих напрямів її діяльності - поряд з цим дублювання повноважень у роботі ВРП та ВККС - органів, що забезпечують функціонування судової влади, - не є оптимальним механізмом.
2. Вимоги до членів ВККСУ. Науковці вважають, що встановлення у Законі №1402-VIII загального обмеження для усіх членів ВККСУ, які були обрані (призначені) на цю посаду не за результатами конкурсу, проведеного конкурсною комісією, утвореною відповідно до ст. 95-1 цього Закону, підпадає під критерій непередбачуваності, адже не пов’язане з оцінкою роботи особи як члена ВККСУ, з оцінкою її доброчесності, а отже, суперечить принципу верховенства права. Науковці позитивно оцінюють необхідність вдосконалення цього законопроектного положення, на що також звертає увагу ВРП у консультативному висновку щодо законопроєкту №3711, затвердженому рішенням ВРП від 30 червня 2020 р. №2012/0/15-20.
3. Склад ВККСУ. Стосовно участі міжнародних експертів у складі конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ науковці висловили зауваження. Зокрема, законопроект №3711 передбачає участь трьох осіб з числа міжнародних експертів, визначених ВРП на підставі пропозицій відповідних міжнародних та іноземних організацій. Однак, здійснивши аналіз ролі міжнародних експертів у формуванні органів судової влади України, науковці висловили позицію, що до складу конкурсної комісії можуть бути включені виключно громадяни України.
4. Уповноважений з прав людини у конкурсній комісії для обрання ВККСУ. На думку вчених, дискусійним є запропонований законопроектом №3711 спосіб формування конкурсної комісії з добору членів ВККСУ за участю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. А саме законопроектом передбачено "резервний" варіант формування конкурсної комісії - у разі, якщо основними суб’єктами її формування у визначений Законом строк не буде запропоновано кандидатур до складу комісії, таких осіб впродовж 15 днів має запропонувати Уповноважений. Науковці звертають увагу, що надання відповідних повноважень інституту Уповноваженого потребує узгодження із профільним законом.
Нагадаємо, із початку запровадження карантину ВАКС призначив понад 6000 судових засідань.