Правова позиція: норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Обставини справи: Суди встановили, що, згідно зі статутом, ЖБК «Будсервіс» є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями членів (учасників) та асоційованих членів кооперативу і членів їхніх сімей через сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків за власні кошти кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.
Посадові особи ГУ ДФС у Хмельницькій області провели документальну позапланову невиїзну перевірку ЖБК «Будсервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Валіо Груп», за результатами якої складено акт.
Проведена перевірка встановила порушення ЖБК «Будсервіс» вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 101 955 грн.
Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у тому, що кошти, які перераховані кооперативом на рахунки підприємства, є для такої неприбуткової організації нецільовим використанням коштів. При цьому, за позицією податкового органу, ЖБК «Будсервіс» провів оплату за роботи, які фактично не виконувались підприємством, тобто кооператив провів оплату за вказані роботи для переведення таких коштів у готівку.
На підставі акту перевірки контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання ЖБК «Будсервіс» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 101 955 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Позиція адміністративних судів усіх інстанцій:
Рішеннями адміністративних судів усіх трьох інстанцій позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з недоведеності відповідачем порушення ЖБК «Будсервіс» вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України. При цьому зауважили, що жодним доказом не підтверджується, що позивач чи інші особи знімали кошти з рахунків ТОВ «Валіо Груп», переводили саме ці кошти у готівку, передавали готівку позивачу, а також не підтверджено наявність або використання такої готівки позивачем. Водночас наявні в матеріалах справи документи відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів та підтверджують факт виконання робіт підприємства згідно з умовами договору підряду.
Посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень стосовно посадових осіб ТОВ «Валіо Груп» як підставу для висновку про нереальність господарських операцій ЖБК «Будсервіс» з ТОВ «Валіо Груп» суди визнали необґрунтованими, оскільки ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду справи у судах, вирок щодо посадових осіб ТОВ «Валіо Груп» не існував.
Змінюючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції не вказав у резолютивній частині рішення спосіб задоволення позову з огляду на зміст позовних вимог.
КАС ВС вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що кошти були перераховані ТОВ «Валіо Гуп» за виконання відповідних робіт, завдяки яким було досягнуто цілей та завдань, визначених установчими документами позивача. Так, вказані кошти витрачені за цільовим використанням - на будівництво будинку, який прийнятий до експлуатації, що підтверджує Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до 1-3 категорії складності, зареєстрована Управлінням Держархбудінспекції в Хмельницькій області.
Також, не заслуговують на увагу доводи скаржника стосовно відсутності у кооперативу власних та орендованих виробничих потужностей, а також відсутності у власності (оренді) основних фондів та трудових ресурсів на виконання будівельно-монтажних робіт, оскільки відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що недоліки, виявлені в первинних документах, наданих позивачем, не можуть бути підставою для висновку про фіктивність виконання робіт ТОВ «Валіо Груп» згідно з умовами договору підряду на виконання будівельних робіт.
Повний текст рішень можна знайти у ЄДРСР: справа №822/1722/18.