Приріст коштів населення та бізнесу на рахунках у банках триває. Банки й надалі задовільнять попит населення та бізнесу на гривневі кредити, а ставки за ними знижуються. Частка процентних доходів банків від ОВДП та кредитування збільшується за рахунок скорочення частки надходжень від депозитних сертифікатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ТОВ "Якабу Трейд" оскаржить у суді відкриття провадження щодо банкрутства"
Про це йдеться в Огляді банківського сектору за IV квартал 2023 року, повідомляє пресслужба НБУ.
Приріст коштів населення та бізнесу триває
Зростання коштів клієнтів на рахунках у банках тривало весь рік, а їхня частка в зобов’язаннях банків залишилася на рекордних рівнях ‒ близько 91%. Натомість частка рефінансування НБУ оновила мінімум 2006 року.
Обсяги гривневих коштів фізичних осіб збільшилися на 20,5% за рік. Темпи приросту протягом кварталу прискорювалися, найпомітніше – у грудні завдяки сезонному надходженню зарплат і премій. Річний темп приросту строкових депозитів населення в гривні став рекордним за понад десятиліття.
Початок 2024 року відзначився традиційними сезонними відпливами коштів з рахунків фізичних осіб, проте це не створює загроз для стабільності фондування банків.
Гривневі кошти суб’єктів господарювання приросли на 50,8% за рік.
Рівень доларизації депозитів знижувався шостий квартал поспіль (до 31,5%) за рахунок активнішого приросту гривневих коштів.
Зниження ставок сприяло підвищенню попиту на кредити та здешевленню фондування
Найшвидше на зниження облікової ставки НБУ (мінус 10 в. п. за рік) та зміну дизайну монетарної політики відреагували ставки за гривневими коштами суб’єктів господарювання. Вартість залучення коштів від бізнесу знову стала нижчою, ніж від населення.
Водночас зниження ставок за строковими вкладами фізичних осіб було повільним. UIRD для 12-місячних гривневих депозитів фізичних осіб за ІV квартал знизився лише на 0,3 в. п. (до 14,2% річних).
Ринкові ставки за гривневими кредитами суб’єктів господарювання знизилися за рік на 2,3 в. п. (до 17,7% річних). Найпомітніше – за кредитами МСП. Подібна динаміка спостерігалась і за кредитами фізичним особам – зниження вартості за новими угодами на 2,5 в. п. за рік. Серед іншого – через ефект зміни структури кредитування, адже частка субсидійованих іпотечних позик збільшувалася.
Кредитування зростає
Чистий гривневий корпоративний кредитний портфель зростав протягом двох останніх кварталів завдяки збільшенню попиту. Найшвидше збільшуються обсяги гривневих кредитів малим і середнім підприємствам – на 12,4% р/р.
Гривневе кредитування надалі триває переважно в межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”: загальний обсяг позик, наданих за програмою, зріс на 34% за рік переважно за рахунок кредитів у сфері торгівлі та енергопостачання.
Обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля третій квартал поспіль збільшуються здебільшого завдяки активному картковому кредитуванню. Жваво надавалися кредити за програмою “єОселя”.
Якість портфеля протягом року нормалізувалася, рівень дефолтів знижувався в усіх сегментах.
Операційна ефективність банків залишається високою
Банківський сектор отримав 86,5 млрд грн чистого прибутку за 2023 рік (за оперативними даними) з урахуванням підвищення ставки податку на прибуток до 50%. Рушієм високого прибутку був чистий процентний дохід, який за рік зріс майже на третину.
У IV кварталі 2023 року роль процентних доходів від ОВДП та кредитування зросла, водночас частка процентних надходжень за депозитними сертифікатами зменшилася.
Повільніше скорочення витрат порівняно з доходами звузило процентну маржу банків. Операційно збитковими за рік було лише дев’ять установ.
Акумульовані прибутки дадуть змогу виконати нові вимоги до капіталу
Цьогоріч банки актуалізують розрахунок розміру операційного ризику, виконуватимуть оновлені вимоги до структури капіталу та враховуватимуть у нормативах достатності капіталу ринковий ризик. Також цього року НБУ планує визначити графік запровадження буферів консервації капіталу та системної важливості. Після виконання цих вимог можуть бути послаблені обмеження на виплату дивідендів.