«Батьками «українського нацизму» назвав Степана Бандеру та Романа Шухевича у своєму виступі на слуханнях у Міжнародному Суді ООН у Гаазі голова російської делегації Геннадій Кузьмін. Власне, саме він, посол з особливих доручень міністерства іноземних справ країни-агресора, майже 30-хвилинною промовою відкрив перший день слухань, 18 вересня.
Цей день, передає з Гааги кореспондентка «Юридичної Газети», був повністю присвячений запереченням російської федерації щодо юрисдикції головного суду Організації Об’єднаних Націй у справі про порушення Конвенції про геноцид («Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього»). Позов проти російської федерації до Суду, що розглядає спори між державами, Україна подала на третій день повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. В ньому Україна назвала спотворенням росією поняття й тлумачення геноциду для виправдання російської збройної агресії, повномасштабна фаза якої розпочалась 24 лютого 2022 року.
До чого тут Бандера, Шухевич? Російська позиція в Суді взагалі побудована на пропагандистському міфі, що сучасна Україна нібито веде давню «політику неонацизму».
Аргументи про відсутність у Суду юрисдикції розглядати справу викладали у своїх промовах і наступні представники росії. Кожен по-своєму, вони обґрунтовували тезу, що дана справа не стосується порушень положень Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Вона нібито про застосування сили та права на самовизначення так званих «лнр»/«днр», тобто тих питань, які регламентуються положеннями Статуту ООН.
Ще однією тезою представників російської делегації стало обґрунтування, що дії рф, починаючи з 2014 року, вони вважають так званою «гуманітарною інтервенцією».
Додамо, що, крім Геннадія Кузьміна, інтереси російської федерації на слуханнях у Палаці миру в Гаазі представляють юристи компанії «Монастирський, Зюба, Степанов і партнери». Також росія залучила правників-науковців з Ірану, Китаю, Перу, юриста з французькою ліцензією Жана-Шарля Чікая тощо. Загалом кореспондентка «Юридичної Газети», яка перебуває в Палаці миру в Гаазі, нарахувала понад 20 осіб, залучених до засідання російською командою.
Зазначимо, що до позову України від 26 лютого 2022 року щодо порушення росією Конвенції ООН про геноцид пізніше доєдналися 32 держави. Отже, в судовому процесі беруть участь майже 20% країн-членів Організації Об’єднаних Націй.
Водночас, як писала раніше Юридична Газета», результатом судового процесу на даному етапі має стати рішення по юрисдикції Міжнародного суду ООН у справі. росія вважає, що ні. Натомість Україна відстоює позицію, що згоду на юрисдикцію МС ООН дали обидві сторони спору — відповідно до ст. IX Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Якщо МС ООН визнає, що має юрисдикцію, то розгляд справи по суті поновиться. Якщо Суд дійде до висновку, що юрисдикції не має, то розгляд припиниться.
На 19 вересня на слуханнях виступатимуть представники України.
Цей матеріал став можливий за сприяння:
