5 грудня 2023 року ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» презентував онлайн звіт за результатами моніторингу ймовірних воєнних злочинів, вчинених проти музеїв та нематеріальної культурної спадщини України під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Звіт мав назву «Воєнні злочини в Україні: музеї та нематеріальна культурна спадщина під прицілом».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «МКІП: Через російську агресію в Україні постраждали 1750 об’єктів культурної інфраструктури».
На початку презентації було представлено безпосередньо учасників проєкту, а саме голову ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» Тимура Короткого, експертку Наталю Хендель, Ярославу Савченко, що виконувала координаційну функцію в проєкті, Миколу Пашковського, який безпосередньо відповідав за документування, аналітикиню в напрямку документування Юлію Гончаренко, журналістку Ірину Назарчук, монітор-документаторку Маргариту Ющенко, а також експерта Сергія Дяченка.
Про перший розділ дослідження розповіла Ярослава Савченко, яка вказала, що він стосується методології моніторингу ймовірних воєнних злочинів проти музеїв України під час повномасштабного вторгнення рф в Україну.
«Ми визначили, що така методологія має бути узгоджена із загальними характеристиками, які подаються в номінаційне досьє на включення елементу до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Ми це зробили для того, щоб така інформація була узгоджена, і її можна було б у майбутньому опрацьовувати», – сказала вона.
Так, у цей розділ входять загальні рекомендації щодо методології документування порушень міжнародного гуманітарного права (далі – МГП) щодо музеїв та нематеріальної спадщини України; документування порушень МГП із відкритих джерел, а також документування порушень на місці подій та шляхом опитування осіб; методологія документування порушень МГП щодо музеїв України та окремо – щодо нематеріальної культурної спадщини України.
Далі Тимур Короткий розповів про другий розділ, який стосувався захисту музеїв і культурних цінностей в умовах міжнародного збройного конфлікту.
Зокрема, мова йшла про спеціальні механізми захисту культурних цінностей під час збройного конфлікту (МГП і міжнародне кримінальне право), а також загальні механізми охорони культурних цінностей, які підкріплені міжнародним співробітництвом держав у галузі культури, а саме різноманітними конвенціями, як-то Конституцією ЮНЕСКО, Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р., Конвенцією про охорону підводної культурної спадщини 2001 р., а також Конвенцією про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р. За його словами, ці конвенції застосовуються в мирний час, але й у нинішніх умовах також.
«Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 р. є обмежено застосовною. Вона не містить спеціальних механізмів захисту культурних цінностей. Ну і, звісно, мова йде про Додатковий протокол I до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 р.», – вказав Тимур Короткий.
Крім цього, він поділився висновками, які були зроблені під час аналізу цих питань, а саме наголосив на:
1) системному порушенні рф МГП щодо культурних цінностей як тактики ведення війни;
2) відсутності ефективних механізмів забезпечення виконання норм МГП щодо культурних цінностей;
3) доречності застосування загальних міжнародно-правових механізмів охорони культурних цінностей для їх захисту під час збройного конфлікту;
4) тому, що будь-які механізми захисту культурних цінностей під час збройного конфлікту варто застосовувати заздалегідь (ратифікація Протоколу 1999 р., включення в список Всесвітньої спадщини);
5) консервативності, неоперативності та політичній заангажованості міжнародних міжурядових організацій із захисту культурних цінностей щодо реагування під час збройного конфлікту;
6) важливості фахової та активної діяльності із захисту культурної спадщини в міжнародних міжурядових організаціях;
7) включенні в підготовку з МГП особового складу ЗСУ питань щодо захисту культурних цінностей під час збройного конфлікту;
8) ратифікації Римського Статуту МКС.
Далі пані Савченко розповіла про захист нематеріальної культурної спадщини (далі – НКС) в умовах міжнародного збройного конфлікту. За її словами, росія століттями намагалася викорінити не лише українську мову, а й українські традиції, звичаї, обряди, пісні тощо.
Вона зазначила, що НКС дозволяє ідентифікувати групу осіб як націю – і саме це є одним із об’єктів нападу. Однак війна, на думку Ярослави Савченко, показала, що НКС є доволі вразливою до агресії, а МГП прямо не захищає НКС.
«Коли мова йде про навмисне вбивство в контексті збройного конфлікту з метою знищити саме носія НКС України, то ця характеристика має виступати кваліфікуючою ознакою вчинення злочинів, зокрема, воєнного злочину та злочину геноциду», – вказала пані Савченко.
Крім цього, експертка назвала проблеми в цьому напрямі. Серед найголовніших – проблеми з документуванням, оскільки під час невибіркового обстрілу майже неможливо ідентифікувати, що було вбито носія-НКС, а також фіксація на місцях (серед нацелементів НКС України частина перебувала під окупацією, а частина – в зоні бойових дій або під постійними обстрілами під час реалізації проєкту).
Серед іншого, Ярослава Савченко навела приклад злочинних дій російських окупантів в Україні, а саме події щодо Музею ткацтва в с. Обуховичі під час тимчасової окупації частини Київської області в лютому-квітні 2022 року. Вона розповіла, що в музеї зберігалися не лише рушники, скатертини-настільники тощо, так і знаряддя праці, якими користувалися в давнину. Так, окупанти не виконували обов’язок забезпечити збереження культурної спадщини, а цілеспрямовано пошкодили майно музею. Також мало місце нешанобливе ставлення до культурної спадщини.
Як зазначається, під час виходу з Київської області російські окупанти викрали частину експонатів спрямовано знищили унікальні ткані полотна, які вже не підлягають відновленню. Експертка вказала, що такі дії носили не одномоментний характер, а здійснювалися впродовж тривалого часу та реалізовувалися конкретними людьми, а також що ці дії російських окупантів можуть розглядатися як частина культурного геноциду проти українців.
Також пан Короткий розповів про проблеми законодавства України з питань захисту культурних цінностей. За його словами, оскільки Україна є учасницею міжнародних договорів щодо захисту культурних цінностей, то їх положення мають пряму дію на території України як частина нацзаконодавства.
Проблемою, зокрема, є те, що держреєстр національного культурного надбання не є єдиним реєстром усієї культурної спадщини та культурних цінностей України, які перебувають під захистом (у сенсі МГП). Водночас відсутній не лише (єдиний) електронний інформаційний ресурс культурної спадщини та цінностей, а й офіційні переклади. Наприклад, немає перекладу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року. За словами голови ГО, якщо переклади подібних документів і можуть бути, то їхня якість є не дуже високою.
Наталя Хендель розповіла про публічне висвітлення порушення норм МГП проти культурних цінностей України. Зокрема, це заява ЮНЕСКО щодо останніх подій в Україні (24 лютого 2022 року), декларація про захист культурної спадщини ЮНЕСКО (18 березня 2022 року), засідання Ради безпеки ООН у форматі Аррія 15 липня 2022 року про знищення культурної спадщини як наслідок російської агресії проти України тощо.
Крім цього, в трансляції було презентовано результати документування ймовірних воєнних злочинів проти музеїв під час повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Зокрема, було здійснено 10 моніторингових візитів та задокументовано випадки можливих порушень МГП щодо музеїв (наприклад, онлайн 100 епізодів можливих порушень) – інформація вноситься в базу Коаліції «Україна. П’ята ранку». Водночас було досліджено досвід висвітлення повномасштабного вторгнення в музейних експозиціях як складова права на пам’ять у контексті перехідного правосуддя.
Серед іншого, Ірина Назарчук та Маргарита Ющенко розповіли про деякі приклади музеїв, де було документування. Наприклад, мова йшла про Іванківський історичний музей, який розташований у смт Іванків Київської області. Пані Назарчук розповіла, що 25 лютого 2022 року був здійснений прицільний артилерійський обстріл військовослужбовцями рф – внаслідок цього була знищена частина музейної колекції. Водночас відомості, що цей музей або територія навколо нього використовувалися з військовою метою, відсутні.
«Я б хотіла зазначити, наскільки на власні очі важливо бачити ситуацію, а не лише читати, робити моніторинг джерел, які про це писали. Чому це важливо? Дуже часто цей музей в Іванкові… називали музеєм Марії Приймаченко, хоча він так насправді не називається. До 20-и робіт художниці, яка жила тут, були в музеї. І коли ти підходиш до цього понівеченого музею, то бачиш, що праворуч чи ліворуч на певній відстані (300-350 м) є міст, який на початку вторгнення був під контролем російських військових. Саме на цьому мості вони влаштували блокпост, саме з того напряму летіли артилерійські снаряди в бік спочатку стадіону, який розташований неподалік музею. Було два постріли, а через третій постріл виникла пожежа в будівлі музею», – сказала журналістка.
Також пані Ющенко розповіла про ситуацію щодо музею Г.С. Сковороди (Харківська область). Так, 6 травня 2022 року близько 23:00 в дах закладу влучила ракета, внаслідок чого будівля загорілася й до ранку всі приміщення вигоріли. Також охоронець закладу отримав поранення, його було госпіталізовано. У закладі, на його території не було зафіксовано фактів наявності військовослужбовців чи військових об’єктів.
Монітор-документаторка також розповіла про ракетну атаку на Куп’янський краєзнавчий музей. Так, 25 квітня 2023 року внаслідок обстрілу ракетою С-300 будівля була зруйнована. Внаслідок нападу загинули дві співробітниці музею, а двоє працівників музею були поранені. У закладі, на його території не зафіксовано фактів наявності військовослужбовців чи військових об’єктів.
Наприкінці заходу Тимур Короткий підбив підсумки звіту та розповів про рекомендації, результати проєкту та плани на майбутнє. Серед висновків:
1. Основними порушеннями МГП щодо культурної спадщини України, вчинені під час міжнародного збройного конфлікту, викликаного агресії рф проти України, є прямі напади агентів рф на культурні цінності, руйнування/пошкодження культурних цінностей внаслідок невибіркових/непропорційних нападів, знищення/руйнування цивільних об’єктів, включаючи культурні цінності під час окупації, привласнення та розграбування культурних цінностей під час окупації.
2. Порушення МГП щодо культурних цінностей України, вчинені агентами рф, містять склади кримінального порушення за ст. 438 «Порушення законів та звичаїв війни» у формі «Інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ». У більшості випадків вони досягають порогу порушень МГП, які мають серйозний характер.
3. Систематичне знищення та привласнення культурних цінностей України, які пов’язані націдентичністю, вчинені під час міжнародного збройного конфлікту, викликаного агресією рф проти України, можуть свідчити про наявність геноцидального умислу при кваліфікації злочину геноциду проти українського народу.
4. Агресія рф проти України довела, що об’єктом винищення є нематеріальна культурна спадщина, яка забезпечує національну ідентичність. Знищення цієї спадщини може свідчити про існування геноцидального наміру.
5. Важливим механізмом захисту культурних цінностей під час бойових дій є внесення відповідної інформації до національної військової системи ситуаційної обізнаності «Дельта», яку використовують сили безпеки та оборони України. Як зазначається, нагальною є потреба створення загального переліку культурних цінностей України.
6. Також пропонується створити в ЗСУ спеціалізований підрозділ по захисту культурної спадщини України та подолання наслідків ведення бойових дій щодо культурних цінностей, а також спеціалізований орган по пошуку та повернення культурних цінностей та обрахунку компенсації за знищені культурні цінності тощо.
Також голова ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» розповів, що вдалося підготувати методологію моніторингу з документування воєнних злочинів, пов’язаних із нападами та розграбуванням музеїв України; задокументувати онлайн та офлайн 100 фактів можливих порушень міжнародного гуманітарного права проти музеїв і пам’яток архітектури України та внести в базу Коаліції «Україна. П’ята ранку»; надати кваліфікацію задокументованим фактам можливих порушень МГП проти музеїв і пам’яток; опублікувати близько 15-и матеріалів із питання захисту культурних цінностей під час збройного конфлікту тощо.
Водночас плани на майбутнє проєкту наступні:
1) у співпраці з експертами у сфері захисту культурної спадщини – документування та кваліфікація найбільш перспективних кейсів по можливим воєнним злочинам проти культурних цінностей;
2) розробка механізмів реституції культурних цінностей та компенсації за знищені культурні цінності внаслідок агресії рф проти України;
3) робота в межах робочої групи по захисту культурної спадщини Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні;
4) підготовка довідника по захисту культурних цінностей під час збройного конлікту;
5) просування концепції Рафаля Лемківа щодо культурного геноциду;
6) проведення наукових досліджень у сфері правового захисту культурної спадщини в умовах агресії рф проти України.