Прикордонна служба Польщі повідомила, що з 24 лютого до 11 квітня до Польщі в’їхали 2,657 млн осіб, а з Польщі до України виїхали 738 тис. осіб, у т.ч. 14,4 тис. — лише у понеділок 18 квітня. За оцінками експертів Центру міграційних досліджень, кількість біженців, які зараз перебувають у Польщі, можна оцінити в межах 1,2–1,4 млн осіб.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до чинних правил, громадяни України можуть розпочати роботу в Польщі без дозволу на роботу. Проте роботодавець має підтвердити факт працевлаштування людини з України протягом 14 днів на сайті praca gov pl. (ПАП Бізнес).
Опитування, проведене дослідницьким інститутом Randstad спільно з дослідницьким інститутом Pollster, показує, що чверть компаній планують наймати працівників з України, які опинилися в Польщі через війну. Майже 25% їх створять додаткові робочі місця для підтримки людей з України. За даними опитування, «38% усіх компаній запропонують працівникам з України до 5 робочих місць, майже 15% — по 5–10 робочих місць, а понад 5% — від 10 до 50 посад», — наголошується у записці до дослідження. Майже в половині випадків можливість найму працівників України декларують великі підприємства, на яких зайнято понад 250 осіб.
«Найбільша кількість робочих місць для сусідів через східний кордон буде у сфері громадського харчування та готельного бізнесу (47%), будівництві (33%) та промисловості (30%), хоча близько 15% компаній зі сфери інформаційних технологій, фінансів та страхової галузі також мають намір відкрити двері для працівників з України, які перебувають у Польщі через війну», — наголошується у дослідженні. 6 з 10 опитаних компаній заявили, що запропоновані посади належать до працівників фізичної праці без кваліфікації, 40% робочих місць — для кваліфікованих робітників, 10% шукають людей з України на посади спеціалістів та інженерів.
Галузі, в яких українцям найпростіше знайти роботу, — це промислове виробництво, будівництво та послуги, йдеться у дослідженні, проведеному Польським економічним інститутом (PIE). Робота для військових мігрантів з України запланована, зокрема, у сферах промислового виробництва (40%), будівництва (36%) та послуг (31%). Проте лише 16% комерційних компаній розглядають можливість працевлаштування мігрантів з України, і це частіше оптові, ніж роздрібні компанії. За оцінками PIE, понад 250 тис. жінок можуть розраховувати на роботу в Польщі.
Готовність до працевлаштування українців висловив 31% із загальної кількості опитаних компаній. Найбільшу групу склали великі та середні компанії (40%), найменшу — мікропідприємства (23%), — повідомляє PIE. Оскільки більшість дорослих біженців з України становлять жінки, Інститут на основі свого дослідження оцінив загальну кількість робочих місць для жінок, які очікуються протягом найближчих 3 місяців. З'ясувалося, що у польських компаніях можуть зайняти близько 253 тис. жінок. Частка жінок серед нових співробітників розраховувалася PIE з урахуванням показників фемінізації у окремих галузях економіки.
«Жінкам буде важче працювати у будівельній галузі, але у виробничому секторі це здається можливим. Дослідження PIE показує, що працевлаштування мігрантів планується, насамперед, виробниками продуктів харчування, напоїв, текстилю, електроніки та меблів», — каже керівник групи економічного прогнозування PIE Катажина Дембковська, яка цитується у прес-релізі. «Працевлаштування біженців планує майже кожна третя сервісна компанія. Мігранти можуть знайти роботу в готельному бізнесі та сфері громадського харчування, індивідуальній сфері обслуговування (наприклад, перукарі, косметологи), а також у компаніях, які надають ІТ-послуги», — додає Дембковська.
Мовний бар'єр
Чому торгова галузь менш охоче приймає на роботу українців, які втекли до Польщі через війну? Це можна пояснити тим, що цей сектор більше потребує високих компетенцій, пов'язаних з консалтингом. У багатьох компаніях також важливий особистий контакт з покупцем, а для цього потрібне добре знання асортиментної пропозиції та польської мови. Мовний бар'єр може бути великою перешкодою для працевлаштування українців з безпосереднім обслуговуванням клієнтів», — пояснює Катажина Дембковська.
Згідно зі звітом «Барометр професій 2022», підготовленим на замовлення Міністерства сім'ї та соціальної політики, брак кадрів стосується 30 професій. Це вакансії, які можуть бути заповнені біженцями.
Які галузі потребують співробітників
Від нестачі кадрів страждають такі галузі, як будівельна індустрія (у т.ч. бетонники, столяри та покрівельники, бляхарі, муляри та штукатури), медицина та догляд (включаючи фізіотерапевтів, лікарів, медсестер та акушерок, фельдшерів, психологів та психотерапевтів), обробна промисловість (електрики, зварювальники, слюсарі), автомобілебудування (водії автобусів, далекобійники, складські робітники), освітня галузь (педагоги, викладачі професійних дисциплін), харчова промисловість та громадське харчування (кухарі та пекарі, незалежні бухгалтери, бухгалтерський та бухгалтерський персонал).
Прогалини на польському ринку
Робота з’явиться і з напливом біженців: знадобиться більше, наприклад, лікарів чи психотерапевтів, які говорять українською мовою. З іншого боку, зараз шукають співробітників з комунікативним знанням польської мови. Тому необхідні безкоштовні курси польської мови (особливо для людей, які мають можливість працювати у сфері охорони здоров'я та освіти) та галузеве навчання.
Економісти PKO Bank Polski прогнозують, що цього року в Польщі оселяться близько 3 млн біженців з України, з яких близько 30% будуть професійно активним. «Це означатиме збільшення пропозиції робочої сили у Польщі на 5–6%. На нашу думку, хвиля біженців також може створити цього року до 200 тис. додаткових робочих місць», — підрахували економісти у щоквартальному звіті банку «Економічні вітри війни». Дослідження, проведене Польським економічним інститутом на початку березня, показує, що 14% компаній у Польщі планували підвищити рівень зайнятості протягом 3 місяців.
Водночас, як зазначають експерти, величезний потенціал, який мають вихідці з України, досі не вивчений. Невідомо, яка у них кваліфікація, у яких сферах та галузях. Досить було додати відповідне питання до процедури реєстрації PESEL, і інформації з цього питання було б більше, що, у свою чергу, дозволило б краще «керувати» навичками мігрантів. Якби знали, скільки людей з такими спеціальностями приїхали до Польщі, було б легше систематично активувати їх на ринку праці, пропонувати мовні курси та інше направлене навчання, аби допомогти адаптувати їхні навички до польських вимог та реалій.
Виплати ЄС біженцям
Польща отримає аванс для допомоги біженцям війни. Це близько 2,5 млрд злотих, які будуть використані протягом 13 тижнів. Уряд зможе негайно розподілити їх. Очікувана сума становить 40 євро на українця за тиждень перебування в Польщі. Кошти надходять з програми ЄС React, яка спочатку призначалася для «боротьби з наслідками пандемії» — наслідками обмежень, накладених урядами на суспільство у відповідь на епідемію. Загалом зібрано близько 3,4 млрд євро, які поступово перераховуватимуться у вигляді авансів країнам, які борються з кризою біженців, спричиненою війною в Україні.
Джерела:
Ukraińcy w Polsce. Jak fala uchodźców zmieni nasz rynek pracy?
Firmy chcą zatrudniać uchodźców z Ukrainy. Najwięcej pracy czeka w tych branżach.
Czy polscy przedsiębiorcy faktycznie chcą zatrudniać Ukraińców? Oto odpowiedź.
Tyle firm chce zatrudniać Ukraińców. Na jaką pracę mogą liczyć?
Ile osób wyjechało na Ukrainę od początku wojny? Nowe dane Straży Granicznej.