У Києві відбувся Міжнародний пенітенціарний форум - 2023, організований Міністерством юстиції України за підтримки Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC).
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міністр Юстиції України Денис Малюська наголосив, відкриваючи конференцію, що цим форумом хотілося довести українцям та всьому світові, що українська пенітенціарна система змінюється: «їй можна довіряти, бо вона пройшла складний шлях від радянського минулого до дотримання прав ув'язнених за найкращими міжнародними зразками».
Водночас, він зазначив, що попереду ще багато викликів. Бо українці вже мають досвід евакуації понад 10% українських ув'язнених із зони бойових дій та підготовки планів дій на випадок наближення війни до кожної з українських пенітенціарних установ.
«Ще до початку повномасштабного вторгнення у нас були величезні плани та цікаві і оригінальні проекти у пенітенціарній сфері. Після вторгнення – унікального досвіду стало ще більше: чимало в’язничної інфраструктури знищили або пошкодили росіяни. Так, систему законодавства вдалось адаптувати до найбільших викликів, але чимало проблем ще залишились невирішеними та неврегульованими. Наприклад, як збалансувати інтереси працівників ДКВС, в’язнів та суспільства у випадку надшвидкої окупації території та, відповідно, що робити з в’язницею під час раптового захоплення ворогом міста?» - наголосив Денис Малюська.
Він подякував партнерам з UNODC, які допомогли з організацією та фінансуванням форуму та зазначив, що у частині фінансування ДКВС – поки основна надія на міжнародних донорів.
Реформування пенетенціарної системи
Українська Стратегія реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року має кілька стратегічних цілей, кожна з яких містить опис, завдання та очікувані результати. Про це на Міжнародному пенітенціарному форумі заявив заступник Міністра Юстиції України Олександр Банчук.
За його словами, стратегічних напрямків реформування системи усього вісім:
Ціль 1
Створення належних умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту.
Ціль 2
Створення ефективної системи запобігання катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню та покаранню і боротьби з ними.
Ціль 3
Забезпечення права на охорону здоров'я та медичну допомогу, соціальний захист в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Ціль 4
Збільшення кількості випадків застосування покарань та запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, та подальший розвиток органів пробації.
Ціль 5
Удосконалення методів та інструментів виправлення і ресоціалізації засуджених та їх подальше впровадження.
Ціль 6
Забезпечення належного рівня безпеки та правопорядку в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Ціль 7
Формування ефективної моделі підготовки та діяльності персоналу органів та установ пенітенціарної системи.
Ціль 8
Розширення можливостей для діджиталізації пенітенціарної системи.
Також він навів приклади законодавчого напряму реформування пенітенціарної системи.
Пенітенціарна система України особливо останні роки зазнає глибинного реформування попри виклики, зумовлені пандемією та повномасштабним вторгненням. При цьому досягнення у окремих напрямах (наприклад, цифровізації, кадрове перезавантаження) допомогли втримати контроль над системою і під час пандемії Ковід-19, і особливо при запровадженні воєнного стану. На цьому наголосила заступниця Міністра юстиції України Олена Висоцька під час Міжнародного пенітенціарного форуму.
«Набута нами компетенція може бути корисна і в мирному житті, і в рамках підготовки пенітенціарних систем до реакцій на надзвичайні ситуації в різних країнах. Тому, ми прагнемо поділитись корисним досвідом, нашими помилками, здобутками та потребами на подальший розвиток», — звернулась Олена Висоцька до учасників форуму.
Пенітенціарна система України не є ідеальною. Тому, першим завданням було налагодити відкритий діалог між всіма органами і суспільством, адже це набагато конструктивніше і допомагає Україні долати перешкоди.
Після ідентифікації проблематик і відвертої комунікації із суспільством було розпочато масштабну роботу над розробкою та схваленням Стратегії реформування пенітенціарної системи. Мета — винайти найуспішніші шляхи вирішення комплексу проблем пенітенціарної системи України в умовах дуже обмежених ресурсів.
«Попри повномасштабне вторгнення, Уряд України схвалив Стратегію реформування пенітенціарної системи до 2026 року і детальний план заходів до неї у грудні 2022 року. Метою Стратегії є створення в Україні гуманістичної справедливої системи виконання покарань. Системи, яка гарантуватиме безпеку суспільства і реальну ресоцалізацію засуджених», — пояснила заступниця Міністра юстиції.
Українська Стратегія реформування пенітенціарної системи має 8 стратегічних цілей, кожна з яких містить опис, завдання цілі та очікувані результати. Якщо узагальнити цю роботу у більш масштабні напрямки, то робота відбувається з кожною ціллю над:
1. Законодавчими змінами норм, що регулюють відносини виконання покарань, вдосконалюючи таке регулювання.
2. Сучасними ресоціалізаційними інструментами та навчанням персоналу їх застосовувати та інтитуційно закріплювати.
3. Цифровізацією процесів, що спрощує роботу, вдосконалює облік, взаємодію між іншими органами, усуває корупцію.
4. Інфраструктурою та обладнанням для створення належних умов та безпеки як для засуджених так і для нашого персоналу.
Через повномасштабну війну рф проти України, до цієї роботи минулого року додались загрози фізичного знищення, тимчасова окупація територій, вимушена евакуація, нова функція – тримання військовополонених, складність у мотивації персоналу, ще більша обмеженість у ресурсах на реформу пенітенціарної системи.
«Але для нас життєво важливо продовжувати боротьбу, аж до перемоги, і продовжувати працювати над започаткованими реформами. Тому ми, незважаючи на воєнний стан, на загрозу постійних ракетних обстрілів і на обмежені ресурси продовжуємо працювати і реформувати пенітенціарну систему», — наголосила Олена Висоцька.
За її словами, робота також триває над тим, аби втілити в життя принцип «нормальності» щодо умов перебування і занять в місцях несвободи. Вирішити проблему неналежних умов в умовах обмеженого фінансування. Так, для цього було запроваджено чимало новацій у системі:
· унікальний для України Пілотний проект «Платні камери в СІЗО» (за два роки роботи проекту відремонтовано 775 місць);
· ІР-телефонія та доступ до Інтернету;
· засудженим дозволено користуватись планшетами, ігровими приставками, побутовою технікою, розширено перелік дозволених продуктів харчування, засобів гігієни, оновлено меню та технологічні карти для приготування їжі, щоб зробити життя засудженого максимально наближеним до життя вільної людини;
· триває робота над вдосконаленням навчального процесу для персоналу пенітенціарної системи;
· впроваджено рейтингування установ для ефективного управління великою системою пенітенціарних закладів (109 закладів).
Протягом 2020-2021 років було також оптимізовано кількість в’язниць: закрито 12 в’язниць і розпочато процедури продажу (приватизації) їх майна з метою використати коштів від продажу на поліпшення умов утримання.
«Війна зупинила наші ініціативи і руйнує майно закритих та працюючих в’язниць. Але розроблені проєкти сучасних ізоляторів і в’язниці можуть при знаходженні інших джерел фінансування бути реалізовані», — впевнена Олена Висоцька.
Принагідно вона також повідомила, що Україна приєдналась до групи друзів Правил Нельсона Мандели. А ще наголосила, що значне місце в пенітенціарній системі нашої держави має займати пробація.
Пробація в Україні створена у 2017 році. Як молода інституція – пробація України потребує і політичної підтримки, і коректного комунікаційного супроводу для громадян про переваги пробації перед ув’язненням, інноваційних інструментів у своїй роботі (методології оцінки ризиків, програмне забезпечення), навчання персоналу та матеріально-технічної допомоги в організації роботи.
«В рамках реформи кримінальної юстиції ми будуємо оптимізовану, розумну систему виконання кримінальних покарань, де акцентом є виправлення людини, а головною метою є безпечне суспільство. Тому, пробація в Україні має стати ефективною інституцією, про яку знають і довіряють громадяни України, застосовує як дієвий інструмент професійна спільнота, а для міжнародних організації ми станемо надійним прогресивним партером», — резюмувала заступниця Міністра юстиції України.
У Міжнародному пенітенціарному форумі – 2023 фізично взяли участь делегації з 18 країн світу, ще приблизно стільки ж – онлайн. Виступаючи (онлайн) із промовою Міністр юстиції Японії Кен САЙТО, висловив всебічну підтримку українським колегам від імені свого уряду і пообіцяв якомога активної та результативної підтримки в рамках роботи інституцій країн «Великої сімки».