Сьогодні, 19 червня, за ініціативи Комітету Асоціації адвокатів України з медіації та Law & Business Studio відбувся вебінар на тему: «Медіація як ефективний інструмент вирішення спорів. Фахове обговорення проектів закону про медіацію».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модерував зустріч Олег Горецький, керуючий партнер юридичної фірми «Горецький і Партнери», к.ю.н.
Вступне слово було надано Зої Ярош, президенту Асоціація адвокатів України, адвокату, керуючому партнеру Адвокатської компанії «Маршаллер і партнери». Вона відзначила, що вебінар присвячений темі медіації: «Насправді це дуже актуальна тема, тому що медіація на сьогодні є одним з найважливіших, найактуальніших, популярних, доступних та ефективних способів альтернативного способу вирішення спору. Вже в багатьох країнах ЄС і взагалі світу даний спосіб вирішення спорів набув популярності. Україна впевнено крокує по цьому шляху і впродовж останніх років про медіацію не тільки дізналися в Україні, але й почали застосовувати. Звісно, дуже великий внесок до цього внесли громадські організації та професійні асоціації, які вивчали цю тему та почали популяризувати в Україні. Проте, на жаль, в країні на сьогодні відсутній закон, який би визначив правові засади даного способу вирішення спорів».
Також пані Ярош додала, що правильним є те, що саме зі сторони адвокатів підтримується і розвиваються теми медіації, тому що для адвокатів це є лише додатковим інструментом їхньої роботи. «Звісно, це потребує додаткових знань вмінь і навичок. І те, що Асоціацією адвокатів України створено відповідний комітет медіації, говорить про те, що з нашої сторони всіляко підтримується розвиток медіації як інструменту вирішення спорів в Україні», - зазначила вона.
Далі слово було надано Олександру Олійнику, директору Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України. Він зазначив, для чого потрібна медіяція в Україні: «Не дивлячись на офіційну сторону цього питання, що в програмі діяльності Уряду прописано обов'язок ввести альтернативний спосіб вирішення спору (щоб розгрузити суди), з чисто технічної точки зору медіація необхідна для того, щоб сторони економили свій час, кошти для вирішення своїх спорів». Він зазначив, що медіатор - це той самий арбітр, але на відміну від судді він вникає в проблему із психологічної точки зору і вказує сторонам на наслідки непримирення; демонструє, наскільки вигідніше вирішити спір мирним шляхом, у результаті чого сторони зможуть зекономити собі нерви, кошти та час.
На його думку, як альтернативний варіант вирішення спорів, медіація потрібна. «Ми вивчали закордонний досвід цього питання. Найбільш він розвинутий у Німеччині. Власне після того було прийнято політичне рішення, що потрібно діяти, і в серпні 2019 р. була підписана Сінгапурська конвенція з питань медіації та була започаткована робота над розробкою проекту. В ній взяли участь провідні фіхівці, юристи, медіатори, представники різних міністерств; був розроблений законопроект та внесений в Раду», - розповів пан Олійник.
Також він зазначив, що альтернативних законопроектів було насправді багато. В них були різні підходи до врегулювання питання медіації, зокрема було обрано самий простий, який передбачає декларування того, що медіація - це професія; що реєстри медіаторів ведуть власне самі організації медіаторів, а держава не втручається в даний процес. Інші альтернативні підходи передбачали, що держава готує медіаторів, перевіряє їхню діяльність і в тій чи іншій мірі вживає заходів щодо припинення медіації.
Андрій Костін, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, зазначив, що законопроект про медіацію, який внесено КМУ, - це практично той самий законопроект, який був внесений ще кілька місяців тому, проте, у зв’язку з нормою регламенту, той, що не пройшов перше читання, вважався відкликаним. «На жаль, кілька місяців тривало перепогодження на рівні Кабміну, і зараз він внесений. Також до нього був внесений альтернативний законопроект. На цьому тижні Комітет з питань правової політики розглянув обидва законопроекти і рекомендував включити до порядку денного ВРУ. Після того, як він буде внесений, через два тижні його розглянуть. Далі Комітет обере один законопроект і буде рекомендувати ВРУ прийняти його в першому читанні», - розповів пан Костін.
У свою чергу Луіза Романадзе, Президент Української академії медіації, адвокат, медіатор (DAA), співавтор законопроектів із медіації, зазначила, що на даний момент у ВРУ зареєстровано два законопроекти - №3504 та альтернативний до нього. Якщо враховувати всі законопроекти, які були зареєстровані за часи існування незалежності України, то це вже 13 та 14 законопроекти.
«Був проаналізований досвід інших країн. Ми консультувалися між собою, з експертами і дійшли висновку, що на даному етапі розвитку медіації нам потрібний рамковий закон, який введе поняття «медіація» в правове поле, окреслить для неї рамки, зробить її видимою та зрозумілою для споживача. Таке завдання вирішує основний законопроект. Мінімального регулювання достатньо для того, щоб підтримати той рівень, на якому зараз знаходиться медіація, та сприяти подальшому її розвитку», - відзначила вона.
Щодо альтернативного проекту, то було зазначено, що з точки зору корисності, своєчасності та доречності таке жорстке регулювання медіації на даному етапі не є своєчасним та дуже доречним «Ми можемо стикнутися з тим, що воно загальмує розвиток медіації або припинить діяльність взагалі. З альтернативного законопроекту буде доречним врахувати те, що медіатор може бути самозайнятою особою. Це про адвокатів, які можуть виконувати функцію медіатора», - підкреслила Луіза Романадзе.
Також вона прокоментувала висновок науково-експертного управління: «Ці висновки - звичайна законотворча процедура. Відповідно до регламенту, вони мають впродовж часу з’явитися щодо кожного із законопроектів. На жаль, нічого в контексті цього не змінюється, адже ці зауваження, які наводяться у висновках, для нас свідчать про нерозуміння сутності процедури медіації. Відбувається порівняння ролі професії медіатора і з іншими представниками правових професій. Насправді медіатор нічого не вирішує і не приймає ніяких рішень».
Олег Горецький в свою чергу зауважив, що за законопроект можуть не проголосувати, адже депутати не усвідомлюють, що таке медіація. Тому мета даного вебінару - щоб депутати та суспільство зрозуміли, що таке медіація та яка необхідність прийняття цього законопроекту. Він також поцікавився в Олександра Олійника, чи проводиться робота з депутатами, пресою, суспільством стосовно необхідності прийняття даного законопроекту про медіацію, та попросив розповісти про різницю основного та альтернативного законопроекту.
Так, пан Олійник відзначив, що проводилися наради та круглі столи, де обґрунтовувалися всі позиції законопроекту. Крім цього, законопроектом пропонується детально врегулювати питання медіації, щоб був єдиний реєстр медіаторів, а також створена рада медіації, була дисциплінарна відповідальність медіатора. Проте самі медіатори проти цього. «Ми робимо рамковий закон, дивимося на нього через рік (оскільки він запрацював ефективно), наскільки медіатори змогли між собою домовитися, наскільки вони стали надавати якісні послуги, себе розрекламували і чи про них знає населення. Якщо будуть негативні цифри, тоді держава прийме рішення, що професію потрібно врегулювати. Будуть запроваджені курси медіатора, видаватимуться свідоцтва, які контролюватимуть їхню діяльність», - розповів він.
На питання, як адвокати відносяться до медіації, відповіла Наталія Ковалко, к.н.ю., доцент кафедри фінансового права КНУ імені Тараса Шевченка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, адвокат, медіатор: «Медіатор іде разом із адвокатом. Сьогодні адвокати мають розуміння, що медіатори - це не конкуренти адвокатам, а помічники. І саме завдяки цій синергії адвоката та медіатора клієнти зможуть досягти того результату, на який навіть не розраховують, коли йдуть до суду, оскільки в суді приймається те рішення, яке ви тільки доведете, а в медіації може трапитися ситуація, яка є найкращою для клієнта. Медіація необхідна суспільству. Медіація - інший спосіб мислення, це екологічно, швидко та ефективно. Тому адвокати і медіатори сприймають це позитивно». Вона також зазначила, що даний законопроект важливий, і його потрібно прийняти.
Катерина Наровська, медіатор, партнер «Sense 2 Sense Communication», віце-президент ГО «Національна асоціація медіаторів України» відзначила, що медіація - це інший рівень комунікації - більш швидкої, якісної і щирої, яка зближує людей. Також вона звернула увагу, що на тему медіації потрібно говорити та проводити просвітницьку роботу, та зазначила, що на сьогодні вже є кодекс етики медіатора, який спирається на європейський досвід медіаторів, який обговорювався всією Україною.
Ольга Тютюн, сертифікований бізнес-тренер, сертифікований бізнес і сімейний медіатор, супервізор, юрист зазначила, що даний закон для неї є найвдалішим, адже не містить дискримінаційної норми щодо того, що державний службовець не може виступати медіатором, а альтернативний - повертає дану норму.
За її словами, в основному законі прописані норми, що має робити медіатор, а що - ні, і це шлях до оцінюючої моделі медіації. При цьому під час підготовки законопроекту зазначалося, що документ не повинен містити фасилітативної моделі медіації, а в свою чергу альтернативний законопроект не дає шансу на розвиток інших моделей.
У свою чергу Олена Сапожкова, адвокат, бізнес-медіатор, фасилітатор, відзначила, що основний законопроект дає можливість розвитку медіації в Україні як способу альтернативного вирішення спору, і таким чином вибудовує культуру спілкування людей в конфлікті і прийнятті відповідальності за власне життя та рішення, та додала, що законопроект є достатньо демократичним.
«Законопроект про медіацію відповідає потребам суспільства, які наразі існують. У законопроекті приділяється увага що суддям надаються повноваження роз’яснювати сторонам їх право на будь-якій стадії судового провадження провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації. Це є дуже важливим моментом із точки зору проведення інформаційної політики», - відзначила Світлана Сергєєва, партнер АО «Юридичне бюро Сергєєвих», віце-президент ГС «Українська академія медіації», голова відділення Асоціації правників України в Одеській області. Вона додала, що альтернативний законопроект з’явився в результаті того, що немає у авторов чіткого та правильного уявлення про сутність процедури медіації.
Пані Світлана анонсувала Дослідження щодо аналізу національного законодавства в контексті запровадження інституту медіації в рамках Проєкту ЄС «Pravo-Justice», яке буде проведено у співпраці командою національних та міжнародних експертів. Дослідження буде включати у себе прогалини поточного статусу, питання, які необхідно вирішити та рекомендації з урахуванням кращих європейських практик.