Як повинні працювати гроші, чому потрібно інвестувати в с/г земельні ділянки, як захистити інтелектуальну власність від рейдерства, а також як бізнесу грамотно оформити відносини з податковою та митницею говорили під час Law & Trade Forum Право. Бізнес. Торгівля. Захід відбувся 24.09.2021 р., організатором виступила Асоціація адвокатів України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Форум розпочався з вітальної промови президентки Асоціації адвокатів України Зої Ярош.
Перша сесія була присвячена податковій практиці та зовнішньоекономічній діяльності. Модератором сесії виступила Олеся Романенко, керуюча партнерка Olsten partners, голова Комітету ААУ з проєктного інвестування та M&A.
Олександр Лещенко, керуючий партнер АО «Лещенко, Дорошенко і партнери», к.ю.н., розкривав актуальні моменти оподаткування зовнішньоекономічних операцій. Він окреслив судову практику у справах про усунення подвійного оподаткування. Також він звернув увагу на недосконалість українського класифікатора товарів у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, адже іноді товар, що ввозиться на територію України, не зазначений у класифікаторі, тому ситуація вирішується на розсуд митної служби.
Юрист ЮК АМБЕР, адвокат Євген Гальчанський розкрив положення Закону про Бюро економічної безпеки, метою якого є ліквідація старої податкової міліції, структуризація органів, зменшення тиску на бізнес та створення нового органу з принципово новою політикою. Закон наділяє новостворений орган розширеними повноваженнями у порівнянні з тими, що зараз має Державна фіскальна служба. Серед новел Закону юрист назвав те, що працівники Бюро призначаються на конкурсній основі, мають доступ до інформаційних систем, створюється відділ аналітичної роботи, запроваджується Рада громадського контролю, а оперативні підрозділи Бюро позбавляються можливості розслідування економічних злочинів.
«Щодо структури Бюро, то воно поділятиметься на інформаційно-аналітичні та оперативно-технічні підрозділи, де працюватимуть детективи. Вводиться нова посада – аналітик Бюро, а також визначається поняття аналітичного продукту як аналітичного дослідження. Що стосується аналітичної функції Бюро, тут виникає декілька суперечливих питань (зокрема, залишається проблема невизначеності питання підслідності). Зміна назви органу не припинить практику переслідування бізнесу правоохоронними органами», – зазначив пан Гальчанський.
Андрій Ілюк, радник, керівник судової практики та вирішення спорів, адвокат ЮФ Teffi Law Firm, медіатор, навів статистичні дані судової практики: за 7 місяців 2021 р. суди розглянули 14,9 тис. справ, з яких 9,5, тис. вирішено на користь податкової служби. «Бізнес та податкова мають різні інтереси. Проблема полягає в тому, що податківці не бачать бізнес як союзника, вони лише хочуть виконати свою фіскальну функцію у не найкращий спосіб», – прокоментував пан Ілюк. Він порадив використовувати адміністративну процедуру оскарження рішення податкової як додатковий час, щоб підготуватися до наступного етапу – судового розгляду. «Формування доказової бази, цінність аргументів, структурування та дизайн позовної заяви – це аспекти, на які потрібно звертати увагу під час підготовки до суду», – підкреслив Андрій Ілюк.
Засновниця та керуюча партнерка групи компаній Saivena Group, адвокатка, сертифікована аудиторка Олена Жукова розкрила питання податкової амністії крізь призму непрямих методів як можливості сплатити податки за останні 20 років. «Основна ціль податкової амністії – це нульова декларація, після чого набудуть чинності непрямі методи. Наразі змінилися основні тренди оподаткування, відбулося зміщення центру уваги системи оподаткування з юридичних на фізичних осіб, був запроваджений автоматичний обмін інформацією, відбулося обмеження готівкових розрахунків та чекаємо на повну прозорість процесів», – зазначила пані Жукова.
Діана Козловська, співголова Комітету ААУ з господарського права та процесу, керуюча партнерка Law Firm Consult Group, адвокатка, арбітражна керуюча, присвятила свій виступ солідарній, субсидіарній, адміністративній та кримінальній відповідальності керівника підприємства у разі виникнення податкового боргу підприємства: «Судова практика свідчить, що у справах про доведення до банкрутства за наявності лише одного доказу керівника підприємства не можна буде притягнути до відповідальності, а у разі наявності низки доказів потрібно будувати свою доказову базу відповідно до принципу вірогідності».
Герман Тасліцький, керуючий партнер Delta International Services, аналізував проблеми співпраці митниці та бізнесу: «Слабкість митниці полягає в тому, що нею керують різні силові структури, вона втратила інституціональну пам'ять, занадто часто піддавалася реформуванню, яке ні до чого не призвело, а також має великий потік кадрів (зокрема, серед керівництва). Митна служба залишається у своїй старій ментальності, скільки б новел не було введено. Вона все одно залишається каральним органом щодо бізнесу. Держмитслужба досі оцінює ефективність своєї роботи плановими показниками та має низький рівень довіри». Також він зазначив, що за результати опитування ЕВА головним недоліком митниці залишається корупція, а найкращим її рішенням вважається Єдине вікно, де мінімізована кількість посадовців. Серед головних проблем бізнесу від митниці спікер відзначив коригування митної вартості, зміну коду товару, зайвий митний контроль товарів та затримку змін у законодавстві.
Про електронну комерцію та основні тренди бізнесу в інтернеті говорили під час другої сесії, яку модерувала Катерина Спиридонова, партнерка АО «Bossom group», голова Комітету ААУ з корпоративного права, адвокатка, сертифікована корпоративна секретарка.
Михайло Чайкін, менеджер з розвитку бізнесу Ernst & Young Ukraine, розповів про можливості кібербезпеки для захисту цифрових активів та даних клієнтів. Основними принципами кібербезпеки як інформаційної безпеки в інформаційних системах, яку забезпечують люди за допомогою процесів і технологій, є конфіденційність, цілісність та доступність. Окрім того, він звернув увагу на особливості роботи з GDPR, що юристи можуть реалізувати тільки теоретично. Проте спікер рекомендував звертатися до спеціалістів з інформаційної безпеки, адже у цій сфері необхідно мати специфічні компетенції у предметних галузях доменів кібербезпеки. «Однією з головних проблем керівники напрямку інформаційної безпеки називають фрагментування єдиної глобальної нормативної бази, а отже, різне тлумачення понять в нормативних актах. Також це відсутність практики застосування гл. 16 КК України, яка передбачає відповідальність за злочини в інформаційних системах», – зазначив пан Чайкін.
Головний юрист ПрАТ «VODAFONE Україна» Олег Літвінов розповів про нормативну базу та особливості зберігання, надання інформації про клієнтів державним органам: поліції, СБУ, контррозвідці, адвокатам. Щорічно «VODAFONE Україна» публікує кількість запитів, які отримує та на які відповідає, тому ця інформація є доступною. У разі відсутності ідентифікації абонента інформація не надається навіть власнику електронного пристрою. До того ж оператор не має технічних можливостей передавати суть телефонних розмов, такі інструменти має виключно СБУ.
Ірина Мусійчук, керівниця юридичного департаменту «McDonald’s» в Україні, к.ю.н., приділила увагу захисту прав інтелектуальної власності компанії: «Коли ти великий бренд, то не маєш права дозволити використовувати його у деформованому вигляді задля уникнення знецінення бренду в очах споживача. Наша корпорація має єдиний підхід щодо реєстрації торговельних знаків. Тому ми користуємося кваліфікованою допомогою юристів. Це стосується використання торговельної марки в інтернеті, розробки стратегії захисту ТМ, інформування працівників про факти порушень, аналізу відкритих джерел інформації щодо можливих порушень права, визнання знаків добре відомими, а також протидії незаконному використанню ТМ у досудовому й судовому порядку».
Вікторія Огриза, керівниця юридичного департаменту компаній PepsiCo в Україні, адвокатка, розкриваючи тему електронних документів у ЗЕД, окреслила напрямки використання е-документів PepsiCo в Україні: договори, первинні документи, документи митного оформлення, внутрішні документи та офіційне листування. «Варто відзначити, що використання КЕП та УЕП, на жаль, в ЗЕД неможливо, тому тут можна використовувати прості електронні підписи або інші види е-підписів. Останні мають такі переваги: швидкість та зручність створення підпису, можливість використання у ЗЕД та для внутрішнього документообігу. Проте існують деякі мінуси: низький рівень довіри до ідентифікації, вартість та сервісна підтримка. Практика використання інших підписів у світі є різною. Наприклад, Канада приймає такі підписи на 100%, а країни ЄС розрізняють їх залежно від оцінки ризику або за іншими критеріями», – повідомила спікерка.
Торговельне право, митниця та спори щодо зовнішньоекономічної діяльності стали ключовими питаннями третьої сесії, яку модерував Євген Блінов, партнер та керівник практики міжнародного арбітражу ETERNA LAW.
Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду, звернула увагу на судову практику у спорах щодо зовнішньоекономічної діяльності. Вона зазначила, що суд залишає спір без розгляду, якщо сторони вирішили передати справу до міжнародного арбітражу за наявності сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що було порушене в державному суді, належить до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.
Суддя Господарського суду міста Києва Ганна Бондаренко-Легких у питанні взаємодії вітчизняних та міжнародних організацій колективного управління (ОКУ) зазначила, що останні покликані допомогти автору в управлінні його правами та отриманні справедливої винагороди. Згідно із законодавством України, ОКУ має бути неприбутковою організацією зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань та функцій з управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав. Засновниками ОКУ можуть бути виключно правовласники.
«Цікавою є Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/26/ЄС, ст. 6 якої передбачає, що ОКУ можуть збирати й розподіляти надходження правоволодільцям не тільки на підставі правових відносин з організацією, але й на підставі договорів про представництво. Варто відзначити, що для того щоб мати доступ до міжнародного співробітництва, ОКУ потрібно бути членом організації CISAC», – наголосила пані Бондаренко-Легких.
Ірина Мороз, заступниця голови Комітету ААУ з міжнародного арбітражу, партнерка ЮК «AGA Partners», адвокатка, розкривала особливості міжнародного арбітражу і виконання рішень. Спікерка зауважила, що найчастіше клієнт переходить в арбітраж, коли змінюється ринок. Вона звернула увагу на англійську юрисдикцію, в межах якої укладення арбітражної угоди можна довести на підставі письмових свідчень навіть без наявності письмового договору. Як правило, міжнародні компанії добровільно виконують арбітражне рішення, оскільки у сфері міжнародної торгівлі існує Black list, потрапляючи в який компанія може понести репутаційні ризики. «У межах українського арбітражу за таких умов неможливо навіть розпочати судовий розгляд, адже суди вимагають додавати оригінал арбітражної угоди. Проте процес стягнення за результатом арбітражного рішення складний не тільки в українській юрисдикції, але й у європейських країнах. Наприклад, у Швейцарії цей процес не лише забюрократизований, але й дороговартісний», – зазначила доповідачка.
Анастасія Казанкіна, голова Комітету ААУ з інтелектуальної власності, адвокатка ПЮА «Дубинський і Ошарова», продемонструвала на прикладах інтелектуальні складові у продукті компанії. Один продукт може містити торговельні марки, промислові зразки, добре відомі знаки, кваліфіковане зазначення походження товарів, об’єкти авторського права, винаходи. «Способи захисту ІВ можна комбінувати, але потрібно пам’ятати часові межі отримання охорони об’єкта ІВ та грамотно оформлювати відносини з автором об’єкта ІВ», – підкреслила пані Казанкіна.
Про специфіку доказування та актуальну практику у сфері трансфертного ціноутворення розповідала Лариса Антощук, старша юристка Астерс, адвокатка. Вона відзначила, що планові податкові перевірки можуть тривати до 3-х років, а перевірки з питань ТЦУ можуть сягати 18 місяців з продовженням ще на 12 місяців. Окрім того, спори з ТЦУ дуже дорого коштують для бізнесу. Правила ТЦУ передбачають низку методологічних засад регулювання. Сюди входить, наприклад, застосування методів, визначення часу й дати поставки. «Що стосується доказування, то у платника податків першочерговим доказом буде документація, альтернативним доказом з боку податкової є акт перевірки. По суті це два однакові документи з різними судженнями», – повідомила юристка. Також вона продемонструвала приклад мапи доказування:
Для перегляду натисніть на зображення
Про ключові аспекти інвестування говорили під час четвертої сесії, яку модерувала Ірина Столярчук, адвокатка Pavlenko Legal Group.
Сергій Пагер, голова Комітету ААУ з аграрного права, керуючий адвокат АБ «СЕРГІЯ ПАГЕРА», зазначив, що українська земля, з огляду на світову практику, має коштувати 5-9 тис. євро за гектар. Окрім економічного аспекту, інвестування в с/г землю має такі переваги: обмеженість ресурсу, що є причиною для підвищення ціни на землю; попит є більшим, ніж пропозиція; гарантований дохід від здачі землі в оренду; прибуток від купівлі-продажу с/г земель; зростання вартості базового активу; не потребує поточних капіталовкладень; висока ліквідність; отримання додаткового фінансування шляхом кредитування під заставу землі. «Дохідність, яку можна отримати, інвестувавши у с/г землю, становить 25% річних у доларах США. Це особливо вигідно для фізичних осіб в аспекті отримання пасивного доходу», – зауважив доповідач.
Юристка з питань інтелектуальної власності «Нова Пошта» Анна Внукова, розповідаючи про протидію інтелектуальному рейдерству, зазначила, що в особливій зоні ризику для рейдерства перебувають атрибути бренду і продукти компанії, технології, комерційна таємниця та службові твори. «Варто відразу реєструвати ТМ за кордоном, якщо є потенційна можливість виходу на інші ринки. Фейки розмивають ТМ, що призводить до втрати правової охорони ТМ (наприклад, ксерокс та екскаватор колись були зареєстровані як ТМ)», – порадила юристка. Також вона розповіла про новий тип рейдерства – кіберсквотінг, що пов’язаний з використанням викривлених доменних імен.
Віктор Дубовик, директор департаменту, керівник Офісу протидії рейдерству, зауважив, що з моменту відкриття ринку землі у цій галузі поки що не було виявлено випадків рейдерства. Також він розповів, що з огляду на історію формування та зміни органів, які здійснювали державну реєстрацію, станом на сьогодні було визначено, що реєстраційні дії можуть здійснювати органи місцевого самоврядування та нотаріат. Проте ключовим джерелом правової природи державної реєстрації був обраний саме нотаріат, тому що рівень довіри до нотаріату становить понад 80%.
Директор Центру земельного права OPEN KNOWLEDGE, адвокат A2B на ринку землі Віктор Кобилянський окреслив випадки, коли виникають спори з органами місцевого самоврядування: «Поширена практика перевищення повноважень ОМС, часто це проявляється у разі визнання комунальною власністю земельних ділянок приватної власності, особливо, коли йдеться про земельні ділянки із сумнівним правовим статусом: власник земельної ділянки має недооформлені чи застарілі документи тощо. Часто у таких спорах немає рівності сторін, адже прокурори, як правило, стають на бік ОМС. Поширені спори з правонаступництвом ОМС, наприклад, внаслідок зміни меж районів та громад».
Роман Бабіцький, голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України, зазначив, що наразі знизилася вартість грошей, люди почали забирати кошти з банків і шукають нові платформи, альтернативні джерела інвестування своїх коштів. Україна в цьому аспекті є інвестиційно привабливим майданчиком. «Потрібно пам’ятати прості істини – кількість транзакцій всередині системи призводить до покращення якості економіки. Тому першим правилом грошей є те, що вони повинні працювати. Друге правило звучить таким чином: «Ніколи не давайте гроші дурням». Отже, щоб інвестору не втратити кошти, варто провести перевірку проєкту, позичальника, оформлення документації та його практику повернення заборгованості», – підсумував Роман Бабіцький.
