Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до ст. 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) (реєстр. №1027) (далі - Законопроєкт) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КСУ підтвердив відставку судді КСУ Миколи Мельника".
Про це повідомляє Відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Цим висновком КСУ визнав законопроєкт таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України та відповідає вимогам ч. 2 ст. 157, ст. 158 Конституції України.
Так, у висновку Конституційного Суду України зазначається, що припис ч. 3 ст. 84 Конституції України стосовно особистого голосування на засіданнях ВРУ є юридичним імперативом, тобто беззастережною, категоричною вимогою для народного депутата України, оскільки представник народу в парламенті має здійснювати свої повноваження особисто. "Порушення цієї вимоги є спотворенням сутності представницької демократії. Дія народного депутата України всупереч такій вимозі, безсумнівно, повинна спричиняти його відповідальність як особи, яка вдалася до порушення зазначеного імперативу. Отже, спробу встановити відповідальність народного депутата України за порушення припису ч. 3 ст. 84 Конституції України можна вважати такою, що має легітимну мету. Водночас запропонована в Законопроєкті формула передбачає надання судові повноваження встановити лише сам факт того, мало місце чи ні "неособисте голосування".
Автоматична втрата мандата (без рішення ВРУ) народним депутатом України (дострокове припинення повноважень народного депутата України) на підставі встановлення судом лише самого факту будь-якого "неособистого голосування" - безвідносно до характеру дії (дій) народного депутата України, обставин, за яких такий факт мав місце, без установлення природи особистої участі народного депутата України та без урахування того, що стосовно поведінки народного депутата України можуть виявитися обставини пом’якшувального характеру - не відповідатиме вимозі домірності", - зазначили у Суді.
КСУ, базуючись на своїй послідовній юридичній позиції, відповідно до якої "обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним)", заявив, що будь-яке втручання в права людини навіть за наявності легітимної мети, всупереч вимозі домірності, неодмінно спричинятиме скасування або обмеження прав і свобод людини. З огляду на викладене КСУ зазначив, що законопроєкт є таким, що не відповідає ч. 1 ст. 157 Конституції України.
У Суді наголосили, що запропонована законопроєктом редакція ст. 81 Конституції України, якою пропонується вилучити з п. 6 її ч. 2 слова "виборчого блоку політичних партій", встановлює на конституційному рівні заборону на утворення виборчих блоків політичних партій, хоча відповідно до Конституції України «виборчий блок політичних партій» є окремим інститутом. У висновку Суду зазначається, що у разі ухвалення запропонованої Законопроєктом зміни до Конституції України громадяни України втратять свої права, які їм прямо або опосередковано гарантовано статтями 38 та 81 Конституції України. Отже, запропонована зміна передбачає скасування прав громадянина України та є такою, що не відповідає ч. 1 ст. 157 Конституції України.
Як зазначається, у запропонованій в законопроєкті редакції ст. 81 Конституції України п. 7 її ч. 2 передбачає, що повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі: "7) відсутності його без поважних причин на третині пленарних засідань ВРУ та/або засідань комітету ВРУ, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії". У КСУ зазначили, що запропонована законопроєктом вимога не є домірною переслідуваній меті, а природа санкції має відповідати тяжкості правопорушення. Крім цього, застосоване в законопроєкті поняття "без поважних причин" має оцінний характер, що не відповідає критеріям чіткості, однозначності, передбачності, як того вимагає юридична визначеність - складова принципу верховенства права. Запропонована зміна з огляду на наведені юридичні аргументи не відповідає вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України.
Читайте також: "КСУ розробив рекомендації щодо внесення до Суду конституційних скарг".
Таким чином, у висновку констатується, що законопроєкт не відповідає вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України та відповідає вимогам ч. 2 ст. 157, ст. 158 Конституції України.
Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
З текстом висновку та окремими думками суддів до нього можна ознайомитися за посиланням.