Корпоративний договір – потужний інструмент, який дозволить вивести процес управління компанією на якісно новий рівень. Однак для цього необхідно не лише детально скласти всі умови договору, проаналізувавши можливі ризики, але й щоб були якомога чіткіше законодавчо закріплені відповідні положення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Світовий досвід свідчить про широке застосування механізмів укладення корпоративних договорів як одного з найефективніших засобів захисту прав та інтересів інвесторів.
З метою впровадження світового досвіду щодо удосконалення механізмів корпоративного управління в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю законодавець запропонував ввести до законодавства України норми щодо укладення корпоративних договорів – договорів про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договорів між акціонерами, а також внести до Цивільного Кодексу України необхідні зміни, які нададуть можливість ефективно задіяти механізм управління та прийняття внутрішніх рішень, шляхом укладення акціонерами (учасниками) корпоративних угод.
Серед іншого законопроектом передбачається: доповнення Законів України «Про акціонерні товариства» та «Про господарські товариства» новими статтями з метою регламентації питання укладення акціонерами акціонерних товариств та учасниками (засновниками) товариств з обмеженою відповідальністю договорів з метою спільної реалізації їх прав; доповнення Цивільного Кодексу України нормами, які нададуть можливість ефективно задіяти механізм корпоративних договорів в господарських товариствах тощо.
Особливості застосування норм нещодавно прийнятого законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» № 4470 обговорювали експерти під час засідання Комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України.
Так, за словами Максима Лібанова, директора департаменту стратегії розвитку фондового ринку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку документ виявився досить дискусійним, основні проблеми виникли навколо перехідних положень законопроекту. «Дискусії виникли з приводу того, як стикувати можливість укладення корпоративних договорів за участі держави. Це тема, котра хвилювала депутатів від першого дня з’явлення цього законопроекту», - каже він.
У свою чергу Миколa Стеценко, керуючий партнер ЮФ AVELLUM каже, що законопроект пройшов через великі перипетії. «Цей документ – це величезний компроміс, на різних стадіях. Я не можу сказати, що я задоволений цим законопроектом на 100%. У нас була інша версія цього законопроекту, узгоджена з Центром комерційного права. Але фундаментальні речі, які ми намагалися вирішити, все таки тут регулюються», - каже юрист.
В договорі передбачено?
Відповідно до нововведень, у разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор, незалежно від сплати неустойки та відшкодування збитків і моральної шкоди, має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання.
Сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися, що одна сторона придбає в іншої право розірвати цей договір в односторонньому порядку.
Договір купівлі-продажу є розірваним, якщо сторона, яка набула право розірвати договір, протягом визначеного строку не заявить вимогу про виконання договору. Сторони можуть обумовити розірвання договору купівлі-продажу вчиненням цією стороною певних дій або настанням певних обставин протягом визначеного строку або у визначений час.
Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визнається договір про особливості реалізації прав учасників ТОВ.
Договором про реалізацію прав учасників ТОВ може бути передбачено обов’язок його сторін голосувати на загальних зборах ТОВ, погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням ТОВ, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи.
Договір про реалізацію прав учасників (засновників) ТОВ може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник товариства – сторона договору вправі або зобов’язаний придбати або продати частки у статутному капіталі товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов’язок виникає.
Предметом договору про реалізацію прав учасників ТОВ не може бути зобов’язання сторони цього договору голосувати згідно з вказівками органів управління ТОВ, щодо часток якого укладений цей договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.
Інформація про укладення договору про реалізацію прав учасників (засновників) ТОВ повідомляється такому товариству однією з сторін договору протягом трьох робочих днів з дати його укладення. У такому повідомленні обов’язково зазначаються строк дії та сторони такого договору, а також може зазначатися інша інформація за бажанням сторін договору.
Якщо інше не встановлено законом або договором, інформація про зміст договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не підлягає розкриттю та є конфіденційною.
Безвідклична довіреність
У разі якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників товариства, предметом яких є права на частки або повноваження учасників, довіритель може зазначити у довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника товариства або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність).
Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено такою довіреністю.
Договори між АТ
Врегульовує законопроект і питання договору між акціонерами товариства. Так, договір між акціонерами товариствами це документ, предметом якого є реалізація акціонерами - власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або прав за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства. Договір між акціонерами може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких акціонер – сторона договору вправі або зобов’язаний придбати або продати акції товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов’язок виникає.
Договір щодо прав на акції, укладений стороною договору між акціонерами на порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору між акціонерами лише у разі, якщо буде доведено, що інша сторона договору знала або мала знати про обмеження, передбачені договором між акціонерами.
Особа, яка відповідно до договору між акціонерами набула право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів за акціями товариства, зобов’язана повідомити товариству про набуття такого права, якщо в результаті такого набуття ця особа самостійно або разом з своєю афілійованою особою (особами) прямо або опосередковано отримує можливість розпоряджатися більше ніж 10, 25, 50 або 75% голосів за розміщеними простими акціями товариства.
Договором між акціонерами можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з такого договору, та заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань.
Рішення про укладення договору між акціонерами та/або корпоративного договору, стороною якого є господарське товариство, частка держави в якому становить 100 відсотків, і яке володіє понад 25 відсотками їх статутного капіталу, приймається наглядовою радою такої господарської структури або вищим органом управління господарського товариства, частка держави в якому становить 100 відсотків.