Цифровізація в Україні продовжує впроваджувати цифрові технології в усі сфери життя українців. Як часто ми користуємося електронними послугами та скільки часу проводимо в інтернеті? У Медіа Центрі Україна – Укрінформ 25 січня відбулася презентація щорічного опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Програми розвитку ООН в Україні в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України, де були досліджені, зокрема, ці питання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку презентації керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі Мстислав Банік заявив, що процес цифровізації, попри війну, в Україні триває: «Ми продовжували запускати електронні сервіси, які можна назвати «звичайними», які планувалися до повномасштабного вторгнення (соціальні послуги, пенсійні посвідчення тощо). Крім того, перед нами поставлені нові задачі – запускати сервіси, пов’язані з наслідками війни (наприклад, інформація про пошкоджене або зруйноване житло) або інформуванням про переміщення російських військ тощо – і навіть такі сервіси, які не є взагалі державними послугами, але є медійними (Дія TV та Дія.Радіо)».
За його словами, цифрові сервіси багато в чому стали єдиним способом доставки послуг і документів людям. Зокрема, на тимчасово окупованих територіях або територіях, де активно йдуть бойові дії, не йдеться про жодні офлайн-послуги, тому Дія, зазначив Банік, стала єдиним містком до людей із боку держави,
Керівниця групи проєктів ПРООН із демократичного врядування Олена Урсу заявила, що для ПРООН дуже важливо знати та відстежувати тенденції та тренди у взаємодії громадян із державою на предмет отримання електронних послуг, а також бачити виклики, з якими вони стикаються, щоб потім через програмну діяльність, проєкти та ініціативи відповідно реагувати.
Також вона відзначила напрямки, які ПРООН побачили в опитуванні. Зокрема, було помічено, що стабільно зростає кількість громадян України, які користуються електронними послугами. «На сьогодні, за результатами цього дослідження, це вже троє з п’яти українців, які сказали, що мають досвід користування цифровими послугами в Дії та відзначають його як або дуже, або великою мірою позитивно. Це означає, що вони задоволені якістю отриманих послуг», – розповіла Урсу.
Ключовим користувачем послуг, за її словами, залишається «типовий» портрет користувача Дії – це молода людина з високим рівнем освіти, яка проживає у великому місті. Тому, зазначила Олена Урсу, для ПРООН та партнерів залишатиметься пріоритетом поширення та підвищення рівня доступу до цифрових послуг у невеликих містах та селищах.
Крім того, вона наголосила на підвищенні поінформованості про ці послуги серед населення. Так, наразі залишається третина громадян – як жінок, так і чоловіків, – які не користувалися цифровими послугами. Зокрема, причина в тому (про це зазначили 70% серед цієї третини респондентів), що вони їх не потребували, а 47% зазначили, що не мають достатніх цифрових навичок.
Антон Грушецький, заступник виконавчого директора КМІС, зазначив, що одним із факторів стійкості українців є віра в хороше майбутнє: «В Україні сильно виріс рівень оптимізму – 90% вважають, що через десять років Україна буде процвітаючою та сучасною країною та членом Європейського Союзу. Однак потрібно зрозуміти, що паралельна робота – це перетворення всередині суспільства, тобто реформи та цифровізація – це одні зі «стрижнів», які дійсно створює нову та сучасну Україну».
Він розповів, зокрема, про базовий показник – рівень користування інтернетом: «Ми бачимо, що як у 2021 році, так і у 2022 році 71,8% людей стали щоденними користувачами інтернету. Частка тих, хто в нас узагалі не користується інтернетом, є мінімальною. Але є вікова диференціація, що люди старшого віку менше користуються інтернетом. Проте якщо 5-7 років тому був типовий образ користувача інтернету як суто молодої людини, то зараз – це абсолютна більшість до 60-и років, яка щодня користується інтернетом».
Також Антон Грушецький розповів про відсоток українців, які протягом року хоча б раз користуються електронними послугами, зазначивши, що з 2020 року відбувається стабільне зростання цього показника:
«Коли ми говоримо про електронні послуги, то це не є чимось новим для багатьох українців. Це насправді норма. Тобто ми переходимо в нову норму – не прийти до віконця, а те, що це можна зробити через Дію або якимись іншими шляхами», – сказав він.
Крім того, заступник виконавчого директора КМІС сказав, якими електронними послугами користувалися українці – лідером стало користування саме Дією:
«Хоча є перелік окремих послуг, але для людей Дія стала інтегральним, синонімічним розумінням електронних послуг у державі. Зараз уже понад половини українців упродовж року користуються Дією – причому у 2021 році це було близько 30%. Великий імпульс дали, звісно, пандемія COVID-19 і користування сертифікатами, далі ти завантажив сертифікати та зрозумів, що можеш користуватися ще одними документами, потім узяти участь в опитуванні, подивитися щось додатково, підтягнути документи на дітей, потім скористуватися іншими послугами – і це затягує, тому що дуже зручно для респондентів», – розповів Грушецький.
При цьому більшість респондентів зазначили, що для них краще отримувати послуги онлайн, ніж у ЦНАП.
Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися за посиланням.