Велика палата Конституційного Суду України 28 серпня 2020 р. ухвалила рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності встановлених на період дії карантину обмежень прав і свобод громадян.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментарі
Вікторія Малиновська, адвокат, старший юрист Glagos
- Чому це питання було підняте саме зараз, а не в розпал карантинних обмежень?
- Насправді розгляд цього питання було ініційовано Верховним Судом саме в розпал карантину, який припав на травень 2020 р., коли вже місяць діяли положення щодо обмеження розміру заробітних плат держслужбовців, у т. ч. суддівської винагороди, а 20 травня Кабмін прийняв нову постанову №392, яка містила, за підозрою Верховного Суду, антиконституційні положення.
Реакція Верховного Суду не змусила себе чекати: 9 днів знадобилось для формування ґрунтовного подання до Конституційного Суду України. До того ж, вважаючи, що законодавчі нововведення необґрунтовано, непропорційно та без «легітимної мети» обмежують права і свободи громадян, та ще й посягають на гарантії незалежності суддів, Верховний Суд просив розглянути це питання невідкладно (що в розумінні Конституційного Суду України означає протягом місяця).
Як бачимо, невідкладного розгляду не відбулося. Провадження було відкрито Конституційним Судом лише 18.06.2020 р., а саме рішення з'явилося через два місяці - 28.08.2020 р.
Поки подання перебувало на розгляді Конституційного Суду України, спірні положення, які обмежували права і свободи громадян (заборона проведення масових заходів, роботи закладів харчування, обов'язкова самоізоляція людей похилого віку), за рішенням Кабміну спочатку були змінені частково, а наприкінці липня 2020 р. взагалі втратили чинність. У результаті на момент прийняття Конституційним Судом рішення розгляд більшої частини порушених у поданні питань, які є не менш важливими, ніж винагорода службовців, став неактуальним (звісно, з точки зору ЗУ «Про Конституційний Суд України»).
Навіть якщо фундаментальні конституційні права громадян і були протиправно обмежені, ми цього не дізнаємось через специфічність законодавства та повільність системи. Тож реакція суспільства була вчасна, а ось результат змусив себе чекати та не встиг за спритною виконавчою владою.
- Які наслідки несе це рішення КСУ?
- А що саме вирішив Конституційний Суд України? Із семи порушених Верховним Судом питань фактично було прийнято рішення щодо двох: визнано неконституційними положення щодо обмеження розміру заробітних плат держслужбовців та тимчасове обмеження на безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за рішенням суду. Ці положення втратили чинність з дня ухвалення судом рішення. У першу чергу, це свідчить про необхідність компенсації держслужбовцям та суддям неотриманих коштів за весь час, коли ці положення діяли.
Хоча Конституційний Суд України закрив провадження щодо розгляду конституційності обмежень прав і свобод громадян, які згадувались вище, свою думку він все ж висловив, і не на користь виконавчої влади: «Конституційні права і свободи громадян у певній мірі можуть бути обмежені лише у чітко визначених Конституцією України випадках із зазначенням конкретного строку такого обмеження і тільки законом, а не підзаконним актом».
Це, безумовно, негативно вплине на авторитет і довіру суспільства до виконавчої влади і буде зовсім по-іншому сприйматись (більш скептично та усвідомлено) у разі встановлення подібних обмежень у майбутньому.
Руслана Зелена, старший юрист PRAVO GARANT
«Сенсаційною новиною кінця літа 2020 р. стало прийняття 28 серпня Конституційним Судом України (далі - КСУ) рішення про визнання де яких законодавчих положень, які було запроваджено у зв'язку з загальнонаціональним карантином, неконституційними.
Як повідомлено на офіційному сайті КСУ, конституційне подання Верховного Суду щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом міністрів України та Верховною Радою України, до КСУ надійшло 4 червня 2020 р.
Порядок організації та діяльності КСУ, включаючи процедуру розгляду ним справ, регламентовано Законом України «Про Конституційний Суд України». Ч. 1, 2 ст. 75 цього Закону передбачено, що обчислення строків конституційного провадження ведеться з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі, а строк конституційного провадження за загальним правилом не повинен перевищувати 6 місяців. Отже, з урахуванням строків, передбачених Законом, а також тих, протягом яких зазвичай розглядаються судові справи в Україні, розгляд зазначеного подання КСУ менш ніж за 2 місяці можна вважати досить швидким.
Загальнонаціональний карантин у нашій державі запроваджено з 12 березня 2020 р. постановою Кабінету міністрів України №11 від 11 березня 2020 р. Нові безпрецедентні правила життя стали викликом для всієї країни. З моменту введення карантину з середини березня до сьогодні вже внесено безліч змін до нормативно-правових актів.
Чому ж питання неконституційності окремих положень законодавства було підняте саме зараз, а не з самого початку жорстких обмежень? Вважаю, по-перше, що для того, щоб оцінити вплив будь-яких змін на ту чи іншу сферу, потрібен певний час. А по-друге, оскільки карантинні нововведення запроваджувалися поступово, то й конституцій не подання мало бути сформоване обґрунтовано та у відповідності до викликів сьогодення.
Таким чином, враховуючи, що конституційне подання Верховним Судом направлено до КСУ 29 травня 2020 р., надійшло воно до КСУ 4 червня 2020 р., а остаточне рішення прийнято 28 серпня 2020 р., вважаю, що об'єктивно прийняття рішення КСУ є на часі та відбулося без зволікань.»