08 грудня 2020, 13:39

ЄСПЛ: Якщо клієнт не вважає інформацію адвокатською таємницею, чи виникає у адвоката обов'язок свідчити?

Справа «Клаус Мюллер проти Німеччини»

Інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect»

Коли клієнт звільнив адвоката від обов’язку збереження адвокатської таємниці, то згідно з українськими Правилами адвокатської етики правник має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці. Але такий рівень захисту професійних прав та гарантій надається не в усіх країнах.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Приватне життя партнера публічної особи: нюанси захисту окреслив ЄСПЛ"

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Клаус Мюллер проти Німеччини» (№ 24173/18), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

З 1996 адвокат Клаус Мюллер та його фірма надавали правничу допомогу чотирьом німецьким компаніям, які в 2014 році стали неплатоспроможними. Пізніше проти колишніх генеральних директорів цих компаній були відкриті кримінальні провадження, а адвоката викликали як свідка.

І хоча генеральні директори компаній, які були на момент судового розгляду, відмовилися від гарантій адвокатської таємниці, адвокат все одно не став давати свідчення. Він уважав, що був пов’язаний професійною таємницею до того часу, доки його також не звільнять колишні генеральні директори.

Суд двічі постановляв, що адвокат не має права відмовитися давати свідчення і призначав штраф. Один раз апеляція скасувала штраф. Другий – підтримала рішення суду першої інстанції. Суд виходив з того, що відносини адвокат-клієнт існували лише між компанією та її адвокатом, а також те, що інтереси колишнього генерального директора могли суперечити інтересам компанії.

Адвокат подав конституційну скаргу до Федерального конституційного суду, але останній відмовив у її прийнятті.

Адвокат сплатив 600 євро штрафу та надав свідчення в суді під загрозою адміністративного затримання.

Водночас, К.Мюллер звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, він скаржився на те, що примушування його надавати свідчення порушило його право на адвокатську таємницю.

Але суд у Страсбурзі не побачив порушення конвенційних гарантій.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Клаус Мюллер проти Німеччини» (№ 24173/18) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, національний суд порушив Конвенцію, виконуючи рішення ЄСПЛ.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати