Національне законодавство не передбачало можливості державної реєстрації фонду, створеного для задоволення релігійних потреб окремої спільноти. Але засновники не зупинилися на національних засобах захисту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Алтинкайнак та інші проти Туреччини" (заява №12541/06), зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".
Читайте також: "ЄСПЛ збільшив суму компенсації, призначеної національним судом".
Як зазначається, 6 громадян Туреччини (Еркін Алтинкайнак та ін.) у вересні 2004 р. створили Фонд турецьких адвентистів сьомого дня для задоволення релігійних потреб осіб, що перебувають у країні. Проте реєстраційний орган відмовився вносити відомості в офіційний реєстр. Підставою для цього стали положення національного законодавства (статті 101 §4 цивільного кодексу), який забороняв створення фондів, призначених для підтримки членів певної спільноти.
Тоді засновники організації звернулися до суду першої інстанції із позовом про зобов’язання внести їх фонд до офіційного реєстру, посилаючись на положення статуту ООН, права і свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, конституцію та національне законодавство, а також принцип секуляризму. Суд відхилив вимогу на підставі того, що мета фонду полягала в задоволенні релігійних потреб осіб, які приймали вірування адвентистів сьомого дня, і які були несумісними з положеннями Цивільного кодексу. Касаційний суд підтвердив це рішення.
Так, відмову судів Туреччини внести їх фонд в офіційний реєстр громадяни оскаржили до ЄСПЛ, посилаючись на ст. 9 (право на свободу думки, совісті та релігії), ст. 11 (свобода зібрань та об’єднань), ст. 14 (заборона дискримінації), ст. 17 (заборона зловживання повноваженнями) та ст. 18 (межі застосування обмежень прав) Конвенції.
Водночас суд у Страсбурзі вирішив розглянути скарги лише відповідно до ст. 11 Конвенції, констатувавши порушення свободи зібрань та об’єднань. Щоправда, справедлива сатисфакція на всіх заявників виявилася не надто великою: 2724 євро матеріальної шкоди, 3000 євро моральної шкоди та 3000 євро компенсації видатків та витрат.
Читайте також: "ЄСПЛ погодив презумпцію несправедливості одностороннього підвищення банками процентів".
З текстом прес-релізу рішення у справі "Алтинкайнак та інші проти Туреччини" (заява №12541/06) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ "Дроздова та партнери" Олени Дроздової можна ознайомитися тут.