 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
15 червня Асоціація правників України провела ІII Конференцію з енергетичного права, на якій обговорили поточну ситуацію на енергетичному ринку, окреслили основні виклики та проблеми, які постають перед гравцями ринку, та розповіли про основні законодавчі зміни, які допоможуть подолати зазначені виклики.
Енергетична безпека
На першій панелі учасники обговорювали юридичні виклики забезпечення енергетичної безпеки України, а модератором виступив керуючий партнер АК «Соколовський і партнери» Владислав Соколовський. У вступному слові він нагадав про шкоду, яку щоденно завдає російське вторгнення енергосектору України.
Розпочав обговорення Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Він нагадав, що в грудні минулого року президент визначив побудову децентралізованої розподіленої генерації електроенергії одним із державних пріоритетів.
Спікер розповів про успіхи в законотворенні на цьому напрямку, окремо відзначивши закон про регламент REMIT (запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках), який вже направлено на підпис до президента. Він зазначив, що виробники «зеленої» енергетики наразі не мають відповідного впливу на ринок, щоб зловживати своїм становищем та самостійно впливати на ціну, але певний моніторинг щодо таких компаній все одно буде проводитись.
Спікер також розповів про законопроєкт №9011-д, який стосується розвитку «зеленої» генерації, розподіленої генерації та розвитку генерації на стороні споживача. Доопрацьовуються пропозиції до другого читання, тому на 1 липня планується винесення на голосування. Щодо сонячної енергії спікер зауважив, що вона не може повністю задовольнити потреби навіть одного споживача, тому власникам СЕС будуть рекомендувати комбіновані варіанти. «Обстріли можуть продовжуватися, і нас можуть чекати непроста осінь і непроста зима. Тому ми маємо бути готовими до будь яких сценаріїв», – резюмував Андрій Герус.
Продовжив обговорення Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики України. Він зазначив, що у сфері енергетики є декілька важливих документів, які визначають співпрацю з ЄС. Одним із таких документів є дорожня мапа інтеграції ринку електроенергії після синхронізації з європейською континентальною екомережею: «Досягнення прогресу в реалізації цієї дорожньої мапи є однією з умов для отримання Україною макрофінансової допомоги». Спікер повідомив, що мапа містить декілька розділів, і розповів важливі аспекти кожного з них.
Щодо виконання плану дорожньої мапи, то спікер відзначив добрі результати української сторони: «Попри труднощі, ми докладаємо багато зусиль, аби «регуляторка» досягала наші прагнення стати частиною ЄС». Він розповів про важливу роль європейських партнерів, які допомагають україні на шляху до цілі, а також окреслив проблемні питання, з якими довелося зіштовхнутись під час роботи.
Про турбулентність на ринку нафтопродуктів та законодавчі зміни, які готуються на ринку, розповів керуючий партнер Azones Law Firm Михайло Третьяков. Він зазначив, що нафтовий ринок «увійшов у буремний стан» ще до початку повномасштабного вторгнення: «Певні торгові конфлікти з білоруссю, яка вже готувалась до вторгнення, залежність від рф, перебої з постачанням тощо. Цей комплекс проблем, включаючи «перевалку», тіньовий сектор, нестабільний фіскальний режим та дуже часті зміни законодавства, накопичувався роками».
За його словами, через те, що у стадію повномасштабної війни ринок увійшов із комплексом проблем, реакції законодавства були відповідними, і це відобразилось на чіткій позиції Уряду та Верховної Ради щодо нормотворення. Найбільшою зміною спікер назвав скасування державного регулювання цін на ринку та звільнення імпорту та виробництва пального від податкового навантаження. Проте, зважаючи на потенційне повернення довоєнних податкових ставок (очікувалось, що це станеться 1 липня – ред), спікер застеріг про негативні наслідки для кінцевого споживача (адже ціна на пальне значно зросте) та бізнесу, адже це вплине на зниження попиту.
Також Михайло Третьяков розповів про особливості законодавчих новел у галузі, які стосуються використання біокомпонентів у паливі та запровадження системи державного резерву. Окрему увагу спікер акцентував на змінах до постанови Кабміну, які забороняють імпорт пального з рф.
Ринок електроенергії
Наступна сесія була присвячена особливостям діяльності ринку електроенергії, яку модерував радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів LCF Law Group Іван Бондарчук.
Ольга Бабій, членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала свій виступ переконанням, що, попри те, що Україна перебуває на стадії війни, ми рухаємось у напрямку цивілізованого конкурентного ринку.
Вона наголосила, що надзвичайно знаковою подією стало те, що українська енергетична система технічно під’єдналась до енергетичної системи об’єднаної континентальної Європи: «Це стало для нас викликом, проте ми показали світу здатність «тримати» 50 герц у мережі, і ми це зробили на 2 роки раніше, ніж планувалося... Ми цим займаємось в режимі «пожежної команди». Викликів багато, але ми з ними справляємось». За словами спікерки, ринок газу також продемонстрував здатність «тримати удар».
Ольга Бабій констатувала, що ключові проблеми виникли на комерційних ділянках енергетичних ринків, проте регулятор частково зміг вирівняти ситуацію через зміну тарифів для населення: «Ми маємо зрозуміти, що борги виникають через те, що енергетична система є об’єднаною: якщо хтось несвоєчасно розраховується за електроенергію, НЕК Укренерго не може своєчасно сплатити «гарантованому покупцю”, а він своєю чергою не може розрахуватися з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії».
Вона зазначила, що за підрахунками за найближчі рік-півтора вдасться втримати показники та вирівняти ринок: «Ключова перемога в тому, що ми показали, що навіть в умовах воєнного стану можемо утримати ринок, показали гнучкість та здатність реагувати на виклик... Ми з часом зрозуміємо, що пишемо нову історію Європи та світу в контексті життя у воєнному режимі». Крім цього, Ольга Бабій відзначила плідну співпрацю НКРЕКП з АМКУ.
Заступниця Голови Антимонопольного комітету, державна уповноважена Анжелика Коноплянко на противагу попередній спікерці наголосила, що, не дивлячись на спільну роботу АМКУ та НКРЕКП, остання може виступати відповідачем у справах, які веде Комітет: «Ми діємо виключно в межах повноважень і не маємо заангажованості в цих питаннях. Коли пані Ольга говорить про командну роботу, це означає, що НКРЕКП одразу реагує на рекомендації Комітету, а ми, перед тим, як їх надавати, ведемо дискусії щодо того, щоб вони були виконуваними».
Спікерка надала високу оцінку законопроєкту про REMIT, адже, за її словами, він вирішує ряд проблемних питань: «Наприклад, на кожному сегменті енергоринку відбуваються порушення, за які треба карати тих, хто винен. Поки законопроєкт не вступив у силу, їх не може покарати ні НКРЕКП ні АМКУ».
Анжеліка Коноплянко повідомила, що основними відповідачами у справах на енергоринку є НКРЕКП та Укренерго, проте багато справ вирішуються завдяки медіації. Крім цього, спікерка закликала учасників ринку звертати увагу на те, що не завжди порушення, про які йде мова, є порушеннями конкуренції.
Заступник директора з перспективних проєктів ДП «Гарантований покупець» Катерина Данилкова відзначила, що суттєва частка споживання була втрачена через військові дії. Водночас втрачений промисловий споживач був джерелом фінансування для інших гравців ринку.
Вона також наголосила на важливості прийнятого законопроєкту №5322 та висловила сподівання, що він допоможе краще інтегруватися та розширити експортні можливості. Проте застерігла, що надваживим є ретельне пропрацювання підзаконних актів – у цьому добре допомагають європейські партнери.
Спікерка підкреслила важливість встановлення генеруючої індустрії та зауважила, що вищезгаданий законопроєкт надасть механізм, який дасть можливість частково відновити потужності. Крім цього, Катерина Данилкова повідомила, що індустрія очікує прийняття законопроєкту №9011-д, який має надати ДП «Гарантований покупець» можливість експортувати енергію.
Олексій Захарчук, директор з регуляторної та правової політики ДТЕК, розповів про законодавчі зміни, які вже працюють на енергоринку, та застеріг, що існує багато законопроєктів, які не розвивають конкуренцію на ринку, а гальмують її: «Такі законопроєкти ведуть нас до монархії та того, з чим ми зараз боремося». Спікер підкреслив важливість реформування АМКУ та повідомив, що деякі пропозиції реформ мають відтінок суб’єктивізму та невизначеності. Він запропонував АМКУ зібрати громадськість для обговорення подібних нововведень та закликав депутатів внести такі правки у законодавство, згідно з якими верховенство права стане основою існування подібних органів. Олексій Захарчук також закликав АМКУ створити дискусію щодо необхідності створення власного процесуального кодексу.
Ринок газу в Україні
Третя панельна дискусія, модераторкою якої була партнерка Gravity Ольга Терефенко, стосувалася теми ринку газу. Учасники, зокрема, поговорили про роль газу в енергетичному майбутньому України, видобуток природного газу, розвиток газосховищ України тощо.
На початку панелі виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко зазначив, що сама галузь переживає скрутні часи, але продовжує працювати. За його словами, у 2022 році Україна видобула 18,5 млрд грн м³ газу, що на 6,6% менше, ніж роком раніше, а падіння було не уникнути через об’єктивні наслідки повномасштабного вторгнення рф.
Він також зазначив, що частина родовищ розташована поруч із місцями, де ведуться активні бойові дії, однак компанії продовжують видобувати газ, де це можливо. Водночас російські окупанти періодично наносять удари по об’єктах газовидобутку та газотранспортній інфраструктурі України.
Крім цього, пан Петренко розповів, що «Нафтогаз» активно купує газ українського видобутку на біржі (розпочав 26 квітня). Так, за півтора місяця НАК викупив 652,3 млн м³ газу (в той час як за дев’ять місяців 2022 року – лише 253 млн м³). За його словами, до торгів допущені видобувники та трейдери, а викуп здійснюється в прозорий і відкритий спосіб.
Також Артем Петренко розповів про виклики для енергетичного сектору:
1. Підготовка до ОЗП 2023/2024. За його словами, план – закачати у сховища 14 млрд м³ газу (станом на 9 червня там є 9,7 млрд м³), а завдання – пройти зиму без імпортного ресурсу, зосереджуючись на власному виробництві.
2. Ризик зупинки транзиту. Пан Петренко зазначив, що транзит газу через територію України є рекордно низьким, а ризик повної зупинки – високим. Крім цього, вперше в історії України, цього року обсяг транзиту менший, ніж обсяг власного видобутку.
3. Безпека газовидобувних об’єктів. Виконавчий директор Асоціації розповів, що газовидобувні об’єкти неодноразово обстрілювали, тому одним із головних завдань залишається забезпечення безпеки енергетичних об’єктів.
Наталія Гутаревич, старша юристка Sayenko Kharenko, торкнулася ухваленого законопроєкту №4187-д про підтримку розвитку вітчизняних галузей надрокористування: «Більше всього, що очікувалося, – це скасування заборони на відчуження спецдозволів. Тепер вони можуть бути проданими або вкладеними до статутного капіталу як внесок до спільної діяльності. Водночас встановлюються запобіжники для компаній, в яких бере участь держава. Такі компанії містять певні обмеження щодо відчуження спецдозволів, які вони вже мають».
За її словами, важливим моментом також є запровадження наскрізного спецдозволу, який перестав «дробити» функції ланцюжку надрокористування, а дає можливість, починаючи зі старту та закінчуючи видобутком, отримати один документ і мати впевненість у тому, що держава дозволила компанії займатися цією діяльністю на зрозумілій і стабільній основі.
Також пані Гутаревич зазначила, що були внесені зміни, які стосувалися спрощення процедури розв’язання питань, пов’язаних із землею: «Питання землекористування є досить складними завжди в процесі надрокористування. Можливість отримати земельні ділянки завжди пов’язана з необхідністю співпрацювати із землекористувачами та органами місцевої влади, тому навіть для бізнесу передбачена така можливість, як звернення щодо земельних ділянок державної та комунальної власності – щодо їх примусового відчуження в судовому порядку».
Крім цього, вона розповіла про можливість продовження строків дозволів, яке пов’язане з дією воєнного стану в Україні. Наталія Гутаревич зазначила, що це питання було передбачене змінами до Кодексу України про надра: «Є певні моменти, які, напевно, потребують уточнення чи роз’яснення державних органів, оскільки перелік підстав, які дає можливість вносити зміни до дозволу та продовжувати строк його дії, а також вносити зміни до програми робіт на надрокористування… їх трактування також може здійснюватися в різний спосіб, тому сподіваємося, що державні органи враховуватимуть ту ситуацію, в якій зараз перебуває бізнес, попри воєнний стан і щоденні атаки на території України».
Олена Ленська, директорка Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, розповіла, що на сьогодні енергетична політика Євросоюзу направлена на диверсифікацію енергетики та побудови довготривалих партнерських відносин із постачальниками, включаючи співпрацю у сфері відновлювальних газів.
За її словами, те, що Україна набула статусу кандидата в члени ЄС, стало додатковим стимулом до співпраці з ЄС у питаннях сталості, зокрема щодо відновлювальних газів. Це є також одним із пріоритетів для діяльності Держенергоефективності.
Окремо пані Ленська торкнулася питання виробництва біометану, зазначивши, що Україна має досить великий потенціал у цьому напрямі: «У нас на сьогодні є 64 біогазові установки, які виробляють електричну енергію з біогазу. Це не біометан, але всі ці установки при сприятливому інвестиційному кліматі та політиці можуть бути вже дуже швидко переведені на виробництво біометану».
Начальниця Департаменту правового забезпечення АТ «Укртрансгаз» Олександра Сколота заявила, що близько 80% потужностей розташовані на західному кордоні України, що створює більш-менш сприятливі можливості для зберігання газу навіть у сьогоднішніх умовах.
Серед іншого, вона розповіла про питання сертифікації, зазначивши, що прийняття регулятором остаточного рішення про сертифікацію оператора газосховищ з урахуванням висновків є офіційним визнанням надійності українського оператора для забезпечення безпеки постачання природного газу на національному рівні, а головне – європейському.
Вікторія Дудченко, начальниця юридичного департаменту ТОВ «Українська енергетична біржа», сказала, що російська навала зруйнувала життя, плани українців, а також змістила акценти щодо ухвалення першочергових рішень: «Попри все, ми – ті, хто зараз не захищає Україну, – маємо відроджувати зруйноване, зберігати, що є, та продовжувати свій розвиток із вірою в майбутнє».
За її словами, руйнування енергетичної інфраструктури, об’єктів промисловості, спад виробництва та зниження споживання, спричинені збройною агресією рф, привели до загального спаду торговельних операцій на біржі у 2022 році, а сам оптовий ринок природного газу зазнавав суттєвих деструктивних змін під час війни.
Питання енергетики
Четверта панельна дискусія стосувалася теми низьковуглецевого переходу України (виклики та можливості). Її модераторкою була юристка White & Case LLP Наталія Тужеляк.
Експерти, зокрема, обговорили питання декарбонізації української енергетики та промисловості (виклики та можливості), фінансування/інвестицій у перехід України до чистої енергії (ключові можливості та регуляторні проблеми), сонячних енергоостровів тощо.
Народний депутат України Юрій Камельчук, зокрема, розповів про ситуацію з альтернативними видами енергетики, зазначивши, що в західному регіоні вона недостатньо розвинута, але розглядається проєкт біогазових установок.
«Як людина із, скажімо так, західного Донбасу… я буду відстоювати можливості людям працювати та видобувати вугілля. Також розуміючи логіку енергоміксу щодо електростанцій – вони є і не закриються дуже швидко, тому що альтернативу їм не зроблять дуже швидко. Неможливо, на жаль, це замінити, оскільки немає такої кількості турбін різного виду плюс все-таки там 30-35% в енергоміксі, як і завжди, було… За короткий час, думаю, що нам не вдасться замінити», – сказав він.
Кирило Костиря, керівник юридичного департаменту UDP Renewables, сказав, що Україна як до війни, так і зараз не відмовлялася від планів щодо вуглецевої нейтральності та відновлювальних джерел енергії в усіх сферах: «Навіть зараз, під час війни, ми чули заклики від міністра енергетики щодо того, що нам потрібно збудувати до 2030 чи 2035 року приблизно сім гігават потужностей у відновлювальних джерелах енергії. А виходячи з того, що нещодавно було прийнято нову енергетичну стратегію до 2050 року… На жаль, вона не є у відкритому доступі, ми не можемо подивитися, що в ній задекларовано. Але виходячи з тих публічних анонсів, які були на сайті Міненергетики та декларовані різними нардепами та Кабміном, до 2050 року ми продовжуємо далі декларувати свою готовність до вуглецевої нейтральності».
Тому, за його словами, в України є єдиний вихід – розвивати відновлювальні джерела енергії та розподіляти генерацію по регіонах для того, щоб не було таких важких наслідків, які українці відчували після обстрілів у 2022 році. Пан Костиря заявив, що в України є унікальний шанс – збудувати нову енергетичну систему з майже новим міксом.
Голова Комітету домашніх сонячних електростанцій Асоціації сонячної енергетики України Сергій Ручко зазначив, що розподілена генерація не забезпечує енергостійкість України: «Тобто в той момент, коли зникає напруга в нашій енергомережі, вся наша розподілена генерація перестає працювати. У нас так історично склалося, що є центральна мережа, а всі наші енергооб’єкти прив’язані до неї».
Тому, за його словами, потрібно розкривати тему енергоостровів – фактично незалежних об’єктів від центральної енергомережі, які можуть працювати в ті моменти, коли центральна мережа не працює. Найпростіший варіант, заявив пан Ручко, – коли українці минулої зими купували генератори і мали змогу ознайомитися зі всіма недоліками цього рішення.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков заявив, що на сьогодні Україна має 1,8 гігават встановленої потужності, серед яких вже 73% розташовані на тимчасово окупованих територіях.
«Я хочу зауважити, що ми їх не втратили. Зупинені вітроелектростанції на півдні для безпеки, десять турбін у нас пошкоджено (шість турбін – у Херсонській області, а чотири – в Миколаївській). Але більш детальну інформацію ми можемо дізнатися після того, як будуть звільнені від окупації території», – розповів він.
Пан Конеченков наголосив на тому, що вітроенергетику не можна зруйнувати так, як, наприклад, була зруйнована Каховська ГЕС або зупинена ЗАЕС: «У цьому переваги є відновлювальних джерел енергії, що вони, незалежно від обстрілів, ракет чи руйнувань, продовжують працювати. Якщо ви пошкодили частину сонячної електростанції, то решта працюватиме. Якщо ви зруйнували турбіну, то решта працює. Не вистачить стільки ракет у світі, щоб зруйнувати відновлювальні джерела енергії».
Ольга Савченко, керуюча партнерка юридичної компанії «Альтело», зазначила, що всі іноземні інвестори очікують на значний бум після перемоги, який буде пов’язаний не лише зі збільшенням будівництва, відбудови України, а й з енергетичною відбудовою, яка полягатиме, зокрема, в розподілених мережах, приватних станціях, а також великих комерційних об’єктах. За її словами, інвестори, з іншого боку, очікують і чітких правил гри, що працюватимуть.