27 вересня 2021, 9:45

Економіка у стилі агро

Другий день Першої міжнародної конференції з аграрного права відбувся офлайн та розпочався з вітального слова президентки Асоціації правників України, співзасновниці та керуючої партнерки LCF Law Group Анни Огренчук. За її словами, це перший захід, який проходить разом з IBA. Пані Огренчук відзначила переваги відкриття ринку землі, але зауважила, що одного закону про ринок землі недостатньо, тому АПУ сприятиме розробці необхідних підзаконних нормативно-правових актів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Ринок сільськогосподарських земель

Максим Максименко, партнер, голова практики нерухомості та інфраструктури AVELLUM, виступив модератором першої сесії та коротко освітив порядок денний. Дискусія розпочалась з бліц-запитання щодо відкриття ринку землі. Всі учасники заходу позитивно висловлювалися про відкриття землі. Однак було зазначено, що на юристів (як у приватному, так і в державному секторі) чекає багато роботи.

Заступник генерального директора з розвитку ТОВ «Агро-Регіон Україна» Костянтин Бушуєв розповів про нюанси, які виникатимуть з переважним правом юридичних осіб стосовно купівлі орендованої землі.1

Володимир Ігонін, партнер Vasil Kisil & Partners, розповів про інститут номінального власника. Він зазначив, що закон створив інститут номінального власника, якому юридичні особи фактично продають земельні угіддя, щоб надалі взяти їх у довгострокову оренду. Крім того, всі чекають 2024 р. і думають, що земля буде відкрита для юридичних осіб автоматично. «Проте це хибна думка, адже у ст. 130 ЗКУ ще закладено проведення всеукраїнського референдуму, рішення якого лише може відкрити ринок для юридичних осіб», – наголосив спікер.

Керівник напрямку земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Сергій Кубах, говорячи про ринок землі, відзначив, що наразі на ринку землі конкуренція є невисокою. Таким чином, ціна на сільськогосподарські землі також поки невисока. Дійсно, це проблема, адже українська земля найбільш родюча, але при цьому найбільш фінансово недооцінена. Тому справжнє відкриття землі відбудеться у 2024 р., коли до ринку допустять юридичних осіб.

Олена Сукманова, юридична директорка, членкиня ради директорів агрохолдингу «Аграрні системні технології» наголосила на необхідності автоматизації багатьох процесів у земельному кадастрі. «Воно рухається потрошку, помалу, але рухається», – зазначила спікерка.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко зауважив, що за весь час реформи він був дуже здивований менталітетом українців. «Важко працювати, коли прогресивні українці вимагають відкрити ринок землі, а популісти та їхні спонсори на телеекранах щодня обливають брудом реформаторів. Що ж говорити, якщо 87% громадян проти відкриття ринку землі? Люди залякані, а близько 5 млн гектарів зникли та стали приватною власністю. Корупція процвітає. Дійсно, цю реформу можна назвати консервативною, але це краще ніж нічого. Президент України правильно зазначив, що ми можемо дозволити лише таку реформу, яку підтримують люди. Однак консерватизм в умовах слабкої судової системи нам лише на руку. До 2024 р. ми зможемо спокійно відпрацювати всі земельні інститути. У будь-якому випадку популісти залишаться позаду, реформа пройде, ринок запрацює на повну, а українці будуть багатими та щасливими», – наголосив спікер.

Анжеліка Лівіцька, радниця Asters, відповідаючи на запитання щодо первинного і вторинного набуття та незрозумілого тлумачення нотаріусами цих операцій, зазначила, що час розставить все на свої місця, але потрібно тактовно комунікувати з Нотаріальною палатою України та іншими колегами.

2

За словами першого заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Анатолія Мірошниченка, ринок працює в нормальних умовах настільки, наскільки це можливо. Лібералізація ринку можлива після того, як люди ментально будуть готові до вільного обігу сільськогосподарської землі.

Віктор Дубовик, керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України, повідомив, що з 01.07.2021 р. не зросла кількість рейдерських захоплень землі. Наразі нотаріат сприяє захисту прав власності на землю. Що робити з попередньо захопленими землями? «Зараз ми активно працюємо з Міністерством агрополітики, щоб напрацювати механізм повернення земель. Дуже багато земель Міністерства оборони України, комунальної власності сьогодні знаходяться у приватних осіб, хоча право на землю останні отримали у вкрай непрозорий спосіб», – зауважив спікер.

Говорячи про консолідацію земель, генеральний директор Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу» Роман Сластьон наголосив, що дуже часто пайовики не хочуть поступатися та обмінюватися земельними ділянками на великих площах. Коли паї не консолідовані, то продуктивність обробки таких земель нижча. УКАБ зараз працює над пропозиціями законодавця стосовно механізмів примусової консолідації паїв та земель на спільних земельних площах. Передусім, це буде адміністративна примусова консолідація, але для окремих осіб потрібно буде застосувати кримінальний примус.

Міжнародна торгівля та вирішення спорів

Ігор Кравцов, партнер LCF Law Group, надав поради щодо оскарження документів, які посвідчують форс-мажор боржника за договором поставки сільськогосподарської продукції. Ховаючись за форс-мажором, боржники часто не хочуть виконувати свої зобов’язання та надавати товар для поставки. У такому випадку потрібно надсилати запити до гідромедцентру. Дуже часто документи гідромедцентру, які надаються боржнику, та документи, що приходять на запит, не збігаються. Це ключовий доказ, який допомагає оскаржити факт форс-мажору.

Старший юрист з кваліфікацією за англійським правом у практиці банківського та фінансового права CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Україна Орест Матвійчук окреслив проблему аграрних розписок. Ідея аграрних розписок з’явилася у Бразилії. По суті це фінансовий інструмент, який забезпечує тобі право на врожай. Однак запуск аграрних розписок в Україні – це  достатньо трудомісткий процес. Наразі багато нотаріусів та НПУ виступають проти прийняття законопроєкту про аграрні розписки, адже він не ідеальний та створює певні ризики шахрайства.

3

Наталія Пилипцева, заступниця директора з юридичних питань та зв‘язків з державними органами Бунге в Україні, зазначила, що розгляд арбітражних справ у GAFT забезпечує чесний та прозорий розгляд справ щодо вирішення торгових спорів. Можливо, доцільно створити третейський суд в Україні стосовно торгівлі. Бажано, щоб його також адміністрував GAFT. Тоді ми не будемо так залежати від українських національних судів. Окрім того, існує суттєва проблема сірого ринку, де неможливо отримати рішення судів, в яких працюють компанії-одноденки, які не бережуть свою репутацію.

Лілія Тімакіна, директорка з юридичних питань агропромислового холдингу «Астарта-Київ», висвітлила тему поставки за контрактом, термін якого закінчився. За її словами, незважаючи на перешкоди, сторони все ж таки мають сприяти виконанню договору. Говорячи про форс-мажор як перепону виконання договору, вона наголосила, що існує верховенство договору, тому незважаючи на форс-мажор, сторона повинна виконувати взяті на себе зобов’язання.

Партнер AGA Partners та модератор другої сесії Іван Касинюк зазначив, що проблеми, які існують в судах та законодавстві України, потрібно вирішувати задля покращення внутрішнього та зовнішнього інвестиційного клімату.

Інфраструктура

Дискусія третьої сесії конференції розпочалась з виступу президента Української зернової асоціації Миколи Горбачова. Він звернув увагу учасників на кліматичні зміни, які негативно впливають на вирощування врожаю. Україна за площею чорнозему перевищує площу Великої Британії. Однак завдяки сучасним технологіям чорнозем вже не відіграє ключову роль. Наприклад, один з рекордів вирощування пшениці на 1 гектар встановила Велика Британія, яка має переважно глиняно-кам’яні ґрунти.

Антон Саболевський, голова консультаційного департаменту по країнах Східної Європи Deutsche Bahn E.C.O. Group, розповів про досвід країн Латинської та Південної Америки у перевезеннях сільськогосподарської продукції. «Там працює сильна модель державно-приватного партнерства, але соціальний і політичний клімат достатньо схожий на український. Там також часто відбуваються революції та політичні кризи, проте напрацьована роками модель співпраці держави та бізнесу дає високу маржу», – підкреслив доповідач.

4

Темою виступу Ольги Копійки, головної радниці з юридичних питань і зв'язків з державними органами Bunge в Україні, був водний транспорт як крок у розвитку міжнародної торгівлі. «Якщо залізницю необхідно будувати та реконструювати, то на водних артеріях потрібно розбудовувати лише порти та річкові станції. На жаль, ми не використовуємо повною мірою річкові ресурси для перевезення. Крім того, збільшення річкового судноплавства потягне за собою розвиток такої галузі економіки як суднобудування, що перебуває у стагнації. У світлі розвитку зеленої енергетики та зеленого транспорту, річкові перевезення виходять на перший план. Якщо для перевезення 100 тис. тонн зерна потрібно 4167 вантажних автомобілів, то на річковому транспорті це лише 25 критих барж. Однак окрім перспектив, існують певні труднощі, адже 6 річкових шлюзів ГЕС в аварійному стані», – повідомила спікерка.

Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада», розкрив тему проблемного використання водних ресурсів. За його словами, якщо перед розпадом Радянського Союзу існувало 2,5 млн магістральних труб, що зволожували землю, то наразі їх налічується лише 400 тис. При цьому посуха в окремих регіонах знищує вже близько 80-90% урожаю через відсутність необхідного зволоження, адже збільшення опадів компенсується більшим випаровуванням. Для нас ця сфера може бути цікавою. Наприклад, ЄБРР вже опрацьовує цей проєкт.

Про впровадження інноваційних проєктів в агросекторі та можливості, які надає закон про «інвест-нянь», говорив керівник Управління з правових питань та регуляторної політики UkraineInvest Євгеній Шакотько. Формою підтримки державою інвесторів є звільнення від оподаткування прибутку, сплати в’їзного мита тощо. Розмір державної підтримки не може перевищувати 30% від загальної суми інвестицій. Процедуру відбору такого інвестиційного проєкту не можна назвати надзвичайно складною. Насамперед, потрібно скласти економічно-юридичну експертизу проєкту, далі йде процедура погодження в Мінекономіки.

Оподаткування

На наступній сесії Михайло Соколов розповів про новели податкового законодавства, які запропонував Кабінет Міністрів України у законопроєкті №5600, а також про їхній вплив на аграрний бізнес. Найголовнішим кроком є введення мінімального податкового зобов’язання на 1 гектар. Безперечно, це плюс, адже багато аграріїв, які працюють в «сіру», платять близько 140 грн за гектар, тоді як чесний аграрій з усіма податками та зборами платить більше ніж 1400. Звісно, це кошти, які дають незаконну конкурентну перевагу сірим аграріям. Також важливим нововведенням є зміна оподаткування паїв. Якщо особа продає 2 гектари вперше, то має ставку податку 0%, продаж паю вдруге вже буде оподатковуватися 4% доходу від продажу.

Дмитро Федечко, голова юридичного департаменту Louis Dreyfus Company Ukraine, присвятив своїй виступ темі «Безтоварні операції та кваліфікації податковими органами різноманітних операцій під виглядом безтоварних». Податкові органи програють у судах 70% справ стосовно оскарження безтоварних операцій. Це вказує на викривлену систему роботи податківців.

Під кінець конференції партнер LCF Law Group Андрій Реун та менеджер з питань безпеки у країнах Східної Європи ТОВ «АДМ Юкрейн» Володимир Рудниченко подискутували на тему щодо обірваного експорту, скруток та тіньової оренди у сфері агробізнесу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати