Навіть під час війни бізнес та ІТ-сфера не зупиняються у розвитку. Саме тому 12.05.2022 р. IT Ukraine Association презентувала новий проєкт юридичної підтримки членів асоціації, які вже є резидентами Дія.City, готові ними стати або розглядають таку можливість.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модерував презентацію нового проєкту директор з політико-правових питань IT Ukraine Association Єфрем Лащук.
Виконавчий директор асоціації ІТ Ukraine Костянтин Васюк зазначив, що проєкт Дія.City з початку створення був сміливим та авангардним. Після його запуску резиденти виявили бажання його поширення на всю економіку. Дослідження 13 кластерів асоціації щодо характеру сприйняття компаніями нового режиму показало, що 40% з опитаних компаній підтвердили зацікавленість у приєднанні до Дія.City. Метою нового проєкту Дія.City Legal Support є допомога компаніям у вивченні можливостей та простору для змін, адже наразі трансформується не тільки податковий режим, а й функціонування ринку загалом. Проєкт зможе надати юридичну та консультаційну підтримку резидентам та охочим долучитися до Дія.City і забезпечити комунікацію з Мінцифри та учасниками ринку.
Керівниця проєктного офісу Дія.City Наталя Денікеєва підкреслила, що на сьогодні учасниками Дія.City вже стали 225 компаній, і зазначила, що Мінцифри та проєктний офіс не зупиняли роботу, а воєнні дії дали змогу пройти своєрідний краш-тест. «Ми рухаємося далі, підтримуємо комунікацію і готові оперативно відповідати на всі заявки і питання», — зазначила пані Денікеєва.
Віце-президентка з правових питань асоціації, партнерка Arzinger Катерина Олійник окреслила цілі проєкту, які полягають у:
- наданні експертної допомоги компаніям-кандидатам щодо резидентства в Дія. City;
- наданні юридичних послуг компаніям-резидентам Дія.City;
- підтримці комунікації з Мінцифри щодо питань, які стосуються Дія.City;
- участі в робочих групах щодо вдосконалення законодавства про Дія.City.
«У компаній виникають питання з податкового, корпоративного та трудового права, і мета проєкту – допомогти компаніям, які бажають стати резидентами Дія.City або є його учасниками, розібратися у цьому просторі, розробити модель, у якій резидентство буде корисне для побудови та розвитку бізнесу», — відзначила віце-президентка.
Партнер GOLAW Максим Лебедєв зазначив, що зацікавленість в долученні до простору Дія.City є й у міжнародних компаній. Наприклад, один з клієнтів GOLAW, який не був присутній на ринку України, став резидентом Дія.City в лічені дні. Ця компанія надала 30 робочих місць розробникам, створила в Україні свою екосистему, надала роботу юридичним консультантам. «Це показник того, що цей простір працює навіть в умовах війни та дає надію на майбутнє та розвиток ІТ-сфери», — зазначив пан Лебедєв.
«Після 24 лютого у всіх були побоювання, що все може зупинитися, проте Дія.City показав себе як проєкт, що активно працює і розвивається. У нас клієнт зміг стати резидентом за робочий день (тут треба віддати належне Мінцифри). Наша компанія готова надавати консультації з питань як українського права, так і міжнародного у межах цього проєкту», — розповів радник Sayenko Kharenko Віталій Оджиковський.
Податкова адвокатка Asters Лариса Антощук акцентувала увагу на ризиках і захисті бізнесу у разі, якщо перевірки у післявоєнний час можуть бути агресивні з боку фіскальних органів. Вона відзначила, що перевірки можуть здійснюватися щодо бізнес-діяльності за останні 5–9 років. Для резидентів буде важливим питання переходу на податковий режим Дія.City. Загальним превентивним інструментом може бути висвітлення доходів за ст. 1714-1 Податкового кодексу, тобто тих доходів, які надійшли до резидента за відповідний звітний період. Тим, хто обирає спрощений режим оподаткування, важливо звернути увагу на критичні моменти щодо виплати роялті та трансфертного ціноутворення, якщо податкові органи наважаться на перевірку. У такому разі може виникнути ризик сплати 18% податку на дохід підприємства. Ризики для нерезидентів Дія.City полягають у визнанні постійного представництва та перекваліфікації відносин з ФОП з договірних та трудові відносини.
Провідний legal-експерт Дія.City Олексій Добронравов відмітив, що війна не зупинила роботу проєкту, і більшість резидентів долучилися до нього вже під час воєнних дій. «Усі стандарти та вимоги до нашої роботи були враховані. Якщо працює ЄДР, то й у нас все працює. Хоча іноді в аплікантів виникають помилки у заповненні заяв. У такому випадку спеціалісти Дія.City повертають заяву з зауваженнями, а після усунення технічних помилок успішно реєструють резидента. Увесь процес може зайняти 1–2 дні», — зазначив пан Добронравов. За його словами, багато компаній, які «заходять» у простір Дія.City, позиціонують себе як стартапи, але згодом більшість перекваліфіковуються у діючих гравців ринку.
Legal-експерт розповів також про законодавчу частину проєкту, а саме про нормативно-правові акти з питань звітності та вимог до звіту: «Положення актів були вже розроблені, і ми почали процес їх узгодження. Проте під час війни пріоритети у прийнятті підзаконних актів змінилися, ці питання відійшли на другий план, оскільки наголос ставився на питаннях оборони, забезпечення продовольством та роботі промисловості». Незважаючи на це, була прийнята постанова КМУ про функціонування Дія.City в умовах воєнного стану щодо скасування норм про припинення резидентства і звітність. Логіка цієї постанови полягає у відтермінуванні звітності і наданні бізнесу можливості спокійно працювати. Як закінчиться війна, буде скасований воєнний стан і пройде перший мирний рік, тоді компанія стане суб’єктом звітності.
Постановою КМУ також були внесені зміни, якими обмежено право Мінцифри вилучати з Дія.City резидентів, які втратили якусь з кваліфікаційних умов, наприклад, щодо необхідної кількості працівників. Також у квітні ц.р. була прийнята постанова, якою збільшено перелік можливих резидентів Дія.City. До них віднесли:
- технологічні компанії, які забезпечують діяльність міжнародних платіжних систем, наприклад, «Мастеркард» та «Віза»;
- високотехнологічні компанії, що забезпечують потреби у воєнній, промисловій та споживчій сфері;
- компанії, які надають «фізичні» послуги.