Про статус закордонного українця мало хто чув, однак, за українським законодавством, люди, які його отримали, можуть претендувати на низку переваг. Яких саме – розповідає юристка Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ганна Петрик.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У Законі України «Про закордонних українців» зазначено, що держава сприяє розвитку національної свідомості українців, які проживають за межами України, зміцненню зв’язків з батьківщиною та поверненню їх в Україну. Відповідно до статті 12 Конституції України держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами.
Для цього, зокрема, закріплено статус закордонного українця. Відповідно до статті 1 Закону України «Про закордонних українців» закордонний українець – це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України. При цьому під українським етнічним походженням розуміють належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження.
Претендувати на отримання такого статусу можуть особи, які досягли 16-річного віку та не є громадянами України.
Особа, яка хоче набути статус закордонного українця, подає письмову заяву до закордонної дипломатичної установи України, а в Україні – безпосередньо до Міністерства закордонних справ України або до його представництва.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про закордонних українців» до заяви про надання статусу закордонного українця додаються:
- паспортний документ або документ, що його замінює;
- копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші документи).
До документів може бути додано характеристику-клопотання громадської організації, членом якої є заявник.
Рішення про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця приймає Національна комісія з питань закордонних українців, яка створюється при Кабінеті Міністрів України. У разі позитивного рішення комісія видає особі посвідчення встановленого зразка, яке засвідчує статус, але не замінює паспорт. Посвідчення закордонного українця видається на 10 років з подальшою його перереєстрацією.
До переваг, які надає статус закордонного українця, належать:
- можливість здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету України в межах установлених квот на навчання;
- право на безкоштовне оформлення багаторазової візи для відвідання України без надання відповідного запрошення терміном дії на 5 років (для громадян держав, з якими Україна має візовий режим);
- можливість іммігрувати в Україну для постійного проживання за умови отримання в установленому законом порядку дозволу на імміграцію для постійного проживання поза межами квот на імміграцію.
Зверніть увагу, що закордонні українці, які планують вступати до вищих навчальних закладів України в межах квот для закордонних українців, мають підтвердити свій статус посвідченням закордонного українця, мати документ про повну загальну середню освіту з оцінками, що відповідають оцінкам «відмінно» та «добре», і дає право вступу до вищих навчальних закладів країни постійного проживання, володіти українською мовою на рівні, достатньому для здобуття освіти. Закордонні українці, які не володіють українською мовою, можуть бути зараховані на підготовчі відділення вищих навчальних закладів.
Інформацію щодо виділення квот для закордонних українців та термінів подачі документів можна отримати у дипломатичній установі України в країні проживання. Такі відомості Міністерство науки і освіти України оновлює щороку в лютому-березні.
І наостанок зазначимо, що закордонний українець, який перебуває в Україні на законних підставах, користується такими ж правами і свободами, а також має такі самі обов’язки, як і громадянин України, за винятками, встановленими Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.