На засіданні європейських адвокатур кілька років тому, коли обговорювались дисциплінарні норми, був загальний шок, коли шведська адвокатура оголосила, що її адвокати ніколи не можуть бути притягнуті до відповідальності за питання, що виникають поза професійною практикою адвоката, наприклад, за приватну поведінку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коли приватна поведінка стає професійним питанням? Погляд британського адвоката, члена Ради юридичного товариства з питань ЄС та колишнього генерального секретаря Ради адвокатів та адвокатських товариств Європи Джонатана Голдсміт на це питання висвітлив британський юридичний журнал The Law Society Gazette.
Різниця між професійним та приватним життям юристів стає дедалі актуальнішою проблемою. Прикладом є нещодавнє рішення Високого суду у справі Beckwith v SRA (орган регулювання діяльності адвокатів) стосовно партнера компанії Freshfields, який мав особисті стосунки з молодшим адвокатом у своєму департаменті після її виходу з фірми. SRA, вигравши в Дисциплінарному трибуналі адвокатів, програв цю справу у Високому суді в апеляційному порядку.
Суд так встановив кордон між професійним та приватним життям: «Не може бути жорсткого правила ані стосовного того, що приватне життя ніколи не може регулюватися Довідником поведінки, ані що будь-який/кожний аспект приватного життя підлягає контролю. Але принципи 2 та 6 (з Довідника SRA) можуть стосуватися особистого життя тоді, коли поведінка, яка є частиною приватного життя людини, реально торкається її професійної діяльності (принцип 2) або репутації професії (принцип 6). Будь-яка така поведінка має бути якісно доречною. Народний резонанс не є доказом того, що певна сукупність подій породжує питання, що входить до компетенції регулятора».
SRA випустив заперечення і заявив, що буде продовжувати діяти у питаннях непрофесійних особистих стосунків та утисків.
«Нещодавні події в США порушують подібні проблеми, але в іншій предметній сфері. Я припускаю, що будь-який адвокат, який брав участь у нападі на Капітолій, буде позбавлений професійного права. Але що, якби адвокат просто був присутній у натовпі і не заходив до будівлі Капітолію? Що робити, якщо адвоката, який є прихильником Трампа, заарештували за мирний протест? У цій країні питання арешту за мирні акції протесту постало в зовсім іншому контексті, про що свідчить лист адвокатів до органу регулювання з метою гарантувати, що адвокати не будуть притягуватися до дисциплінарної відповідальності за мирні дії під час тих подій», — зазначив Дж. Голдсміт.
А як бути з адвокатом, який все ж підбурював до насильницьких дій? Якщо повернутися до нападу на Капітолій, двоє демократичних членів конгресу поскаржилися дисциплінарному комітету асоціації адвокатів штату Нью-Йорк на промову адвоката президента Трампа Руді Джуліані перед прихильниками, зібраними перед маршем на Капітолій, у який він, як повідомляється, сказав: «Протягом 10 днів нам показують фальшиві бюлетені. Якщо ми помилимося зараз, нас зроблять дурнями, але якщо ми праві, багато потраплять до в'язниці. Давайте будемо пробувати бойові дії».
Постає питання: Руді Джуліані діяв професійно, коли вимовляв ці слова? Чи є це частиною практики адвоката — виступати перед натовпом політичних прихильників? Чи він там був як приватна особа? І зважаючи на його повідомлення та те, що сталося, чи має у цьому випадку значення різниця, коли йдеться про дисциплінарне слухання?
Тому все частіше юридичні фірми прописують межі дій своїх співробітників як приватних осіб та безпосередньо працівників. Наприклад, юридична фірма Foley & Lardner опублікувала заяву, в якій зазначила, що їхня корпоративна політика включає застереження про відмову в представництві будь-якої партії у зв'язку з результатами президентських виборів. Це дозволило адвокатам брати участь у перегляді результатів виборів та подібних акціях на добровільних засадах як приватним громадянам, якщо вони у цей момент не виконували функції юридичних радників.
«Передбачаю, що такі випадки заяв будуть збільшуватися в міру «нагрівання» публічного дискурсу. А юристам-регуляторам доведеться боротися між полюсами шведського лібертаріанства та активізму під проводом SRA», — підсумував Джонатан Голдсміт.