Верховний Суд опублікував черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за липень 2021 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КЦС ВС указав на необхідність дотримання судової процедури при перегляді рішень за нововиявленими обставинами"
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
- у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, звернено увагу на те, що законодавство не передбачає визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим, оскільки в такому разі суд вирішуватиме питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності;
- у спорах, що виникають із житлових правовідносин, зазначено, що на поважність причин непроживання дитини у спірному житлі не впливає наявність у того з батьків, з ким вона фактично проживає, права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав;
- у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, вказано, що виключення запису про батьківство є обставиною, що має істотне значення в розумінні частини другої статті 197 СК України, і, відповідно, є підставою для звільнення особи від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилася за період, коли така особа була записана батьком дітей;
- у спорах, що виникають із відшкодування моральної шкоди, зауважено, що самообмова, яка стала наслідком застосування до особи насильства, погроз чи інших незаконних заходів, у разі встановлення таких фактів слідчими органами, прокурором чи судом не перешкоджає відшкодуванню шкоди, завданої громадянину внаслідок незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури;
- у спорах про захист честі, гідності та ділової репутації констатовано, що позовна вимога про вилучення інформації щодо особи, яка міститься у відкритому реєстрі національних публічних діячів України й на офіційному вебсайті Верховної Ради України, є неналежним способом захисту у спорах про захист гідності, честі та ділової репутації, оскільки за своєю суттю є цензурою діяльності щодо певної особи тощо.